Територіально-адміністративна система окру́г УСРР проіснувала з початку 1923 до 1930 року та була перехідною системою від губерній до областей.

Адміністративний поділ у березні 1923 року

7 березня 1923 року ВУЦВК прийняла 9 постанов (для кожної губернії), згідно з якими в УСРР замість 100 повітів, що ділилися на 1989 волостей, було створено 53 округи в складі 9 існуючих губерній. Округи ділилися на 706 районів.

Волинська губернія (3 округи): Житомирська Коростенська Шепетівська

Донецька губернія (7 округ): Бахмутська Луганська Маріупольська Старобільська Таганрозька Шахтинська Юзівська

Катеринославська губернія (7 округ): Бердянська Запорізька Катеринославська Криворізька Мелітопольська Олександрійська Павлоградська

Київська губернія (7 округ): Бердичівська Білоцерківська Київська Корсунська Малинська Уманська Черкаська

Одеська губернія (6 округ): Балтська Лисаветградська Миколаївська Одеська Першомайська Херсонська

Подільська губернія (6 округ): Вінницька Гайсинська Кам'янецька Могилівська Проскурівська Тульчинська

Полтавська губернія (7 округ): Золотоноська Красноградська Кременчуцька Лубенська Полтавська Прилуцька Роменська

Харківська губернія (5 округ): Богодухівська Ізюмська Куп'янська Сумська Харківська

Чернігівська губернія (5 округ): Конотопська Ніжинська Новгород-Сіверська Сновська Чернігівська

Зміни складу округ у 1923–1930 роках

Зміни у 1923–1924 роках: 12 листопада 1923 року Богодухівська округа перейменована на Охтирську, центр перенесено до Охтирки. 6 червня 1924 року Юзівську округу перейменовано на Сталінську, місто Юзівку — на Сталін.Декрет ЦИК СССР «О переименовании города Юзовки в город Сталин, округа Юзовского в Сталинский и станции Юзово Екатерининской железной дороги в станцию Сталино» 7 серпня 1924 року Лисаветградську округу перейменовано на Зинов'євську, м. Лисаветград — на Зінов'євськ.Постанова ВУЦВК «Про перейменування м. Лисаветграду в м. Зінов'євськ і Лисаветградської округи в Зінов'євську округу» 12 серпня 1924 року Бахмутську округу перейменовано на Артемівську, м. Бахмут — на Артемівськ. 1 жовтня 1924 року Таганрозька й Шахтинська округи перейшли до складу РРФСР. 12 жовтня 1924 року створена Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (АРСР). Столиця — м. Балта (з 1929 — м. Тирасполь). 28 жовтня 1924 року скасовано Малинську округу.Постанова ВУЦВК «Про ліквідацію Малинської Округи на Київщині» 26 листопада 1924 року скасовано Балтську округу.Постанова ВУЦВК і РНК УСРР «Про скасування Балтської Округи на Одещині та про передачу міста Балти й частини Балтського району до складу АМРСР і про районування деяких районів Балтської округи» Станом на 1 січня 1925 року УСРР поділялася на 661 районів, що входили до складу 49 округ, які утворювали 9 губерній та Молдавську АРСР.

3 червня 1925 року ВУЦВК прийняв постанову «Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління», згідно з якою з 1 серпня ліквідовувалися губернії, при цьому з 15 червня 1925 року ліквідовувалися 8 округ:

Бердянська Гайсинська Золотоніська Красноградська Олександрійська Охтирська Сновська Шевченківська Таким чином з 1 серпня 1925 року УСРР поділялася на 41 округу, що складалася з 659 районів. Крім того, з 12 жовтня 1924 року до складу УСРР також входила Молдавська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (АРСР). +Адміністративний поділ на 1 серпня 1925 року№ Округи і АРСР Площа(в²) Населення, осіб Центр Кількість районів Округи 1 Артемівська 8381 Артемівськ 15 2 Бердичівська 6083 Бердичів 15 3 Білоцерківська 7486 Біла Церква 21 4 Вінницька 6524 Винниця 205Житомирська8653Житомір15 6 Запорізька 10937 Запоріжжя 14 7 Зінов'ївська 11956 Зінов'ївськ 18 8 Ізюмська 6423 Ізюм 10 9 Кам'янецька 4507 Кам'янець 1710Катеринославська8165Катеринослав15 11 Київська 11845 Київ 26 12 Конотіпська 7485 Конотіп 15 13 Коростенська 11866 Коростень 11 14 Кременчуцька 9491 Кременчук 18 15 Криворізька 12271 Кривий Ріг 14 16 Куп'янська 6158 Куп'янка 11 17 Лубенська 6526 Лубни 16 18 Луганська 8687 Луганськ 15 19 Маріупільська 8863 Маріупіль 12 20 Мелітопольська14200 Мелітопіль 20 21 Миколаївська 9667 Миколаїв 9 22 Могилівська 4633 Могилів-Подільський 16 23 Ніженська 5837 Ніжин 1224Новгород-Сіверська8259Новгород-Сіверський14 25 Одеська 12762 Одеса 1526Павлоградська11294Павлоград13 27 Першомайська 10485 Першомайськ 15 28 Полтавська 11234 Полтава 24 29 Прилуцька 59466 Прилуки 14 30 Проскурівська 6151 Проскурів 18 31 Роменська 5888 Ромни 13 32 Сталінська 8258 Сталіне 13 33 Старобільська 9066 Старобільськ 12 34 Сумська 8045 Суми 21 35 Тульчинська 6836 Тульчин 18 36 Уманська 7749 Гумань 19 37 Харківська 12438 Харків 23 38 Херсонська 17337 Херсон 12 39 Черкаська 10688 Черкаси 23 40 Чернігівська 8797 Чернігів 15 41 Шепетівська 6658 Шепетівка 11Всього у округах429700 км²27 663 900648 Автономна Радянська Соціалістична Республіка 1 Молдавська 7835 км² Балта 11 Разом 437535 км² 28 209 498 Харків 659 районів в складі41 округи та 1 АРСР

19 серпня 1925 року Новгород-Сіверська округа перейменована на Глухівську, окружний центр перенесено до Глухова.Постанова ВУЦВК і РНК УСРР «Про перенесення округового центру Новгород-Сіверської округи з міста Новгород-Сіверська в місто Глухів, з перейменуванням Новгород-Сіверської округи в Глухівську та зміни адміністраційно-територіяльного поділу Новгород-Сіверської та Конотопської округ» 15 вересня 1925 року Житомирська округа перейменована на Волинську. 16 жовтня 1925 року від Курської губернії РРФСР до УСРР передано: а) територія колишнього Путивльського повіту (без Крупицької волості); б) Криничанська волость Грайворонського повіту; в) дві неповні волості Грайворонського та Білгородського повітів. 16 червня 1926 року ліквідована Павлоградська округа з приєднанням її території до Харківської (Лозівський район) і Катеринославської округ. 20 липня 1926 року Катеринославська округа перейменована на Дніпропетровську округу разом з перейменуванням окружного центру. 5 січня 1927 року Черкаську округу перейменовано на Шевченківську.

+ Адміністративний поділ на 1 січня 1927 року№ Округи і АРСР Площа(км²) Населення(перепис 1926) Центр Склад (на 1.01.1927)Хоменко Арсен. Національний склад людности УСРР. Перепис 17 грудня 1926 року / Державна плянова комісія УСРР. — Харків: Держвидав «Господарство України», 1931. — С. 141 — 144. Підрайон Округи 1 Артемівська 10472 Артемівськ 13 районів Гірничопромисловий 2 Бердичівська 8275 Бердичів 12 районів Правобережний 3 Білоцерківська 9841 Біла Церква 19 районів Правобережний 4 Вінницька 7976 Винниця 17 районівПравобережний 5 Волинська 9981 Житомір 13 районів Поліський 6 Глухівська 10189 Глухів 11 районівПоліський 7 Дніпропетровська 20485 Дніпропетровськ 20 районів Дніпропетровський 8 Запорізька 12998 Запоріжжя 13 районівДніпропетровський 9 Зінов'ївська 13516 Зінов'ївськ 17 районівСтеповий 10 Ізюмська 7974 Ізюм 10 районівЛівобережний 11 Кам'янецька 5608 Кам'янець 16 районівПравобережний 12 Київська 19096 Київ 25 районівПравобережний 13 Конотіпська 9946 Конотіп 17 районів Поліський 14 Коростенська 13568 Коростень 11 районівПоліський 15 Кременчуцька 11278 Кременчук 18 районівЛівобережний 16 Криворізька 13479 Кривий Ріг 10 районів Дніпропетровський 17 Куп'янська 8497 Куп'янка 12 районів Лівобережний 18 Лубенська 7615 Лубни 16 районівЛівобережний 19 Луганська 11133 Луганськ 12 районівГірничопромисловий 20 Маріупільська 9935 Маріупіль 12 районівСтеповий 21 Мелітопольська 21245 Мелітопіль 21 районСтеповий 22 Миколаївська 11334 Миколаїв 10 районів Степовий 23 Могилівська 5658 Могилів-Подільський 14 районівПравобережний 24 Ніженська 6947 Ніжин 12 районівЛівобережний 25 Одеська 14185 Одеса 16 районівСтеповий 26 Першомайська 11982 Першомайськ 13 районів Степовий 27 Полтавська 14927 Полтава 24 районів Лівобережний 28 Прилуцька 6894 Прилуки 13 районівЛівобережний 29 Проскурівська 6217 Проскурів 16 районівПравобережний 30 Роменська 6867 Ромни 13 районівЛівобережний 31 Сталінська 9570 Сталіне 11 районів Гірничопромисловий 32 Старобільська 11501 Старобільськ 11 районівСтеповий 33 Сумська 7904 Суми 18 районівЛівобережний 34 Тульчинська 7837 Тульчин 17 районів Правобережний 35 Уманська 9997 Гумань 20 районівПравобережний 36 Харківська 16058 Харків 27 районівЛівобережний 37 Херсонська 19365 Херсон 13 районів Степовий 38 Черкаська 13468 Черкаси 23 райониПравобережний 39 Чернігівська 10685 Чернігів 13 районів Поліський 40 Шепетівська 8793 Шепетівка 13 районівПравобережний Автономна Радянська Соціалістична Республіка Молдавська 8288 Балта 11 районів Степовий Разом 451584 29 018 187 Харків 624 райони в складі40 округ та 1 АРСР

13 червня 1930 року ВУЦВК і РНК УСРР видали постанову, згідно з якою скасовувалися 13 округ: Кам'янецька, Шепетівська, Коростенська, Ніжинська, Глухівська, Прилуцька, Ізюмська, Куп'янська, Старобільська, Тульчинська, Першомайська, Роменська, Могилівська.

Територія ліквідованих округ приєднувалась до інших.Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 141 від 13 червня 1930 р. «Про реорганізацію округ УСРР»

Згідно з постановами ЦВК і РНК СРСР від 23 липня 1930 року «Про ліквідацію округ» і ВУЦВК та Раднаркому УСРР від 2 вересня 1930 року «Про ліквідацію округ і перехід на двоступеневу систему управління» з 15 вересня 1930 року округи в Україні скасовувалися. Уся територія республіки розподілялася на 503 адміністративних одиниці: 484 райони, 18 міст республіканського підпорядкування і АМСРР (до якої входили 11 районів)Постанова ВУЦВК про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління.

Див. також Історичний територіальний поділ України Адміністративний поділ України Губернії України 1835 – 1923 років

Примітки

Література

Посилання Постанови ВУЦВК про адміністративно-територіяльний поділ Волині, Донеччини, Катеринославщини, Київщини, Одещини, Поділля, Полтавщини, Харківщини, Чернігівщини від 7 березня 1923 р.

Вся Украина и Крым / пред. редкол. В. Н. Ксандров; под общ. ред. Ф. И. Полярного. — Харьков: Укрвоздухпуть, [1924?]. — с., стб. разд. паг.: ил.