Кропив'янкові (Sylviidae) — родина птахів ряду горобцеподібних.
Морфологічні ознаки Довжина тіла від 7 до 28 см. Забарвлення неяскраве, з переважанням бурих, сірих, зеленувато-оливкових та рудуватих тонів, зрідка пістряві, нижній бік тіла зазвичай світліший за спину; у ряду тропічних форм забарвлення яскраве. У деяких виражений статевий диморфізм: самці забарвлені більш яскраво та контрастно, ніж самки. Відсутність строкатості у гніздовому вбранні пташенят відрізняє кропив'янкових від близьких до них дроздових та мухоловкових. Тіло струнке, дещо видовжене, голова невелика. Дзьоб тонкий та гострий, іноді дещо загнутий донизу; ніздрі лише частково прикриті шкіряними «кришечками», у кутках рота в багатьох жорсткі щетинкоподібні пера. Ноги тонкі, з довгими пальцями, які несуть маленькі гострі кігті. Передня частина цівки вкрита декількома щитками. Оперення м'яке, рихле. Линяють двічі на рік: повністю після завершення розмноження та частково рано навесні. Крила заокругленої форми, першорядних махових пер 10, перше інколи сильно редуковане. Хвіст з 12, рідко з 10 стернових пер, сильно варіює у різних видів за формою та довжиною. Багато близьких видів зовні практично не відрізняються між собою.
Поширення, місця існування, спосіб життя Поширені в Євразії та Африці. Населяють ліси, зарості кущів та навколо водної рослинності на рівнинах і в горах, від тундри до пустель.
Кропив'янкові — потайні птахи з денним, присмерковим або (рідше) нічним способом життя. Багато видів мелодійно співають (у деяких також старі самки). У видів, які ззовні дуже подібні, пісні добре відрізняються. Ряду видів властива імітація звуків.
У позагніздовий період зустрічаються поодинці, парами або невеликими групами.
Особливості екології Форма гнізд та їхнє розташування сильно варіюють: від акуратних чашоподібних споруд, які розміщуються на гілках дерев і кущів або між вертикальними стеблами трави і очерету, до влаштованих на землі «наметів» з бічним входом. Забарвлення фону яєць та його рисунок дуже мінливі. У кладці 4—6 яєць; у деяких видів 2 кладки на рік. Моногами. Насиджують 11—14 днів та приблизно такий самий період вигодовують пташенят обидва партнери. Після вильоту з гнізд молодих ще декілька днів догодовують батьки.
Живляться дрібними безхребетними, рідше ягодами. Корм збирають у кронах дерев та кущів, серед трави, ловлять комах у повітрі, рідше на землі.
У помірній смузі усі види є перелітними.
Систематика Рід включає 32 види у двох родах:
Кропив'янка (Sylvia) Кропив'янка чорноголова (Sylvia atricapilla) Кропив'янка садова (Sylvia borin) Тимелія принцева (Sylvia dohrni) Тимелія ефіопська (Sylvia galinieri) Баблер чагарниковий (Sylvia nigricapillus) Тимелія абісинська (Sylvia abyssinica) Тимелія чорноголова (Sylvia atriceps)
Curruca Кропив'янка рябогруда (Curruca nisoria) Кропив'янка західна (Curruca layardi) Кропив'янка чорносмуга (Curruca boehmi) Кропив'янка рудогуза (Curruca subcoerulea) Кропив'янка прудка (Curruca curruca) Кропив'янка бура (Curruca lugens) Кропив'янка єменська (Curruca buryi) Кропив'янка аравійська (Curruca leucomelaena) Кропив'янка співоча (Curruca hortensis) Кропив'янка товстодзьоба (Curruca crassirostris) Кропив'янка африканська (Curruca deserti) Кропив'янка пустельна (Curruca nana) Кропив'янка алжирська (Curruca deserticola) Кропив'янка біловуса (Curruca mystacea) Кропив'янка Рюпеля (Curruca ruppeli) Кропив'янка кіпрська (Curruca melanothorax) Кропив'янка середземноморська (Curruca melanocephala) Кропив'янка берберійська (Curruca iberiae) Кропив'янка південноєвропейська (Curruca subalpina) Кропив'янка червоновола (Curruca cantillans) Кропив'янка сіра (Curruca communis) Кропив'янка піренейська (Curruca conspicillata) Кропив'янка сардинська (Curruca sarda) Кропив'янка прованська (Curruca undata) Кропив'янка балеарська (Curruca balearica) Кропив'янка гірська (Curruca curruca althaea) та Кропив'янка мала (Curruca curruca minula) раніше вважалися окремими видами, однак пізніше були визнані конспецифічними з прудкою кропив'янкою (Curruca curruca).
Примітки