Оскар Шиндлер (; 28 квітня 1908, Цвіттау, Австро-Угорська імперія (нині Світави, Чехія) — 9 жовтня 1974, Гільдесгайм, Німеччина) — судетський німецький промисловець, який врятував майже 1200 євреїв під час Голокосту, надавши їм роботу на своїх заводах у Польщі та Чехії. Ця історія лягла в основу книги «Ковчег Шиндлера» і заснованого на ній фільму «Список Шиндлера».

Біографія Оскар Шиндлер народився 28 квітня 1908 року в австро-угорському містечку Цвіттау (нині Світави в Чехії) в католицькій родині Ганса Шиндлера і Францишки Лузер. Оскар мав сестру Ельфріду, яка народилася в 1915 році. Родина походила з Відня і рідною мовою була німецька. Оскар закінчив техучилище, проте не отримав атестат, тому наступні три роки працював на фірмі батька. У 1928 році він одружився. Його дружина Емілія стверджувала, що батько Оскара був п'яницею та розпусником, що негативно вплинуло на його дітей.

Оскар спочатку займався бізнесом та, збанкрутувавши в роки Великої депресії, Шиндлер, як громадянином Чехословаччини, був завербований абвером, але незабаром його викрили і відправили у в'язницю, де він перебував з липня по жовтень 1938 року. Його звільнили після «Мюнхенської угоди».

У 1939 році Шиндлер вступив у НСДАП. На самому початку Другої світової війни він заснував завод із виробництва металевого посуду. Ба більше, він дуже виграв від антисемітської політики німецьких окупантів у Польщі, отримавши як «арієць» завод у Кракові, що раніше належав єврейському підприємцю Натану Вюрцелю.

Наприкінці 1944 року Шиндлеру вдалося вивезти тисячу своїх працівників-євреїв у в Моравії і тим самим врятувати їх від таборів смерті. 10 травня 1945 року Брнєнец був окупований, але вже радянськими військами.

Після війни, у 1948 році, Оскар Шиндлер емігрував до Аргентини, але через десять років повернувся у ФРН і надалі багато їздив по різних країнах, де осіли врятовані ним люди (зокрема і в СРСР). У 1967 році він був ушанований нагороди Ізраїльського меморіалу пам'яті жертв голокосту (Яд Вашем) і був названий одним із тих людей, хто гідний мати ім'я «Праведник світу»Оскар Шиндлер  — Яд Вашем .

В останні роки свого життя він жив на допомогу єврейських організацій та подарунки врятованих ним людейОскар Шиндлер, який врятував під час війни 1200 євреїв, помер у злиднях, страждаючи на алкоголізм .

Оскар Шиндлер помер 9 жовтня 1974 року та похований в Єрусалимі на горі Сіон.

Шиндлер в історії За цими подіями, переказаними польським євреєм Польдеком Пфеффербергом, австралійський письменник Томас Кенеллі у 1982 році написав книгу «Ковчег Шиндлера», відзначену Букерівською премією. У 1993 році режисер Стівен Спілберг екранізував книгу, поставивши чорно-білу психологічну драму «Список Шиндлера». Фільм Спілберга здобув сім нагород Американської кіноакадемії «Оскар», зокрема нагороду в номінації «Найкращий фільм», а виконавець ролі Шиндлера Ліам Нісон був номінований на найкращого актора.

Існувало кілька версій списку Шиндлера, складених для нацистської влади самим Шиндлером і його бухгалтером Іцхаком Штерном. Натепер виявлено п’ять списків, з них один перебуває в американському Музеї голокосту, один — у федеральному архіві Німеччини в Кобленці, два — в ізраїльському музеї-пам'ятнику жертвам голокосту Яд Вашем і один — у приватних руках.

Критика Шиндлера Американський історик, професор університету Елона у своїй книзі «Оскар Шиндлер: невідомі факти з життя» стверджує, що у 1931—1938 рр. Шиндлер неодноразово поставав перед судом, у п'яти випадках його штрафували за бійки, у 1933-му посадили у в'язницю за співучасть у розкраданні, у 1938-му — на два місяці за погрози й шахрайствоD. Smith Book Adds Layers of Complexity to the Schindler Legend The New York Times. November 24, 2004.Капитал Шиндлера. / «Власть денег». Апрель 2006, (№ 79). Девід Кроув запевняє, що в 1939 році Шиндлер вирушив до Польщі виключно за наказом абверу. Автор книги звертає увагу на те, що завод «Емалія» Шиндлер придбав не в колишнього власника, а у рейха за «не позначену в документах смішну суму». Девід Кроув повідомляє, що Шиндлер перепродавав продукцію фабрики на чорному ринку вшестеро дорожче, в той час як його робітники непритомніли від голоду.

Існує думка, що Оскар Шиндлер рятував євреїв виключно заради грошей. З цієї причини у 2001 році за рішенням Ради Пардубіцької області Шиндлер був виключений зі списку видатних діячів цього краю. Цій темі присвячена книга «Правда про Оскара Шиндлера» чеського автора Легенда об Оскаре Шиндлере / Наталья Судленкова, Радио Прага. 01.05.2007 . Їтка Ґрунтова стверджує, що існує єдиний справжній «список Шиндлера». Перед евакуацією підприємства із Кракова на схід зібрали сотні працівників — у цей час Шиндлер став біля воріт і викрикував прізвища тих, кого забирав із собою. Свідки тих подій згадують, що Шиндлер забрав із собою на нове місце тільки 50—60 осіб, інші були відправлені до таборів Маутгаузен, Аушвіц або Штутгоф.

Кроув стверджує, що насправді існувало дев'ять списків, пов'язаних із підприємством Шиндлера. Укладачем перших чотирьох був офіцер поліції Марсель Голдберг, який займався транспортуванням євреїв-робітників на заводи. За словами Кроува, Шиндлер запропонував лише додати кілька людей у ​​цей список, але прізвища всіх інших євреїв зі списку Шиндлеру були незнайомі (у фільмі «Список Шиндлера» цих прізвищ Шиндлер теж не знав).

Дружина Оскара Шиндлера — Емілія Шиндлер у своїх спогадах також дотримується вельми критичної оцінки особистості та діяльності свого чоловіка, зокрема, на її думку Список без Шиндлера Известия. 19 декабря 2002.:Список Шиндлера був складений людиною на ім'я Голдман. Він вписував туди людей за гроші. Немає грошей — немає місця в списку.Утім, у пізнішому інтерв'ю Емілія сказалаЛ. Велехов Последняя в списке Шиндлера. Совершенно секретно. No.1/5. 1 Февраля 2011 :Другу фабрику, в Судетах, він організував виключно з метою врятувати людей. Адже в Плашуві, під Краковом, фабрику закрили через наближення фронту, і всі робітники повинні були вирушити до Аушвіцу. У Брунліці він нічого не заробив. Я займалася на фабриці фінансами та знаю це точно….

Нагороди Офіцерський хрест ордена «За заслуги перед Федеративною республікою Німеччина» (1965) Почесне звання «Праведник народів світу» (Ізраїль) (1967) Кавалер Великого хреста ордена Святого Сильвестра (Ватикан) (1968) — нагороджений Папою Павлом VI Лицар Великого хреста ордена Святого Григорія Великого (Ватикан)

Примітки

Джерела

Див. також Шиндлер (значення) Роберто Козак Абдул-Хусейн Сардарі

Посилання

Список Шиндлера оригинал в музеї Яд Вашем Оскар Шиндлер — Шиндлер не підходить… Остання в списку Шиндлера — стаття про дружину Шиндлера Правда про Оскара Шиндлера Легенда об Оскаре Шиндлере «Радіо Прага» Вышла новая биография Оскара Шиндлера: в жизни он был далек от кинообраза Holocaust Encyclopedia