Донон () — гора у Франції.

Висота над рівнем моря — 1009 м, це найвища точка північної частини Воґез. Донон розташована на території департаменту Нижній Рейн.

На вершині гори розташована 80-метрова телевежа. Також схили гори є (не щорічно) ділянкою одного із етапів Тур де Франс.

Залишки галло-римського святилища були знайдені на вершині гори та навколо неї. Більшість експонатів розміщені у Археологічному музеї Страсбурга.

Історія

З гори Донон відкривається чудовий панорамний краєвид. Гора використовувалася ще з часів неоліту (III тисячоліття до н. е.) радше як тимчасовий притулок, ніж постійне житло. Тут було знайдено неолітичні сокири й молоти з полірованого каменю.

Знахідки доісторичних знарядь зафіксовано починаючи з XIX століття. У XX столітті було знайдено вироби бронзової доби та плескаті точильні камені гальштатської культури.

Вершина гори, яку видно здалека, була точкою контакту трьох кельтських племен: на півночі — медіоматрики (столиця Divodurum (Мец); на сході — трибоки (столиця Brocomagnus (Брюмат); на півдні — левки (столиця Tullum (Туль).

З доісторичного часу на горі була розташована культова споруда. Культові об'єкти галло-римської епохи датуються II–III століттям н. е. Святилище галло-римської епохи складалося з трьох кам'яних та одної дерев'яної споруди. Дерев'яна споруда знаходилася поряд з криницею. На кутах однієї з кам'яних споруд були висічені з каменю зображення тварин, що свідчить про її культовий характер.

На горі Донон було знайдено чимало фрагментів скульптурних зображень богів кельтського та галло-римського походження, а також римських написів, присвячених богам.

Неподалік з горою Донон проходило багато давніх шляхів, зокрема:

Дорога святого Квіринія (з римських часів, проходила з півночі на захід) Carte topographique 1:25 000, 3616 Est, Grandfontaine — le Donon, IGN Paris, 1985 Бігова дорога (Rennweg), шлях уздовж колишнього кордону, дорога римського часу з північного сходу від Цольштока через Генгст та Гроссманн. Дорога південно-східного напрямку на Гранфонтен. Дорога сарацинів (chemin des Sarrazins), що вела на Віш. Дорога німців (chemin des Allemands), що вела з північного заходу (Лафремболь) через перевал Руль Бакон. Ця дорога на великому відрізку мощена бруківкою. Деякі історики, зокрема П. Фурші, пропонують датувати цю дорогу XIII століттям. Натомість інші вважають її римською й висувають гіпотезу, що ця дорога поєднувала Таркемполь, у долині річки Сей (тут виробляли сіль) з перевалом на Дононі, й можливо, була відомою з джерел Соляною дорогою (Via salinaria або via salinatorum, за іншою гіпотезою — це Сарматська дорога («la voie des Sarmates»), про яку згадується в середньовічних джерелах. За джерелами, Сарматська дорога вела з Лотарингії через долину річки Мерт та Раон-л'Етап у напрямку до Вілле та Ельзасу.

Окрім торговельних шляхів біля гори Донон проходили й шляхи паломників, що мандрували до святилища на горі.

1869 року на горі було споруджено музей у формі стилізованого галло-римського храму, де були представлені археологічні знахідки, які сьогодні зберігаються в музеї Епіналя та Страсбурзькому археологічному музеї й переважно замінені на копії. У XIX столітті на горі було споруджено шестиметрову піраміду, що була геодезичним пунктом і служила точкою тріангуляції (зокрема на карті Кассіні).

Примітки

Література Геологія і геоморфологія Darmois-Téobald, Cirques glaciaires et niches de nivation sur le versant lorrain des Vosges à l'ouest du Donon — revue Géographique de l'Est, 1972, p.55-61. Annie Cordonnier, L'évolution des peuplements forestiers dans les Basses-Vosges gréseuses, du Donon à la vallée de la Meurthe, Université de Nancy II (Mémoire de Maitrise de géographie physique), Nancy, 1972, 52 p. (avec 7 cartes). Georges Corroy, Guide des Hautes-Vosges — Origine et évolution — Itinéraires et excursions, Imprimerie municipale de Saint-Dié, 1976, 45 p., 13 X 24 cm

Історія Émile Gerlach, Une montagne sacrée dans les Vosges, le Donon, Raon-l'Étape, 1951, 64 p. E. Linckenheld, " Un sanctuaire de la frontière des Médiomatriques et des Leuques, N.-D. de la Délivrande au pied du Donon " dans Bulletin de la Société d'archéologie de Lorraine, 1929, p. 180 à 195 E. Linckenheld, " Le sanctuaire du Donon, son importance pour l'étude des rites et des cultes celtiques ", dans Bulletin de la Société d'archéologie de Lorraine, 1965, p. 57-75 F. Pétry, Le Donon, bilan des observations et recherches archéologiques, Saison d'Alsace — Le Val de Bruche, n°63, 1977, p. 15 à 26