Павло Матвійович Горобець (28 січня 1905, Полтава — 25 жовтня 1974, Полтава) — український радянський живописець; член Асоціації художників Червоної України у 1927—1931 роках та Спілки радянських художників України з 1945 року.
Біографія Народився у місті Полтаві (нині Україна). Його батько, Матвій Григорович, був друкарем, а мати, Меланія Панасівна — кравчинею. 1918 року закінчив Першу полтавську гімназіюСвітлана Бочарова. Павло Матвійович Горобець. / Полтавський художній музей (галерея мистецтв) імені Миколи Ярошенка.. Протягом 1922—1926 років навчався у Полтавській художній студії у Григорія Цисса; у 1928—1932 роках — у Харківському художньому технікумі, був учнем Миколи Бурачека.
Протягом 1927—1936 років працював у редакціях газет «Робітник Полтавщини», «Більшовик Полтавщини»; у 1937—1939 роках викладав малювання у студії Палацу піонерів у Полтаві. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня (31 травня 1945)Горобец Павел Матвеевич / Память народа. .
З 1946 року працював у Полтавському художньому музеї заступником директора з наукової роботи, а з 1963 по 1973 рік — його директором. Одночасно протягом 1947—1950 років викладав у художній студії при музеї. Мешкав у Полтаві в будинку на Бабичівському провулку (нині провулок Желвакова), № 8 та в будинку на площі Дзержинського, № 11. Помер у Полтаві 25 жовтня 1974 року. Похований у Полтаві на Монастирському кладовищі Полтавського Хрестоздвиженською монастиряГоробця П. М. могила у Полтаві // .
Творчість Працював у галузі станкового живопису, графіки, художньої критики. Творчість базувалася на традиціях російського передвижництва та соцреалізму. Пейзажі виконував в імпресіоністичній манері, характерній для 1930-х років. Серед робіт: графіка серії шаржів на полтавських мистців (1930—1956); серія фронтових малюнків «Шляхами Великої Вітчизняної» (1942—1945); портрети артистів Полтавського українського музично-драматичного театру імені Миколи Гоголя (1947—1950); рисунки і карикатури для місцевої преси; композиції, присвячені життю і діяльності Івана Котляревського, Панаса Мирного; живопис
«Інтер'єр. Зал портретів XVIII століття Полтавського художнього музею» (1922); «Інтер'єр Полтавського художнього музею» (1925); «Полтава. Перша трава» (1926); «Снопи на полі» (1928); «Теплі дні осені» (1932); «Осінні барви» (1934); «Дніпровська далечінь» (1934); «Вуличка старої Полтави» (1934); «Осики в Санжарах» (1937); «Хати над річкою Санжари» (1937, Харківський художній музей); «Літній день» (1938, Національний музей у Львові); «Багатий урожай» (1940, Полтавський краєзнавчий музей); «Береза над Волгою» (1942, Івановський обласний художній музей); «Вечір над річкою» (1945); «Квіти і фрукти» (1945); «Володимир Короленко за роботою над книгою „Побутове явище“» (1946, Полтавський літературно-меморіальний музей Володимира Короленка); «Гора Аю-Даг у Криму» (1948); «Осінь над Ворсклою» (1951); «На Ворсклі» (1952, Полтавський художній музей); «Котляревський-артист у ролі Степана Збитенщика» (1952, Літературно-меморіальний музей Івана Котляревського); «Дніпро під Києвом» (1954); «Зелені береги Ворскли» (1955); «На колгоспному току» (1955); «Весня прийшла» (1957, Полтавський художній музей); «Теплий вечір» (1958, Полтавський художній музей); «Над Пслом» (1958); «Лід пройшов» (1960, Полтавський художній музей); «Золотий наряд» (1960, Миколаївський художній музей); «Сонечко пригріває» (1960); «Тополі над дорогою» (1963); «Зимове сонечко» (1963); «Березовий гай» (1965); «Вечір у полі» (1967); «Замріяний Дніпро» (1970, Полтавський художній музей); «Полтава. Спаська церква» (1970). </div> Крім згаданих музеїв, картини художника зберігаються у музеях Москви, Тбілісі, Національному музеї Тараса Шевченка у Києві. У Полтавському художньому музеї зберігається 61 живописний твір художника і понад 200 графічних робіт.
У Полтавському українському музично-драматичному театрі оформив вистави: «Діти сонця» Максима Горького (1948); «Назар Стодоля» Тараса Шевченка (1949). Писав про театральне, музичне і мистецьке життя Полтави, робив огляди виставок. Уклав: буклет «Твори Миколи Ярошенка у Полтавському державному художньому музеї» (Полтава, 1955); буклет «Полтавський художній музей. 1919—1969» (Київ, 1970); каталог «Виставка творів художника Григорія Івановича Цисса» (Полтава, 1956); Опублікував статтю «Народний митець: [Про різьбяра Я. Усика]» // «Україна», 1959, № 1.
Брав участь у обласних виставках з 1926 року, республіканських — з 1927 року. Персональні виставки вібулися у Полтаві у 1946—1947, 1956, 1958 (разом з Корнієм Посполитаком), 1963, 1965, 1967, 1973 роках; Харкові у 1964 році, Києві у 1973 році. До 100-річчя від дня народження художника у 2005 році у Полтавському художньому музеї відбулася велика персональна виставка. До виставки працівники музею за сприяння видавництва «АСМІ» (директор Олексій Петренко) видали каталогПавло Горобець (1905—1974): каталог виставки, присвячений 100-річчю від дня народження. — Полтава: АСМІ, 2005. — 57 с.. У цьому ж виданні опубліковани спогади художника.
У мистецтві Портрети художника створили: Дмитро Ангельський (1924, Полтавський художній музей ), Марко Брукман (1928), Григорій Цисс (1930), Віталій Шаховцов (1963), Євген Путря (1985).
Примітки
Література Горобець Павло Матвійович // ; Горобець Павло Матвійович // ; Горобец, Павел Матвеевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах / ответственный редактор Т. Н. Горина, главный составитель и библиограф О. Э. Вольценбург и другие — Москва: Издательство «Искусство», 1976. — Том 3 (Георгадзе—Елгин). С. 126. ; Горобець Павло Матвійович // ; Горобець Павло Матвійович // ;