Натуральний стрій (також чистий або гармонічний стрій) — музичний стрій, що використовує інтервали побудовані на основі обертонів. Октава (1:2), квінта (2:3), кварта (3:4), велика терція (4:5), мала терція (5:6), великий повний тон (8:9), малий повний тон (9:10), і діатонічний півтон (15:16).
В результаті виходить гама абсолютно гармонічна початковому тону, але тільки в межах цієї тональності. І навіть в межах семиступеневої гами є фальшиві інтервали (Наприклад вовча квінта d–a, що виникає в кадансі C–F–G–C).
Натуральна семиступенева шкала Цю шкалу можна розглядати як модифікацію піфагорейської шкали, в якій піфагорейська терція була замінена на натуральний (4:5) Дідім (близько 100 років після Піфагора).
{| class="wikitable" | align="center"| C || | align="center"| D || | align="center"| e || | align="center"| F || | align="center"| G || | align="center"| a || | align="center"| h || | align="center"| C |- | 1 || || 9/8 || || 5/4 || || 4/3 || || 3/2 || || 5/3 || || 15/8 || || 2
| Великий повний тон || | М. повний тон || | півтон || | В. повний тон || | М. повний тон || | В. повний тон || | півтон ||
| align="center"| 8 : 9 || | align="center"| 9 : 10 || | align="center"| 15 : 16 || | align="center"| 8 : 9 || | align="center"| 9 : 10 || | align="center"| 8 : 9 || | align="center"| 15 : 16 ||
| align="center"|204 ц || | align="center"|182 ц || | align="center"|112 ц || | align="center"|204 ц || | align="center"|182 ц || | align="center"|204 ц || | align="center"|112 ц || |} Жирним шрифтом виділені ноти, які побудовані по квінтах, як в піфагорійському строї. Інші побудовані по терціях.
Не вдалося при побудові шкали встановити єдиний повний тон, замість нього вийшло два різні інтервали, названі великий повний тон (8:9) і малий повний тон(9:10), які разом дають велику натуральну терцію (4:5):
.
Розширення до дванадцяти тонів (розширений натуральний стрій)
Дванадцятитонова шкала будується шляхом чистого обчислення відсутніх п'яти тонів. Якщо використовувати діатонічний півтон(15:16) можна, отримати винятково раціональні відношення частот інтервалів.
{| class="wikitable" ! Name ! align="center"|Різницячастотз попереднім тоном ! Різницячастотз тонікою ! Коефіцієнт || Інтервал музичний ! Зв'язок з квінтовимколом |- ! align="center"| C | align="center"| 15 : 16 | align="center"| 1 : 1 || 1 | align="right" | 0,000 Ц || |- | align="center"| des | align="center"| 15 : 16 | align="center"| 15 : 16 || 1,0666... | align="right" | 111,731 Ц | align="right" |в.терція вниз від F |- ! align="center"| D | align="center"|128 : 135 | align="center"| 8 : 9 || 1,125 | align="right" | 203,910 Ц || |- | align="center"| es | align="center"| 15 : 16 | align="center"| 5 : 6 || 1,2 | align="right" | 315,641 Ц | align="right" | в.терція вниз від G |- | align="center"| e | align="center"| 24 : 25 | align="center"| 4 : 5 || 1,25 | align="right" | 386,314 Ц | align="right" | в.терція вверх від C |- ! align="center"| F | align="center"| 15 : 16 | align="center"| 3 : 4 || 1,333... | align="right" | 498,045 Ц || |- | align="center"| fis | align="center"|128 : 135 | align="center"| 32 : 45 || 1,40625 | align="right" | 590,224 Ц | align="right" | в.терція вверх від D |- ! align="center"| G | align="center"| 15 : 16 | align="center"| 2 : 3 || 1,5 | align="right" | 701,955 Ц || |- | align="center"| as | align="center"| 15 : 16 | align="center"| 5 : 8 || 1,6 | align="right" | 813,686 Ц | align="right" | в.терція вниз від C |- | align="center"| a | align="center"| 24 : 25 | align="center"| 3 : 5 || 1,666... | align="right" | 884,359 Ц | align="right" | в.терція вверх від F |- ! align="center"| B | align="center"| 15 : 16 | align="center"| 9 : 16 || 1,777... | align="right" | 996,090 Ц || |- | align="center"| h | align="center"|128 : 135 | align="center"| 8 : 15 || 1,825 | align="right" | 1088,269 Ц | align="right" | в. терція вверх від G |- ! align="center"| C | align="center"| 15 : 16 | align="center"| 1 : 2 || 2 | align="right"| 1200,000 Ц || |} Тони відмічені жирним шрифтом отримані за допомогою квінт, інші за допомогою терцій
Відстані між сусідніми ступенями (півтон) неоднакові та мають назви:
{| class="wikitable" ! Назва || Співвідношення частот || інтервал музичний
| Діатонічний півтон || align="center"| 15 : 16 || align="right"|111,731 Ц
| Велика лімма || align="center"|128 : 135 || align="right"| 92,179 Ц
| Хроматичний півтон || align="center"| 24 : 25 || align="right"| 70,672 Ц
Приклади звучання
Джерела