Граве́тська культу́ра (Граветт, Ла-Граветт, Лаграветтська, Граветянська) — археологічна культура пізнього палеоліту.
Науково датується 28 000—21 000 роками до н. е. Названа за печерою Ла Граветт () в департаменті Дордонь (Франція).
Є третім етапом в оріньяцько-перигорському комплексі культур. За своїми виробами належить до пізньої перигорської культури. Змінила оріньяцьку культуру в Західній Європі. Передує мадлену. В Центральній і Східній Європі до сучасної Росії існував Східний Граветт.
Кам'яні комплекси граветських культур відзначаються розвиненою технологією платівчатого розколювання кременю та використанням різноманітних вістер і мікролітів із затупленим краєм — гравет і мікрогравет, прямокутників тощо. Виготовлялись малі статуї голих палеолітичних Венер.
Народ культури — кроманьйонці, антропологічно подібні до 50 % сучасного населення Європи. Як вважають вчені, народ склався також з частини неандертальців, що пережили холод. Це підтверджується близкістю граветянської культури і культури класичних неандертальців — мустьє.
Див. також Гримальдійська культура Костенківсько-авдіївська культура Костенківсько-вілендорфська культура Мізинська культура
Джерела
Д. Ю. Нужний. Гравет / Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — : В-во «Наукова думка», 2004. — 688 с.: іл. Otte M., Le Gravettien en Europe Centrale. В кн.: Dissertationes Archaeologicae Gandenses, vol. 20. Brugge, 1981; Kozlowski J. K., The Gravettian in Central and Eastern Europe. / Advances in World Archaeology, vol. 5. Orlando, 1986; «Восточный граветт». , 1998 г.