Лицар із самопалом, Козак з мушкетом — герб Війська Запорозького, а також елемент української геральдичної традиції. Зображався у вигляді козака з рушницею. Вперше зустрічається на печатці 1592 року. Відображений в українській (руській) поезії та літописах XVII століття. З XVIII століття, за часів Кирила Розумовського, використовувався як герб Гетьманщини, Січі та запорозьких козаків, а також символ чорноморських і кубанських козаків. У 1918 році був гербом Української Держави гетьмана Павла Скоропадського. Згідно з Конституцією України 1996 року мав бути складовою великого герба України.

Короткі відомості Лицар із самопалом — перша пам'ятка козацького герботворення. Вперше цей герб фіксується на печатці 1592 рокуArchiwum Głόwne Akt Dawnych w Warszawie, Extranea IX: Polen, n.59, vol.90. Цитата за: Однороженко О. Історія українського козацтва: нариси у 2 т. — Київ: Києво-Могилянська академія, 2007р, Т.2. . На ній зображено вояка з мушкетом, символ Війська Запорозького. За легендою, записаною в козацькому літописі Григорія Грабянки (1710), поява в козаків гербу позв'язувалася із військовою реформою короля Речі Посполитої Стефана Баторія. Герб надавався усьому козацтву, тобто був зовнішнім атрибутом соціальної ідентифікації, засобом підтвердження козацьких претензій на вольності:

На думку історика Олега Однороженка пов'язувати появу герба Війська Запорозького з реформою Баторія немає підстав. По-перше, в королівській «Постанові щодо низовців» від 16 вересня 1578 року немає жодної згадки про надання герба козакам. По-друге, печатку «лицаря з самопалом» використовувало нереєстрове козацтво, без згадок королівського титулу. По-третє, можливий факт надання герба Баторієм не підтверджується українськими джерелами 16—17 століття. Історик вважає, що герб Війська Запорозького має місцеве українське походження — він виник з ініціативи козацтва для обґрунтування привілейованого статусу та політичної ваги запорозького козацтва.

Джерела

Іконографія

На основі зображень Герба Війська Запорозького визначають 4 види іконографії основної фігури герба: герб Війська (від часів використання герба до 1648 р.) — корпус та голова повернені на ¾ вліво, ноги крокують вліво, права рука вільно звисає біля стегна, а ліва — тримає під приклад самопал під кутом 45° до корпусу; герб Війська Запорозького Городового (1648—1670 рр., Гетьманщина) — корпус та голова повернені на ¾ вліво, ноги на ширині плеч прямо, права рука за спиною, а ліва — тримає за приклад самопал під кутом 45° до корпусу; герб Війська Запорозького Городового (1670—1766 рр., Гетьманщина на Лівобережній Україні) — корпус та голова повернені на ¾ вліво, ноги на ширині плеч прямо, права рука на поясі, а ліва — тримає під приклад самопал під кутом 90° до корпусу; герб Війська Запорозького Низового (1670—1775 рр.) — корпус та голова повернені на ¾ вліво, ноги на ширині плеч прямо, права рука на поясі, а ліва — тримає під приклад самопал під кутом 90° до корпусу, зліва біля фігури козака наявний спис (це знак, за допомогою якого різнилися герб Запорожжя і Гетьманщини), в пізніших версіях ліворуч від списа також будівля.

Від самого початку на картинах і прапорах герб оточувався арматурою (списи, гармати, похилені прапори, гарматні ядра).

Кольори

У 18 столітті герб Війська Запорозького зображався у синьо-червоно-золотій гамі. За гетьмана Кирила Розумовського, ордером від 18 вересня 1755 року, було введено його обов'язкове зображення на одній зі сторін полкових та сотенних корогв. Таким чином, наприклад, на лицьовій стороні зберігшегося до наших часів прапора Сенчанської сотні Лубенського полку, датованого 1760-ми роками, зображався козак на блакитному тлі, одягнений у позолочений червоний кунтуш поверх синього жупана, у червоних чоботях, із золотою рушницею на плечі. Герб був поміщений у бароковий щит, прикращений зброєю та чотирма хоругвами із зображенням російського імперського орла. Корогва Домонтовської сотні Переяславського полку цього ж періоду містить козака на жовтому тлі щита, що одягнений у червоний кунтуш поверх синього жупана, у червоних чоботях, із синьою рушницею на плечі. Герб був поміщений у бароковий щит, що оточений арматурою.

Одяг На печатках XVII ст. шапка не одягнута, а покладена на голову. Починаючи від часів Дем'яна Многогрішного до Данила Апостола ми маємо ще один варіант зображення шапки — носіння перевернутої шапки денцем вниз.

Галерея

Герби війська Запорозького

У приватній геральдиці

У сучасній геральдиці

Територіальна та міська геральдика

Військова геральдика

У фалеристиці

Див. також Герб України Прапори українського козацтва

Примітки

Джерела та література Проєкт Національного герба Війська Запорозького (Малюнок, виготовлений для прапора Лубенського полку полковником Іваном Кулябкою. 1758 р. // Центральний державний історичний архів України у Києві, ф. 51, оп. 1, спр. 1825, арк. 4 Українська література XVII ст.: Синкретична писемність. Поезія. Драматургія. Белетристика / Упоряд., приміт. В. І. Крекотня. — Київ: Наукова думка, 1987. Сас П. М. Герб Війська Запорозького: із минулого у сучасне / НАН України. Інститут історії України. — К.: Інститут історії України, 2010. — 204 с.: іл. Гавриленко В. Шлях до сфрагістики. — К., Львів, 2014. — С. 219—253. (ISBN 978-966-02-7306-1) Гречило А. Українська територіальна геральдика. — Львів, 2010. — 280 с.: іл. (ISBN 978-966-02-5259-2)

Посилання Скасування Герба України-Гетьманщини // Мамаєва слобода Печатка Війська Запорозького часів гетьманства І. Мазепи, 1708 − 1714 рр.