Ля́хов Володи́мир Афана́сійович ( 1941 — 2018) — український радянський льотчик-космонавт, двічі Герой Радянського Союзу. Здійснив три польоти в космос: командиром кораблів «Союз-32» і станції «Салют-6» (посадка на «Союзі-34»), «Союз Т-9» і станції «Салют-7», «Союз ТМ-6» з відвідинами станції «Мир» (посадка на «Союзі-ТМ-5») загальною тривалістю 333 доби 7 годин 17 хвилин 37 секунд; три виходи у відкритий космос загальною тривалістю 7 годин 7 хвилин.

Біографія Народився 20 липня 1941 року в місті Антрацит Ворошиловградської (нині — Луганської) області Української РСР (нині — Україна) в родині робітника. Батько загинув на фронті під час німецько-радянської війни. Виховувався матір'ю і вітчимом. Після закінчення середньої школи вчився в школі початкового навчання льотчиків, а потім вступив до Харківського вищого авіаційного училища льотчиків.

1964 року закінчив училище і служив у авіаційних частинах Військово-повітряних сил СРСР.

1967 року зарахований до загону радянських космонавтів (Група ВПС № 4). Пройшов повний курс загальнокосмічної підготовки і підготовки до польотів на космічних кораблях типу «Союз» і орбітальних станціях типу «Салют» (ДОС).

Одночасно з підготовкою до космічних польотів вчився у Військово-повітряній академії імені Ю. О. Гагаріна, яку закінчив 1975 року. Потім закінчив школу льотчиків-випробувачів. Освоїв пілотування літаків різних типів, налітав 1300 годин.

Входив до дублерного екіпажу космічного корабля «Союз-29» (разом з Валерієм Вікторовичем Рюміним) при старті 15 червня 1978 року.

Готувався до космічних польотів за програмою «Інтеркосмос». Разом з монгольським космонавтом Ґанзоріґом Майдаржавином був у дублерному екіпажі космічного корабля «Союз-39» при старті 22 березня 1981 року.

Згодом готувався за програмою робіт на борту орбітальної станції «Салют-7». Входив до дублерного екіпажу космічного корабля «Союз Т-8» (разом з Віктором Петровичем Савіних і Олександром Павловичем Александровим) при старті 20 квітня 1983 року.

Готувався до космічних польотів за міжнародними програмами. Входив до дублерного радянсько-болгарського екіпажу космічного корабля «Союз ТМ-5» (разом з Олександром Олександровичем Серебровим і болгарином Красиміром Стояновим) при старті 7 червня 1988 року.

Залишався в загоні космонавтів до 1995 року, працював у Центрі підготовки космонавтів імені Ю. А. Гагаріна.

Перший політ в космос 25 лютого 1979 року стартував у космос як командир космічного корабля «Союз-32» разом з Валерієм Вікторовичем Рюміним.

26 лютого корабель пристикувався до орбітальної станції «Салют-6» і Ляхов з Рюміним стали третім основним екіпажем станції.

10 квітня запущено космічний корабель «Союз-33» з міжнародним радянсько-болгарським екіпажем Рукавишніков/Іванов. Внаслідок збою в роботі двигуна корабель не зміг пристикуватись до станції і здійснив вимушену посадку 12 квітня.

Ресурс корабля «Союз-32» був розрахований на 90 діб, які спливали 26 травня, тому 6 червня запущено безпілотний космічний корабель «Союз-34», який 8 червня пристикувався до станції.

13 червня «Союз-32», в надійності двигуна якого були сумніви, відстикувався і приземлився без екіпажу.

15 серпня Ляхов разом з Рюміним здійснили позаплановий вихід у відкритий космос для відокремлення антени космічного радіотелескопа КРТ-10, що зачепилась за елементи конструкції станції. Вихід тривав 1 годину 23 хвилини.

19 серпня екіпаж повернувся на Землю на борту космічного корабля «Союз-34».

Політ тривав 175 діб 35 хвилин 37 секунд і був найдовшим на той момент.

Другий політ в космос 27 червня 1983 року стартував у космос як командир космічного корабля «Союз Т-9» разом з Олександром Павловичем Александровим.

28 червня «Союз Т-9» пристикувався до заднього стикувального порту комплексу «Салют-7» — «Космос-1443» і Ляхов з Александровим стали другим основним екіпажем станції.

26 вересня на космодромі Байконур перед запуском ракетою-носієм «Союз-У» (11А511У) космічного корабля «Союз Т-10-1» з екіпажем Титов/Стрекалов загорілась ракета-носій; за 2 секунди до старту увімкнулась система аварійного рятування космонавтів і спусковий апарат здійснив вдалу посадку за 4 км від Байконуру. Це була спроба запуску корабля до станції «Салют-7».

1 листопада екіпаж станції здійснив вихід у відкритий космос тривалістю 2 години 49 хвилин 12 секунд і розпочав встановлення додаткових панелей сонячних батарей.

3 листопада екіпаж станції здійснив вихід у відкритий космос тривалістю 2 години 55 хвилин 3 секунди і закінчив встановлення додаткових панелей сонячних батарей.

23 листопада екіпаж здійснив посадку на кораблі «Союз Т-9».

Політ тривав 149 діб 10 годин 46 хвилин.

Третій політ в космос 29 серпня 1988 року стартував у космос як командир космічного корабля «Союз ТМ-6» (разом з Валерієм Володимировичем Поляковим і афганцем Абдул Ахадом Момандом). Впродовж 7 діб працював на борту орбітальної станції «Мир». Повернувся на Землю на борту космічного корабля «Союз ТМ-5» разом з афганським космонавтом Абдул Ахадом Момандом. Після відокремлення орбітального відсіку виникли проблеми в рушійній установці, що змусило космонавтів ще одну добу здійснювати автономний політ, оскільки орбітальний відсік зі стикувальною системою було відстрелено при підготовці до посадки, а радянська територія могла опинитись знову на траєкторії посадки через добу. Посадка здійснена 7 вересня.

Політ тривав 8 діб 20 годин 27 хвилин.

Нагороди Двічі Герой Радянського Союзу (Укази Президії Верховної Ради СРСР від 19 серпня 1979 року і 23 листопада 1983 року). Три ордени Леніна. Орден Жовтневої Революції. Медалі. Герой Республіки Афганістан (1988). Афганський орден «Сонце свободи». Болгарський орден «Народна республіка Болгарія». Золота медаль імені К. Е. Ціолковського АН СРСР. Орден «За заслуги» III ст. (Україна, 23 липня 2001 р.) — за значний особистий внесок у розвиток космонавтики, зміцнення дружніх взаємозв'язків між Україною та Російською Федерацією.

Див. також Список космонавтів, пов'язаних з Україною

Примітки

Посилання

Біографія