Антиядерний рух у Франції — громадсько-політичний рух у Франції, що складається з суспільних організацій, комітетів, політичних груп і виступає за заборону використання ядерної енергетики на території Франції. Історія цього руху бере свій початок у 1970-х роках із великої кількості антиядерних протестів і демонстрацій. Нещодавно відбулась серія екологічних заходів, які проводились, в основному, організаціями Greenpeace та Sortir du nucléaire, метою яких було примусити владу провести інспекцію на об'єктах компанії Areva — ядерного гіганта країни.
Історія
Опозиція до ядерної зброї у Франції завжди була досить слабкою, адже вона розглядалась як символ і, водночас, гарантія національної безпеки. Сильна антиядерна опозиція з'явилась після виникнення у Франції ядерної енергетики, «як реакція на централізаторську політику Французької держави і технократичні тенденції сучасного суспільства».Tony Chafer. Politics and the perception of risk: A study of the anti-nuclear movements in Britain and France West European Politics, Vol. 8, No. 1, 1985.
Франція розпочала програму з ядерної енергетики у 1950-х роках і анонсувала побудову реактора на легкій воді у 1969 році компанією Westinghouse. Після нафтової кризи 1973 року уряд оголосив про різьке збільшення частки електроенергії, виробленої на ядерних електростанціях. Ці важливі для країни рішення були повідомлені як доконаний факт, виключаючи тим самим можливість конструктивного громадського обговорення чи парламентських дебатів.Nelkin, Dorothy and Michael Pollak, «Ideology as Strategy: The Discourse of the Anti-Nuclear Movement in France and Germany» Science, Technology, & Human Values, Vol. 5, No. 30 (Winter, 1980), p. 3. Із появою позапарламентської опозиції, громадських організацій та політичних комітетів, у 1970-х роках відбувся ряд великих і драматичних антиядерних демонстрацій і протестів у Франції.
У 1971 році близько 15,000 людей вийшли на демонстрації проти планів французького уряду розмістити першу атомну електростанцію на легкій воді у місті Бюге. Це була перша акція із серії масових протестів, організованих майже біля кожної, запланованої до будівництва, атомної електростації, аж до масової демонстрації поблизу атомної станції Суперфенікс у 1977 році, яка закінчилась насильством.Nelkin, Dorothy and Michael Pollak (1982). The Atom Besieged: Antinuclear Movements in France and Germany , ASIN: B0011LXE0A, p. 3. У період з 1975 по 1977 рік близько 175,000 людей взяли участь у десяти демонстраціях проти використання ядерної енергетики.Herbert P. Kitschelt. Political Opportunity and Political Protest: Anti-Nuclear Movements in Four Democracies British Journal of Political Science, Vol. 16, 1984, p. 71.
Після Чорнобильської катастрофи у 1986 році, рівень радіації був більшим, ніж передбачалось, і деякі фермери у східній частині Франції були змушені знищувати урожай салату і капусти.John Greenwald. Energy and Now, the Political Fallout , TIME, June 2, 1986.
Останні події У січні 2004 року близько 15,000 протестувальників пройшли пішою ходою у Парижі, протестуючи проти планів побудови нового покоління ядерних реакторів, зокрема Європейського атомного реактора (ЕРА).Thousands march in Paris anti-nuclear protest ABC News, January 18, 2004. У тому ж році протестувальник Себаст'ян Бріа був збитий поїздом, який перевозив радіоактивні відходи.
У 2005 році тисячі демонстрантів, що брали участь у протестах, присвячених 19-й річниці Чорнобильської катастрофи, вимагали покласти край планам уряду по будівництву атомної станції у Західній Франції.
17 березня 2007 року відбулися протести, організовані Sortir du nucléaire (геть ядерну енергетику), які одночасно пройшли у п'яти французьких містах — Ренн, Ліон, Тулуза, Лілль та Страсбург, проти будівництва ЄАР.
26 квітня 2007 року (на 21 річницю Чорнобильської катастрофи) близько 30-ти протестувальників заблокували під'їзди і прикували себе до дверей заводу у Фламенвілі, деякі з них пробули там більше доби. Навпроти входу була припаркована вантажівка, яка блокувала в'їзд-виїзд з АЕС.
2008 року двадцять активістів Greenpeace заблокували будівництво нового ядерного реактора у Фламанвілі на 50 годин. У липні 2008 року сталась серія збоїв на атомній станції у Трікастіні, і французьке відділення Greenpeace подала два судові позови, щоб одержати більше інформації про ці випадки. У серпні 2008 року Sortir du nucléaire заявив, що радіоактивні викиди підприємств компанії Areva представляють серйозну загрозу і вимагав офіційної перевірки на цих підприємствах.
Місцеві групи У Аквітанії місцева екологічна організація TchernoBlaye продовжує протестувати проти роботи атомної електростанції у Блейє.
Див. також Ядерна програма Франції
Примітки
Література
Touraine, Alain, Zsuzska Hegedus, Francois Dubet, and Michael Wieviorka (1982). Anti-nuclear protest: The Opposition to Nuclear Energy in France, Cambridge University Press.
Посилання Thousands protest against N-power: Demonstrations across France Thousands march in Paris anti-nuclear protest Uranium Leaks Rattle France's Nuclear Support, Anger Villagers French Doubts Up After Nuke Mishaps