Коефіціє́нт поглина́ння — кількісна характеристика зменшення інтенсивності випромінювання при проходженні через середовище. Коефіцієнт поглинання може характеризувати згасання випромінювання будь-якої природи, наприклад, світла чи звуку. Прийняте позначення — α .
Коефіцієнт поглинання не вимірюють безпосередньо, а розраховують, порівнюючи інтенсивності випромінювання, що падає на поверхню зразка, відбивається від неї й проходить через зразок.
Математичне формулювання При розпосюдженні світла в середовищі, енергія поглинута в тонкому шарі, пропорційна інтенсивності випромінювання I, яка падає на цей шар, і товщині шару dx. Таким чином інтенсивність при проходженні випромінювання крізь шар зменшується на величину ,
Розв'язок даного рівняння записується у вигляді ,
де — інтенсивність випромінювання на глибині , а — інтенсивність випромінювання на поверхні. Така залежність випромінювання від товщини шару, через який воно пройшло, називається законом Бугера-Ламберта-Бера .
Визначений так коефіцієнт поглинання вимірюється в обернених сантиметрах.
Коефіцієнт поглинання залежить від частоти. Особливо сильне поглинання на частотах, які відповідають характерним частотам процесів, що відбуваються в середовищі.
Фізичний зміст коефіцієнта поглинання Коефіцієнт поглинання α — це величина, обернена до товщини шару, пройшовши крізь який інтенсивність випромінювання зменшиться в «е» разів.
Поглинання світла різними поверхнями Чорні матові поверхні поглинають майже все випромінювання, тоді як білі майже нічого не поглинають. Наприклад, коефіцієнт поглинання чистого скла — 2—4 %, білого матового пластику — 10—20 %.
Див. також Альбедо Оптична густина Стала Стефана-Больцмана Показник заломлення Коефіцієнт поглинання (оптика) Коефіцієнт проходження
Примітки
Література