Лугії (; ; Лигії, Лігіі, Лугіони, Лигіани, Лігіани, Лугіани, Лоугої) — союз племен, індоєвропейський народ. Деякі сучасні історики ототожнюють їх із вандалами. Однозначної інформації про їхнє етнічне походження немає.
На час історичного згадування (400–300 до н.е.) жили на північ від Судетів у басейні горішньої Одри і Вісли, на території сучасної Сілезії, Мазовії, Великої і Малої Польщі. Згадувані римськими авторами між 100 р. до н.е. та 300 р. н.е. у Центральній Європі.
Лугії за часом і територією відповідають населенню Пшеворської культури.
Їхня значущість була у володінні середньої частини Бурштинового шляху, — з Самбії (Земляндія — західна частина Латвії) до провінцій Римської Імперії: Панонія, Норікум і Ретія.
Лугії за історичними джерелами (Тацит, Клавдій Птолемей, Страбон) були об'єднанням племен.
Етнічне походження лугіїв достеменно невідоме.
Див. також Серболужичани
Примітки
Джерела «Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона» (1890–1907 гг.) Stanisław Rospond, «Polszczyzna Śląska», 1970 r., str. 11-12 Karlheinz Dietz: «Lugii». «Der Neue Pauly (DNP)». Band 7, Metzler, Stuttgart-1999, ISBN 3-476-01477-0, Sp. 489 f. Helmut Castritius, Günter Neumann: «Lugier». «Reallexikon der Germanischen Altertumskunde». Band 19. de Gruyter, Berlin-2001, ISBN 3-11-017163-5, S. 30–35.