Метатеорія — теорія, що аналізує методи й властивості іншої теорії, так званої предметної або об'єктної теорії. Термін «метатеорія» має сенс і вживається лише стосовно даної, конкретної теорії: логіки — металогіка; математики — метаматематика, теорія математичих доказів; розділів фізики; метахімія; метабіологія і т. д.
Завдання метатеорії — встановити межі області застосування досліджуваної в ній теорії, відповісти (якщо це можливо на даному етапі розвитку науки) на запитання про її несуперечності та повноті, вивчити (або встановити) способи введення її нових понять і докази її тверджень тощо. Поняття предметної теорії стає, таким чином, експлікатом поняття наукової теорії.
Необхідність створення метатеорії виникла насамперед у застосуванні до математики. Вона була зумовлена потребою з'ясування сенсу понять доказ, аксіома, теорема, дослідження структури математичних теорій (синтаксис) і питання про їхню істинність в категорійно-логічних інтерпретаціях (семантика) і, нарешті, проблемою встановлення несуперечності математики.
Давид Гільберт назвав таку метатерію метаматематика. Програма Гільберта допускала лише так звані фінітні методи, тобто методи, в яких використовуються лише кінцеві конструкції і висновки: наочно представлені предмети і ефективно здійсненні процеси (звідси термін «фінітізм», яким харакетризують концепцію Гільберта). Не допускається абстракція актуальної нескінченності і потрібно, щоб докази існування будь-яких об'єктів носили конструктивний характер, тобто, що повинен бути вказаний, хоча б неявно, метод побудови розглянутого об'єкта. Фінітізм вимагає, щоб математичні предмети були вказані в явній формі, — або ж повинен бути даний спосіб їхнього конструювання. Ці предмети повинні бути «наочні» -тобто складатися з експонованих елементів, які можна розрізнити й ототожнити. Будуючи свою теорію доказів, Гільберт виходив з того її правила повинні виражати «техніку нашого мислення». «Основна ідея моєї теорії доказів зводиться до опису діяльності нашого розуму, інакше кажучи, це протокол про правила, згідно з якими фактично діє наше мислення»Давид Гильберт. Основания геометрии", М.-Л., 1948, с. 382.
Наукознавчі дисципліни Метафізика— це вчення про надчуттєві, недоступні досвідові принципи і начала буття (існування світу). За Кантом: «Метафізика — це частина філософії, що визначає апріорні умови пізнання». Метапсихологія в перекладі з грецької мови означає: «meta» — після, або за, «psiche» і «logos» — це вчення про душу. В метапсихології викладені засади, на яких будується дане психологічне знання, а на цій основі мають розв'язуватися часткові психологічні проблеми. Метапсихологія пов'язана з філософською онтологією людини. Метахімія— це вчення про надчуттєві, недоступні досвідові принципи і начала; це наука про речі, спосіб з'ясування світоглядних питань які не піддаються осягненню за допомогою експерименту та методів конкретних наук; це концепія розвитку, метод пізнання. Метаматематика Наукометрія Кіберметрія Вебометрія Історія науки Філософія науки Метафілософія Методологія науки Соціологія науки Економіка науки Психологія науки
Див. також
Класифікація наук
Посилання
БСЭ Журнал науковеденье Zeitschrift «Science Studies» Zeitschrift «Social Studies of Science» Sociology of Science The Incommensurability of Scientific and Poetic Knowledge University of Washington Science Studies Network
Примітки