Сюрте (, ) (колишня назва у 1948—1995 роках — Струмківка) — село в Україні, адміністративний центр Сюртівської сільської громади Ужгородського району Закарпатської області, на березі річки Латориця.
Герб У червоному щиті із зеленою опуклою базою справа срібний леміш, а зліва три золоті колоски
Історія Згідно із збереженими документами, Szürte та його околиці були заселені вже до 1281 року, але ймовірно, знищені під час татарської навали, але згодом розселені. Тоді її власниками була родина Rátót (Rátold). Село в джерелах відоме під різними назвами Strite, Strute, Zritte, Sratha, Strate.
У 1288 році шляхтич Матей продав село землевласникам із родини Бокша. Нові власники оселилися в селі, а їхні нащадки до свого прізвища додавали прикладку «de Strute» (сюртянські). Рідні власників, що проживала у Чопі, село належало впродовж XV—XVI століть.
У 1427 році селянські господарства належали трьом землевласникам і були оподатковані від 38-ми порт. Разом із будинком Солтиса на той час в селі нараховувалось 40 домогосподарств. Це давало підстави вважати Сюрте найбільшим поселенням у околиці.
У XVI столітті чимало селянських господарств збідніли і стали кріпацькими. У 1567 році було оподатковано 6 господарств, що володіли половинним наділом (портою), 8 — із четвертинним наділом. Наприкінці XVI століття до села переселилися близько 30 нових селянських родин. У 1599 році в Сюрте нараховувалося уже 55 селянських господарств; тут знаходилися також дві садиби землевласників, костел, парафія і школа.
Наприкінці XVI — початку XVII століть із села виїхало понад 4/5 селянських родин. Станом на 1715 рік в селі було зафіксовано лише 9 селянських господарств.
За даними джерел XVIII століття Сюрте вважається мадярським селом. У 1869 році до складу села входив присілок Kistéglás.
До липня 1945 року село не було частиною чехословацької Підкарпатської Русі, а територіально належало до словацького округу Кральовський Хлмец.
У 1946 році, в ході загального перейменування на нових територіях, указом Президії Верховної Ради село Сюрте перейменоване у Струмківку.
У 1995 році селу відновлена історична назва Сюрте.
19 липня 2020 року, в ході адміністративно-територіально реформи та децентралізації, село набуло статусу адміністративного центру Сюртівської сільської громади Ужгородського району. Бюджет громади станом на 2020 рік становив 4,796 млн гривень.
Політика Партійний склад Сюртівської сільської ради після місцевих виборів 2020 року: ПартіяВідсоток МісцяПартія угорців України54,512Самовисування22,75За Майбутнє13,63Слуга народу9,22
Результат голосування села у другому турі виборів президента України 2019: КандидатВідсотокЗеленський Володимир Олександрович89,6Порошенко Петро Олексійович7,3недійсні3,1 Результат голосування села у першому турі позачергових виборів президента України 2014: КандидатВідсотокПорошенко Петро Олексійович63,1Добкін Михайло Маркович12,1Тимошенко Юлія Володимирівна6,8Ляшко Олег Валерійович4Тігіпко Сергій Леонідович2.3Богомолець Ольга Вадимівна2,1решта7,4недійсні2,2 Результат голосування села у другому турі виборів президента України 2010: КандидатВідсотокЯнукович Віктор Федорович58,2Тимошенко Юлія Володимирівна33проти всіх5,8недійсні3 Результат голосування села у другому турі виборів президента України 2004: КандидатВідсотокЮщенко Віктор Андрійович77,7Янукович Віктор Федорович17,6проти всіх3недійсні1,7
Парламентські вибори (2019) На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 210614, розташована у приміщенні школи.
Результати зареєстровано 1506 виборців, явка 45,22 %; найбільше голосів віддано за: «Слугу народу» — 34,52 %; «Опозиційний блок» — 18,15 %; «Опозиційну платформу — За життя» — 17,02 %.
В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Йосип Борто (самовисування) — 48,38 %, за Андрія Андріїва (самовисування) — 26,66 %, за Роберта Горвата (самовисування) — 7,55 %.
Демографія За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, в селі мешкало 1898 осіб.
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокугорська149578,77 %українська37519,76 %російська180,95 %словацька20,11 %циганська20,11 %білоруська10,05 %грецька10,05 %румунська10,05 %інші/не вказали30,15 %Всього1898100 %
Туристичні місця Костел Воздвиження Чесного Хреста Реформатський храм Старі винниці
Релігія Існування в селі костелу зафіксовано джерелами з XIV століття. В період реформації костел переходив від католиків до протестантів та навпаки.
Кам'яний, однонефний. У плані складається з прямокутного нефу, до якого зі сходу примикає більш вузький квадратний хор майже такої ж висоти, як і неф. Покритий двосхилими дахами, Із заходу до нефу прибудовано квадратну в плані, триярусну дзвіниця (з вапняку і цегли) з чотиригранним шпилем. В інтер'єрі стіни нефа розчленовані виступаючими пілястрами на чотири прясла, на які спираються бочкові склепіння з поясами. У західної стіни нави на двох кам'яних стовпах і хрестових склепіннях влаштовані хори, з'єднані з дзвіницею.
Арочний отвір і портал, ведучий з притвору в неф, — стрілчастої готичної форми. Північно-східний і південно-східний кути нефа закруглені. Хор перекритий вспарушеним склепінням. На північному фасаді нефа пам'ятника збереглося рельєфне білокам'яне зображення, яке можна віднести до XV століття.
Окрім римо-католицького костьолу є ще реформатський храм, який має дві вежі, що є дуже рідкісним для реформатських церков.
Пам'ятки
(VIII—IX ст.); (I—IV ст.); (II—III ст.);
Відомі уродженці Лайош Товт (1948—2006) — художник, графік. Ласло Коложварі ( 1950) — художник Каролі Ковач (1818—1897) — відомий угорський юрист.
Примітки
Посилання