Вестго́тське (іноді візіго́тське) письмо́ — штиб середньовічного письма, що походило з Вестготського королівства на території Піренейського півстрова. Іноді також зветься littera toletana і littera mozarabica.
Застосовувалося з кінця VII до XIII століття переважно у Вестготській Іберії, а також подекуди на півдні Франції, вдосконалювалось протягом IX—XIII століть, але згодом вийшло з ужитку. Це письмо постало з унціального, тому має риси унціального письма, наприклад це стосується напису літери «g».
Інші виразні риси — відкрита горішня дужка літери «a» (що робить її схожою з «u»), подібні між собою форми літер «r» і «s», довга літера «i», схожа з «l». Існують дві форми літери «d», одна з прямим виносним елементом, а друга з похиленим вліворуч. Горішня риска літери «t» має гачок, що закруглюється вліворуч; «t» має багато інших форм, що застосовуються в лігатурах, також є дві лігатури «ti» на позначення твердої та м'якої вимови цього сполучення. Цікава ознака вестготського письма — це наявність особливої літери «z», що згодом, у каролінзькому письмі, перетворилась на седилью («ç»)Maria Selig, Barbara Frank, Jörg Hartmann, Le passage à l'écrit des langues romanes . Publié par Gunter Narr Verlag, 1993. ISBN 3-8233-4261-4, 9783823342618. P.127..
Примітки
Джерела Visigothic Minuscule on Medieval Writing
Див. також Маюскульний курсив Маюскульні (заголовкові) цифри Мінускул Мінускульний курсив Мінускульні цифри Меровінзьке письмо Каролінзький мінускул Унціал Півунціал
Примітки
Посилання