Богумі́л Оля́ (Bohumil Théophile Holas; у ческій вимові — Бо́гуміл Го́лас; * 28 вересня 1909, Прага — + 18 липня 1978, Абіджан, Кот-д'Івуар) — французький і чеський (за походженням) етнолог, музейник і мистецтвознавець, відомий роботою у Березі Слонової Кістки (сучасний Кот-д'Івуар), зокрема дослідженням і популяризацією івуарійського мистецтва.
Біографія Народився в 1909 році в Празі.
Працював асистентом з етнології Французького інституту Чорної Африки (l'Institut Français d'Afrique Noire, IFAN). Доктор філології (Париж), член Французької академії закордонних наук (1958).
Етнолог, фахівець з Кот-д'Івуару, а також африканського мистецтва, міфології. Працював директором музею Кот-д'Івуара в Абіджані (Musée de la Côte d'Ivoire).
Помер у Абіджані.
Бібліографія La Pensée africaine: textes choisis, 1949-1969, 1972; Les Sénoufo, y compris les Minianka, 1957; Animaux dans l'art ivoirien, 1969; L'Art sacré Sénoufo, 1985; Arts de la Côte d'Ivoire, 1966; Les dieux d'Afrique noir, 1968 Carnet intime d'un ethnologue, 1973; Civilisations et arts de l'Ouest africain, 1976; La création du monde: comédie cosmologique, 1960; Le Gagou: son portrait culturel, 1975; Image de la mère dans l'art ivoirien, 1976; Traditions krou, 1980.
Факти Ім'я етнолога було відоме в СРСР завдяки виданому у 1976 році популярному російському перекладу його книги Les dieux d'Afrique noir («Боги Тропической Африки», М.: «Наука»). У виданій після смерті автора в 1980 році Ф.Натаном (F.Nathan) книзі Богуміла Оля «Традиції кру» (Traditions krou), він був помилково названий Бернаром (Bernard), а не Богумілом.
Джерела та посилання Богуміл Оля на сайті Комітету історико-наукової праці (Le comité des travaux historiques et scientifiques, Франція) Богуміл Оля у електронній енциклопедії www.cojeco.cz
Примітки