Арка́дій Дми́трович Урсул ( 28 липня 1936) — фахівець з філософських проблем інформатики, кібернетики, синергетики, проблем позаземних цивілізацій, взаємозв'язку філософії й природознавства; доктор філософських наук, професор.
Життєпис Народився в місті Красні Окни Одеської області. Закінчив Московський авіаційний інститут (1959). У 1982—1988 роки — директор відділу філософії й права Академії наук Молдавської РСР, віце-президент АН Молдавської РСР. У 1988—1991 роки — директор Інституту соціальної інформатики. У 1991—1994 роки — директор Ноосферно-екологічного інституту Російської академії управління. У 1994—1997 роки — завідувач кафедрою соціальної екології (з 1997 до нинішнього часу — кафедра екології та управління природокористуванням) Російської академії державної служби при Президенті РФ. Від 1997 року і донині — директор Інституту сталого розвитку та безпеки, президент Міжнародної академії ноосфери (стійкого розвитку).
У 1964 році захистив кандидатську дисертацію «Проблеми освоєння космосу». У 1969 році — докторську з методологічних проблем теорії інформації.
Академік Академії наук Молдови (1984); академік Міжнародної академії астронавтики (1990, Париж); заслужений діяч науки РФ (1997). Академік РАПН, Російської екологічної академії, Міжнародної академії наук (Мюнхен), , Міжнародної академії наук інформації, інформаційних процесів і технологій, Міжнародної академії ноосфери (стійкого розвитку), Академії соціальних наук, Академії космонавтики ім. К. Ціолковського, Петровської академії наук і мистецтв.
Основні напрямки наукових досліджень Філософські проблеми математики, технічних і сільськогосподарських наук, освоєння космосу, екології та глобалізаційних процесів, інтегративно-загальнонаукові тенденції та засоби пізнання, ноосферологія. У працях Урсула пропонується концепція освоєння космосу і перспектив космічної діяльності людства, формування астросоціології і астроекології. В його роботах з проблеми інформації дається розгорнутий аналіз поняття інформації, класифікація її видів, докладно досліджується соціальна і особливо наукова інформація, сформульовано інформаційний критерій розвитку і висунута гіпотеза про роль інформації у прискоренні розвитку матерії взагалі і соціального прогресу зокрема.
В останні роки особливу увагу приділяв розробці проблем інформатизації суспільства, становленню інформаційної цивілізації і нового наукового напрямку — соціальної інформатики. В роботах Урсула обґрунтовується і виділяється загальнонауковий рівень знання, пропонується концепція взаємодії природних, суспільних і технічних наук. Він запропонував оригінальну концепцію становлення ноосфери у зв'язку з інформатизацією суспільства, виходом з екологічної кризи і перспектив виживання цивілізації. Він обґрунтував положення, що перехід до сталого розвитку веде до становлення сфери розуму (ноосфери), сформулював концепцію природничої безпеки і взаємозв'язок безпеки та сталого розвитку. В останні роки розвиває концепцію ноосферно-випереджальної освіти як моделі освітньої системи XXI століття, орієнтованої на реалізацію стратегії сталого розвитку.
Праці Освоєння космосу. М., 1967; Інформація. М., 1971; Проблема інформації в сучасній науці. М., 1975; Людство, Земля, Всесвіт. М., 1977; Інтегративно-загальнонаукові тенденції та філософія. М., 1981; Проблема позаземних цивілізацій. Кишинів, 1984 (2-е вид. — 1987); Еволюція, космос, людина. Кишинів, 1985; Космонавтика і соціальна діяльність. Кишинів, 1986; Інформатика, кібернетика, інтелект. Кишинів, 1988; Перспективи екорозвитку. М., 1990; Інформатизація суспільства. М., 1990; Шлях в ноосферу. М., 1993; Екологічна проблема і агро-ноосферна революція. М., 1994; Держава та екологія. М., 1996; Ноосферна стратегія переходу України до сталого розвитку. М. — Гомель, 1997; Перехід України до сталого розвитку. М., 1998; Безпека Росії. Екологічна безпека, сталий розвиток і природоохоронні проблеми. М., 1999; Сталий розвиток. [У співавт.]. М., 2000; Держава в стратегії сталого розвитку. М., 2000; Постіндустріальне суспільство і сталий розвиток. [У співавт.]. М., 2000; Безпека і сталий розвиток (філософські та концептуальні проблеми). М., 2001. Примітки
Посилання Список членів Академії наук Молдови