Сальвато́ре Августі́н Джюнте́ (; 21 січня 1985, Клінтон, Айова, США) — американський військовослужбовець, колишній штаб-сержант повітряно-десантних військ армії США, перший кавалер Медалі Пошани, що був удостоєний при житті цієї нагороди після війни у В'єтнамі.
Джюнте отримав найвищу військову нагороду за подвиг, який він здійснив 25 жовтня 2007 року під час бойових дій у війні в Афганістані, врятувавши життя товаришів свого відділення.
Біографія Сальваторе Джюнте народився 21 січня 1985 року в містечку Клінтон, штат Айова в родині італійського походження.
Служба в збройних силах Джюнте пройшов повний курс базової та піхотної підготовки в піхотній школі у Форті Беннінг, штат Джорджія. З березня 2005 по березень 2006 року знаходився у складі багатокоаліційних сил НАТО в Афганістані у першому відрядженні. Другого разу знаходився у Афганістані з травня 2007 по липень 2008. У серпні 2009 року отримав чергове звання «штаб-сержант». Службу проходить у складі 2-го парашутного батальйону 503-го парашутно-десантного полку, 173-ї повітряно-десантної бригади у Віченца, Італія.
2007 Джюнте дислокувався разом зі своїм підрозділом поблизу афгано-пакистанського кордону на базі вогневої підтримки Вегас в районі долини Коренгал, що отримала серед солдатів назву долина Смерті .
Опис подвигу Наприкінці жовтня 2007, підрозділ Джюнте брав участь в операції проти бойовиків Талібану, які дислокувалися поблизу цього регіону. В ночі 25 жовтня, відділення спеціаліста С. Джюнте, після виконання отриманого завдання поверталося до пункту постійної дислокації, коли потрапили у засідку, що влаштували моджахеди. Група бойовиків у кількості 10-15 чоловіків, підпустила відділення американців, що висувалося у бойовому порядку поздовж лісу, на дуже коротку відстань, майже 10 метрів, та відкрила вогонь впритул. Дистанція між протиборчими сторонами була такою малою, що десантники не були в змозі викликати прикриття з повітря, яке забезпечувалося вертольотами вогневої підтримки AH-64 «Апач».
У ході швидкоплинного бою, що зав'язався, моджахеди впритул застосували масований кинджальний вогонь з автоматів та кулеметів Калашникова, а також стрільбу з ручних гранатометів. Відразу був важко поранений командир першої групи сержант Джошуа Бреннан (), що діяв у передовій охороні підрозділу, в якого влучило 8 куль противника, та спеціаліст Френк Екрод (), поранений 4-ма кулями . Джютне, який йшов у колоні четвертим, отримав кілька влучень з боку ворога, проте його захистили засоби індивідуального захисту й він зміг сховатися у найближчому природному укритті. Зорієнтувавшись в обстановці, Джюнте зрозумів, що противник намагається атакою із заходу та півночі вивести зі строю якомога більше воїнів та захопити кого-небудь у полон. Відкривши вогонь і кидаючи на ходу гранати, він побіг до голови колони, де негайно підтримав дії старшого сержанта Еріка Галлардо і спеціаліста Френкліна Екроуда. Але Екроуд, чий кулемет М249 заклинив, невдовзі був серйозно поранений. Організував прикриття поранених товаришів, Джюнте продовжив рух вперед, та побачив, як двоє нападаючих, одним з яких, як з'ясувалося пізніше, був відомий лідер Талібану Мохаммед Талі, тягнуть важкопораненого Бреннана в напрямку до лісу. Незважаючи на вогонь противника, Джюнте атакував їх, використовуючи свій автомат М4, убив Талі і підбіг до Бреннана, забезпечивши йому захист і першу медичну допомогу до прибуття медевакуації. Згодом, Джюнте прикривав дії відділення очікуючи на прибуття допомоги.
Проте, наступного дня сержант Бреннан від отриманий поранень помер у військовому шпиталі.
Бій тривав 3 хвилини.
Офіційний текст нагородження Сальваторе Джюнте Медаллю Пошани
Див. також Список кавалерів Медалі Пошани після В'єтнамської війни Ренді Шугарт Майкл Патрік Мерфі Джейрд Монті Джейсон Данам
Посилання
United States Army website for SSG Giunta and the MOH action The Sal Giunta Story Interview
Література
Примітки