Біва́к (від ), бівуа́к () — у військовій справі — стоянка військ або учасників походу, експедиції тощо поза межами населеного пункту для ночівлі або відпочинку; похідний табір.
При виборі місця для бівуаків враховувалася можливість швидко зайняти вигідну бойову позицію, а також зручність підтримки зв'язку, наявність питних джерел тощо. Обладнання та влаштування бівуаків, порядок розміщення на ньому військ суворо регламентувалися. Особовий склад, артилерія, кухні, а також коні, обози розташовувалися у встановленому порядку, на визначених дистанціях і інтервалах.
Термін «бівуак» нині маловживаний.
У альпінізмі розрізняють сидячий бівуак, холодний бівуак (холодна ночівля) і висячий бівуак.
Джерела
Див. також Військова адміністрація Військові поселення Квартирмейстер Командний пункт Пункт постійної дислокації
Посилання Бивуаки и лагеря Великой Армии бивуак