Коміте́ти незамо́жних селя́н (КНС, комнезам) — орган Радянської влади на селі в Україні в 1920–1933 роках.
На підставі декрету ВУЦВК від 9 травня 1920 року були організовані волосні та сільські комітети незаможних селян (скорочено СКНС)<ref>. Через зміни адміністративно-територіального устрою у 1923 році волосні КНС ліквідовані та створені окружні (скорочено окркомнезами) та районні комітети незаможних селян. У 1930 році окружні комнезами припинили свою діяльність. Районні та сільські КНС було ліквідовано Постановою ВУЦВК від 8 березня 1933 року після завершення суцільної колективізації.
Комітети незаможних селян були частиною адміністративного механізму, створеного більшовиками у формі тимчасових надзвичайних органів, наділених широкими повноваженнями. Комнезами займалися розподілом між бідняками конфіскованих панських та надлишків куркульських земель, приладдя, худоби, зерна, допомагали бідноті обробляти землю і збирати врожай. Це здійснювалося з метою розколу селян.
Документи свідчать, що каральним органам рекомендувалося у своїй діяльності спиратися на комнезами.
Див. також Комітет бідноти
Членський квиток організації незаможних селян Катеринославщини
Примітки
Джерела та література С. В. Кульчицький Комітети незаможних селян, комнезами //
Література