Центральноукраїнський економічний район займає центральне географічне положення в межах України та є єдиним районом, що повністю має внутрішнє розташування в межах держави. До його складу входять дві адміністративні області — Кіровоградська та Черкаська. Площа району становить 45,5 тис. км² (7,5 % території України), населення — 2,3 млн осіб (5 % населення України). У його межах налічується 40 районів, 30 міст, 50 селищ міського типу та 1999 сільських населених пунктів.
У загальнодержавному поділі праці Центральноукраїнський район спеціалізується на виробництві сільськогосподарської техніки, електротехнічній, енергетичній, приладобудівній, харчовій, хімічній та будівельній промисловості, а також на видобутку графіту й уранових руд.
Території та економіко-географічне положення Район розташований у центральній частині України. Східною межею виступає річка Дніпро та Північно-Східний економічний район. На півночі він межує зі Столичним, на заході — з Подільським, на півдні — з Причорноморським і Придніпровським соціально-економічними районами.
Центральне розташування є головною перевагою економіко-географічного положення: регіон майже однаково віддалений від усіх економічних районів України. Водночас найбільший вплив на його розвиток мають Столичний регіон (разом із Києвом) та Придніпровський район. Серед недоліків економіко-географічного положення — це єдиний економічний район країни, який не має виходу до державного кордону, а також опосередкований вихід до морського узбережжя.
Природні ресурси Рельєф території переважно височинний і хвилястий. Осадовий чохол потужністю до 1969 м залягає на денудованій поверхні фундаменту. У геологічній будові беруть участь кайнозойські (повсюдно) та мезозойські (на північному заході) відклади. Палеогенові відклади представлені пісками, бурим вугіллям, глинами й мергелями, неогенові — піщано-глинистими породами. Широко поширені неоген-нижньоантропогенові червонобурі суглинки. Антропогенові відклади на плато утворюють леси, у долинах річок — давній і сучасний алювій.
Клімат району — помірно континентальний, теплий і недостатньо вологий, проте сприятливий для розвитку сільського господарства. Основними культурами є озима пшениця, кукурудза, цукрові буряки та соняшник.
Ґрунтовий покрив району — один із найродючіших в Україні. У Кіровоградській області переважають чорноземи середньо- і малогумусні, подекуди опідзолені; у Черкаській — типові чорноземи, лучні та лісові ґрунти. До 80 % території займають родючі чорноземи, що зумовлює аграрну спеціалізацію регіону.
Водні ресурси представлені річками Дніпро та Південний Буг з притоками, а також Канівським, Кременчуцьким і Кам'янським водосховищами. У межах Українського кристалічного щита трапляються родовища лікувальних радонових і мінеральних вод (Умань, Новоукраїнка, Знам'янка).
Район багатий на корисні копалини, що пов'язано з його розташуванням у межах Українського кристалічного щита. Розвідано понад 30 родовищ бурого вугілля (зокрема поблизу Олександрії та Багачева). Є поклади уранових руд (Смоліне), кварцитів, хромітів, нікелевих і золоторудних родовищ (Клинці, Юріївське).
Активно розробляють також Тарнавське, Козацьке родовища. Але через незначну енергетичну цінність родовища розробляються лише для забезпечення власних, місцевих потреб.
горючих сланців, найбільше в Україні (Барвисте). В долині річки Ірдинь видобувають дерево.
Район має велике значення для розвитку атомної електро-станції (АЕС) країни у зв'язку з наявним тут покладами уранових та метанових руд (Херсонська область, м. Смоліне).
У східній частині району зосереджені поклади пластмасових кварцитів, у Побужжі — хромітів та нікелевих руд. Відкриті в останні десятиріччя золоторудні родовища (Клинці, Юріївське та ін.) — основа для створення у майбутньому золотовидобувної та золотопереробної галузі. За даними геологів існує ймовірність відкриття родовищ платини, алмазів, міді, хрому, вольфраму та рідкісних металів.
В районі розвідані значні запаси нерудних корисних копалин.
В районі поширені палигорськитові глини — універсальна мінеральна сировина.
Вперше мінусові показники в народжуваності в були зафіксовані в районі ще в 1991 р. Основні причини загальновід 58,5 осіб/км². Традиційно нижчою є густота сільського населення — 24,7 % (на Кіровоградщині — 18,6 %). До найгустозаселеніших відносяться Христинівський, Звенигородський, Городищенський райони, де густота становить 83 особи/км². Найменш заселеною є центральна частина району — 35 осіб/км².
У районі 64,7 % працездатного населення зайняте в економіці, що набагато вище від пересічно українського показника. Основна частина трудових ресурсів зайнята в галузях матеріального виробництва (75 %), з них 35 % — у промисловості, 12 % — у сільському господарстві, 14 % — у будівництві, 14 % — у транспорті та зв'язку. Рівень безробіття становить 11 %.
В національному складі переважують українці — 84,1 %. Проживають також росіяни (9,1 %), євреї (1,1 %), молдавани (1 %), поляки, серби та інші національності.
Нерівномірність економічного розвитку Центральний економічний район характеризується своєрідною компонентно-функціональною структурою, яка сформувалась на основі власних природних ресурсів та вигідного економіко-географічного положення. Вони стали передумовою для розвитку хімічної індустрії, легкої, харчової галузей, машинобудування, чорної та кольорової металургії, будівельної індустрії.. У структурі валового випуску продукції на сільське господарство припадає 32,5 %, промисловість — 23,8 %, транспорт і зв'язок — 9,3 %, будівництво — 5,9 %, торгівля — 3,7 %, інші галузі виробництва — 1,9 % та невиробничу сферу — 22,8 %.
Ключова роль в господарстві району відводиться харчовій промисловості, спеціалізацію якої визначає сільськогосподарське виробництво, яке постачає сировину для випуску значного асортименту товарів. В 2001 р. на неї припадало 37 % виробництва валової продукції району і зайнято до 40 % промислового-виробничого персоналу регіону. З її підгалузей чи не найголовнішим є цукрова підгалузь.
Легка промисловість району дала в 2000 р. 3,3 % ВВП району. Основними підприємствами цієї галузі є Черкаський шовковий комбінат, Черкаська текстильна та Стеблівська прядильно-ткацька фабрика, швейні фабрики в Черкасах (ВАТ «Азас», фірма «Ковіс», МП «Україна»), Шполі, Корсунь-Шевченківському, Смілі, Золотоноші, Умані («Роксолана»), Гайвороні ("МП «Гайтекс»), Кропивницькому, Олександрії, Жашкові, Чигирині. Взуттєва промисловість представлена в Черкасах, Кропивницькому та Умані. Трикотажні вироби виготовляють в Черкасах.
До 18 % виробленої продукції в районі припадає на машинобудівний комплекс. Основні підгалузі — сільськогосподарське, транспортне машинобудування та верстатобудування, виробництво технологічного устаткування для харчової і комбікормової промисловості.
Чорна металургія представлена Криворізьким гірничо-збагачувальним комбінатом (м. Долинська), потужністю 26,0 млн т сирої залізної руди, близько 11 млн т рудних концентратів і 10,0 млн т окатишів на рік. Діє також ливарний завод в Кропивницькому.
Кольорова металургія представлена такими підприємствами: ВАТ «Чисті метали» і Світловодський комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів, які випускають радіоактивні і важкі метали, вольфрамовий дріт, литво з кольорового металу.
Галуззю спеціалізації є хімічна промисловість в районі. Хімічна галузь — це чотири підприємства (ВАТ «Азот» та «Хімволокно», м. Черкаси, завод «Промінь», м. Світловодськ, завод «Прогрес», м. Кропивницький), продукція яких широко відома в Україні та за її межами: мінеральні добрива, хімічні волокна, лакофарбові матеріали, хімічні реактиви, розчинники, засоби для догляду за автомобілем, плівки полімерні, лікарські засоби.
Паливна промисловість. Область забезпечує 100 % державних обсягів видобутку бурого вугілля. Родовища бурого вугілля відносяться до Дніпровського буро-вугільного басейну. Родовища знаходяться в Олександрії, Балаховці, Петровому, Михайлівці, Байдурівці. Середнє річне видобування бурого вугілля брикетів на Дмитрівській і Байдаківській фабриках — близько 3,5 млн тонн.
На території області знаходяться невеликі родовища торфу, що розташовані в заболочених плавнях річок Мала Вись та Велика Вись, в долинах річок близько Новомиргорода, біля Онуфріївки.
Основою гідроенергетики є Канівська, Красноухівська, Новоархангельська, Гайворонська, Стеблівська, Корсунь-Шевченківська, Ватутінська ГЕС. Великими ТЕС є Кіровоградська, Олександрійська, Черкаська, Ватутінська, які працюють переважно на місцевому бурому вугіллі. Проводиться будівництво потужної Канівської гідроакумулюючої станції.
Промисловість будівельних матеріалів має широке представництво в районі. В Кіровоградській області каолін видобувається на родовищах вогнетривких глин, що розташовані поблизу с. Катеринівки. З облицювальних каменів використовуються граніти, серед яких виділяються три основних різновиди: — сировина рівномірнозерниста та порфіровидні граніти (Гайворонське, Кропивницьке, Аджамське, Суботинське родовища); — рожеві та рожево-сіріпорфіровидні граніти (Андріївське, Адабашське, Бобринецьке родовища); — червоні порфіровидні та трахітоїдні граніти (Горіхівське, Капустянське родовища).
Асфальтобетонні підприємства розташовані в Черкасах, Кропивницькому. Залізобетонні конструкції випускають в Знам'янці.
Сільське господарство. Виходячи з фізико-географічних умов розташування, район є значним сільськогосподарським районом України. У структурі виробленої продукції 33 % припадає на продукцію сільського господарства. На одного жителя району виробляється валової продукції сільського господарства в 1,5 рази більше, ніж у середньому в Україні. У галузевій структурі валової продукції сільського господарства провідне місце належить рослинництву, питома вага якого становить 71 %, тваринництва — 29 %. Площа орних земель в районі становить 2683 тис. га. Ступінь розораності в районі є одним з найвищих в Україні і становить 76 % в північній, лісостеповій частині району і понад 70 % — в південній, степовій.
У тваринництві переважають скотарство та свинарство. Розвинене також птахівництво, незначною мірою — вівчарство. Птахофабрики розміщені у містах Ульяновка, Добровеличківка, Бобринець, Петрове.
В 2002 р. в регіоні налічувалось 3607 фермерських господарств, яким належало 353,2 тис. га сільськогосподарських угідь (12,5 % від фермерських землеволодінь в Україні).
Допоміжними галузями у тваринництві є бджільництво, ставкове рибальство, кролівництво та звірівництво (вирощування норок, чорно-бурих лисиць).
Загалом в межах Центрального соціально-економічного району виділяють три типи агропромислових комплексів: — лісостеповий АПК з м'ясо- і молокопромисловим, бурякоцукровий і зерно продуктовий з виробництвом плодоовочевої продукції; — степовий АПК з м'ясо- і молоко промисловим, зерно- і олійнопродуктовим та плодоовочеконсервним підкомплексами; — приміський овоче-молочно-м'ясопродуктовий АПК.
Транспортний комплекс. Центральність розташування території обумовлює розвиток транспортної системи території, хоч вона є менш розвинутою у порівнянні з сусідньою Столичною чи Придніпровською. Так, в територією району не проходить важливих залізничних колій, що мають міждержавне значення. Їх загальна протяжність становить 1,7 тис. км. Автомобільний транспорт відіграє ключову роль, але також дороги на 12 % не мають твердого покриття. Територією району проходять такі автомагістралі Санкт-Петербург — Одеса, Київ — Дніпро, Київ — Кишинів, Умань — Первомайськ.
Судноплавство на Дніпрі розвинуте слабо. Основні порти — Канів, Черкаси. Світловодськ
Територією району проходять траси газопроводів «Союз», Кременчук — Кропивницький, Кременчук — Кривий Ріг, нафтопроводу Кременчук — Кривий Ріг.
Функціонально-територіальна структура району базується на основі великих населених пунктів.