Секст Юлій Цезар (, бл. 130 до н. е. — 90 або 89 до н. е.) — давньоримський політик і воєначальник, консул 91 до н. е., один з двох командуючих римською армією на початковому етапі Союзницької війни.
Життєпис Походив із знатного патриціанського роду Юліїв. Був братом Гая Юлія Цезаря Страбона і доводився дядьком Гаю Юлію Цезарю. Ймовірно, був претором 94 року (при проходженні cursus honorum).
Був обраний консулом на 91 до н. е.; його колегою по консульству був Луцій Марцій Філіп. Хоча він, на відміну від свого колеги, був менш помітний як політик у цей неспокійний рік, які готували повстання італіки планували принести в жертву на Альбанській горі обох консулів Луцій Анней Флор. Епітоми, III, 18 , а не тільки одного свого політичного опонента Луція.
У розпочатій Союзницькій війні Секст був одним з двох командуючих римською армією разом з консулом 90 до н. е. Публієм Рутілієм Лупом. Між Секстом і Публієм були розподілені основні противники, і Сексту дісталися самніти, тобто південна частина Італії. Легатами Секста стали Луцій Корнелій Сулла, Гай Юлій Цезар Страбон, Публій Корнелій Лентул, Тит Дідій, Гай Клавдій Марцелл і Публій Ліциній Красс Аппіан. Римська історія. Громадянські війни, I, 40 .
Перший свій бій (біля Езернії) Секст програв Титу Ветта Скатону. Незабаром італіки, захопивши сина нумідійського царя Югурти Оксінту, стали показувати його нумідійцям, що служили у Секста, і вони почали перебігати на сторону італіків, так що незабаром Секст відправив їх до Африки Аппіан. Римська історія. Громадянські війни, I, 42 . Неподалік від Теана Секст втратив у бою велику частину своєї армії, яка налічувала до 45 000 чоловік Аппіан. Римська історія. Громадянські війни, I, 45 . Незабаром Сексту вдалося розбити 20-тисячний загін противника, коли він міняв стоянку, убивши до 8 000 осіб. Помер він незабаром після цього від хвороби при облозі Аускуле Аппіан. Римська історія. Громадянські війни, I, 48 .
Примітки
Див. також Родове дерево Юліїв-Клавдіїв
Посилання