Стєклов Володимир Олександрович (; 3 січня 1948, Караганда) — радянський і російський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1988). Народний артист Росії (2001).

Путініст та українофоб.

Фігурант бази даних центру «Миротворець»Центр «Миротворець»: Стеклов Володимир Олександрович.

Біографія

Народився 3 січня 1948 року в місті Караганді. 1949 року сім'я переїхала до Астрахані.

З дев'ятого класу займався в театральній студії. 1966 року закінчив середню школу № 66 міста Астрахань.

По закінченні 1970 року Астраханського театрального училища за спеціальністю «Актор драматичного театру та кіно» служив у Радянській армії (в музичному загоні Державного Червонознаменного науково-дослідного інституту військово-повітряних сил імені Чкалова в Ахтубінську), згодом із 1972 року працював у драматичному театрі міста Кінешма.

У 1977—1982 рр. працював актором Камчатського драматичного театру в місті Петропавлівськ-Камчатський.

У 1981—1989 рр.  — актор Московського драматичного театру імені Станіславського, з 1989 року грав у театрі імені Ленінського комсомолу (Ленком).

У кіно Володимир Стеклов почав зніматися 1983 року, відтоді знявся у понад 165 фільмах і серіалах, зокрема у стрічках українських кіностудій.

У 1999—2000 рр. разом із актрисою Ольгою Кабо пройшов підготовку до польоту на станцію «Мир», але через недостатнє фінансування проекту (знімання фільму «Тавро Кассандри») до космосу не полетів.

З 1996 року працює актором театру «Школа сучасної п'єси», а з 2000 року грає також у театрах «Російська антреприза Михайла Козакова», Театр Мосради, «Сатирикон», працює художнім керівником театру «Художня школа».

Громадська позиція У 2022 році підтримав вторгнення Росії в Україну.

З 2024 по 2025 роки бере участь у зйомках російського серіалу «Центурія», які проходять в Маріуполі.https://www.kino-teatr.ru/kino/movie/ros/187416/annot/ Дане кіно присвячене боротьбі проти українського партизанського руху у окупованому російськими військами місті.https://youtu.be/DBH1rdCIOIw | Российский фильм «Центурия» посвящен борьбе против украинского подполья в Мариуполе, — Апачев

Фільмографія

1983 — «Ураган приходить несподівано» — Захар Дудко 1983 — «Співучасники» — Циплаков 1984 — «Віра, надія, любов» — Сорокін 1984 — «Мертві душі» — Петрушка 1985 — «Корабель прибульців» — Мангулов 1986 — «Нагородити (посмертно)» — Іван Барабанов 1986 — «Плюмбум, або Небезпечна гра» — Лопатов 1986 — «Чужа біла і рябий» — Коля Циган 1986 — «Зустрічна смуга» — Олег Олегович Терьохін 1986 — «На порозі» — Алімушкін 1987 — «Гардемарини, вперед!» — слідчий Гусев 1987 — «Ляпас, якого не було» — Анатолий Тарасович 1987 — «Без сонця» 1987 — «Розірване коло» — Сеня Орлов 1988 — «Безхатько. Без певного місця проживання» 1988 — «Вам що, наша влада не подобається?!» 1988 — «Злодії в законі» — Петров 1988 — «Стукач» 1988 — «Подія в Утіноозьорську» — Спартак Сергійович Заборов 1988 — «В'язень замку Іф» — Бертуччо 1989 — «Життя за лімітом» 1989 — «Ідеальний злочин» — Берман 1989 — «Князь Удача Андрійович» — Микола Іванович Кухтін 1989 — «Кримінальний квартет» — Семен Портной 1989 — «Процес» — следователь Амелин 1990 — «Коли святі марширують» 1990 — «Повість непогашеного місяця» 1990 — «Савой» — Сергій Гусев 1991 — «Кремлівські таємниці шістнадцятого століття» 1991 — «Мій найкращий друг — генерал Василь, син Йосипа» — В. І. Сталін 1991 — «Фірма пригод» 1991 — «Справа» 1992 — «Ближнє коло» — Хрустальов 1992 — «Вальс золотих тельців» 1992 — «Побачити Париж і померти» 1993 — «Падіння» 1993 — «Вирок» 1994 — «Майстер і Маргарита» — Азазелло 1994 — «Серп і молот» 1994 — 1995 — «Петербурзькі таємниці» — Карозич-Бодлевский 1996 — «Лінія життя» 1998 — «Вовчиця» (телесеріал) 1998 — «Розв'язка петербурзьких таємниць» — Карозич-Бодлевский 1998 — «Му-му» 1998 — «Гаряча точка» — Азіз-улла/Зуб 1999 — «Д. Д. Д. Досьє детектива Дубровського» 2000 — «Я вам більше не вірю» 2000 — «Справжні пригоди» 2001 — «Зупинка на вимогу 2» — Чулков 2001 — «Аз і ферт» (Телеспектакль) — Фиш 2001 — «Ти да я, да ми з тобою» (к/м) — Серафім 2001 — «Таємний знак» — следователь Жоголь 2001 — «Російський водевіль» 2002 — «Закон» — Сомов 2002 — «Вілліси» — заказчик 2002 — «Олігарх» − Беленький 2002 — «Антикілер 2: Антитерор» — Гладков 2003 — «Валізи Тульса Люпера: від Сарка до кінця» — Комендант Котчев 2003 — «Кожен зійде на Голгофу» 2003 — «Важкий пісок» 2004 — «Злодії та проститутки» — Женя Михайлов (Ювеналий) 2004 — «Гріхи батьків» — Сергей Волков 2004 — «Російське» — Зільберман 2004 — «Жарт ангела»  — Ангел 2004 — «Зцілення коханням» — Марукін 2005 — «Горинич і Вікторія» — Николай Петрович Греков 2005 — «Останній бій майора Пугачова» — Коваленко, начальник лагеря 2006 — «Вовчиця» — маг-аферист 2006 — «Псевдонім „Албанець“» — Краснов 2006–2007 — «Кадети» — прапорщик Кантемиров 2007 — «Консерви» 2007 — «Формула стихії» — Калинин 2008 — «Я лікую» — главврач Лобов 2008 — «Непереможний» — Генерал Лямін 2009 — «Братани» — Вениамин Константинович, отец Ирины 2009 — «Сьомін» — Микола Слепнєв 2009 — «Мій ласкавий і ніжний мент» / Нежный барс — Федор Ильич по прозвищу «Банзай» 2009 — «Другі» — Мирзоев, комиссар госбезопасности 2009 — «Ласкавий травень» — Председатель Гостелерадио 2009 — «Охоронець 2» (телесериал) — Михаил 2010 — «Трава під снігом» — отец Игоря 2009 — «Лигівка» 2010 — «Брат за брата» — Кравчук 2010 — «Робінзон» — командующий 2010 — «Глибше!» 2011 — «Єльцин. Три дні в серпні» — Павло Сергійович Грачов'' 2014—2016 — «Світло і тінь маяка» 2018 — «Годунов» (телесеріал) 2019 — «Колишні-2» (телесеріал) 2020 — «Обитель» (телесеріал) 2020 — «Грозний» (телесеріал) та ін.

Санкції Володимир Стєклов підтримав збройну агресію Росії проти України, тимчасову окупацію території України, є фігурантом санкційних списків.

З 6 січня 2023 року доданий до санкційного списку України.

Примітки

Література Лебедина Л. Счастье жить чужой жизнью // Труд. 1999. 11 июня. — СІ7; Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.131—132.

Посилання

https://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/ros/4096/works/