«Луна» (, індекс ГРАУ — 8К72) — радянська ракета-носій сімейства Р-7, створена на базі міжконтинентальної балістичної ракети Р-7 (8К71) додаванням другого ступеня (блоку «Є») для доставки автоматичного космічного апарата до Місяця.
На базі ракети-носія «Луна» створено носій «Восток-Л» з подовженим блоком «Є» для запусків ппрототипів пілотованих кораблів «Восток».
Історія Постанова уряду СРСР від 20 березня 1958 року вимагала запуску першого радянського зонда на Місяць протягом року. У цей період Глушко розробляв двигун РД-109 для високопродуктивного другого ступеня Р-7 на рідкому кисні і НДМГ, що досягав специфічного імпульсу 350 секунд. Це потенційно подвоювало корисне навантаження ступеня порівняно з рідким киснем/гасом. Але Корольов вважав двигун нової технології завеликим ризиком, який до того ж використовував токсичне гідразинове паливо, яке він не сприймав. Тож 10 жовтня 1958 року він поставив Косбергу завдання розробити двигун на рідкому кисні/гасі для другого ступеня Р-7 зі стернових двигунів першого ступеня Р-7.
Під час розробки міжконтинентальної балістичної ракети Р-7 заплановані корисні навантаження отримали позначення літерами російського алфавіту: «A», «Б» і «В» надали різним типам ядерних боєголовок, «Д» зарезервували для першого супутника. Місячні апарати позначили літерою «Є».РОБОТИЗОВАНІ МІСІЇ НА МІСЯЦЬ
Блок «Є» міг розігнати космічний апарат до другої космічної швидкості в напрямку Місяця і здійснити корекцію орбіти запуском двигуна в невагомості. Рідинні ракетні блоку «Є» розроблені і виготовлені на воронезькому підприємстві «Конструкторське бюро хімавтоматики» (КБХА).
Вмикання двигуна блоку «Є» відбувалось при роботі двигуна першого ступеня для зменшення збурень від теплового і силового впливу відбитих струменів гарячих газів при розділенні ступенів. При перших запусках в липні — грудні 1958 року внаслідок автоколивань ракети-носії руйнувалися у польоті на 102–104 секунді. Після установки в паливних системах блоків гідродемпферів в січні 1959 року ракета успішно стартувала до Місяця.
Запуски Ракетою-носієм «Луна» запущено дев'ять автоматичних міжпланетних станцій Луна, з них чотири типу Є-1 для влучання у поверхню Місяця, дві типу Є-1A для влучання у поверхню Місяця і доставку випела, одна типу Є-2A для фотографування зворотного боку Місяця, три типу Є-3 для м'якої посадки на поверхню Місяця.
+ Список запусків № Дата Апарат Результат 1 23 вересня 1958 Луна Є-1 № 1 Вибух ракети-носія 2 11 жовтня 1958 Луна Є-1 № 2 Вибух ракети-носія 3 4 грудня 1958 Луна Є-1 № 3 Вибух ракети-носія 4 2 січня 1959 Луна-1 (Є-1 № 4) Успіх 5 18 червня 1959 Луна Є-1А № 1 Вибух ракети-носія 6 12 вересня 1959 Луна-2 (Є-1А № 2) Успіх 7 4 жовтня 1959 Луна-3 (Є-2А № 1) Успіх 8 15 квітня 1960 Луна Є-3 № 1 Не вийшла за межі земної гравітації 9 16 квітня 1960 Луна Є-3 № 2 Не вийшла за межі земної гравітації
Джерела Ракета-носій Восток-Л (8К72) Космічні сторінки Гюнтера Ракета-носій Луна 8К72 Енциклопедія астронавтики
Примітки