Велика фашистська рада () — урядова структура в Італії у часи правління Беніто Муссоліні.
Утворена у грудні 1922 року після фашистського перевороту й призначення Муссоліні прем’єр-міністром країни. Члени Ради призначались особисто Муссоліні, який став його незмінним головою. До складу Ради увійшли міністри уряду й керівники фашистської партії.
Рада мала широкі повноваження, особливо після 1928 року, коли вона отримала статус державного органу. Зокрема, Рада складала списки з вибору депутатів від фашистської партії, висувала кандидатуру секретаря партії, займалась розробкою партійної політики, контролювала діяльність уряду та розглядала законопроєкти перед їх надходженням до парламенту.
Її учасниками були: Прем'єр-міністр Італії: Беніто Муссоліні (9 грудня 1928 — 25 липня 1943)
Квадрумвіри, люди, які вели марш на Рим — Мікеле Біянкі, Еміліо Де Боно, Чезаре Марія Де Веккі та Італо Бальбо. Голова Сенату і голова Палати депутатів Італії, з 1939 року Палати фасцій та корпорацій. Міністри юстиції, закордонних справ, сільського й лісового господарства, освіти, корпорацій (Тулліо Чанетті) та міністр народної культури (наприклад, Галеаццо Чіано, Діно Альфієрі). Президенти Королівської академії Італії Секретар Національної фашистської партії (також був секретарем Ради). Різні люди, обрані безпосередньо Муссоліні, займали позицію понад 3 роки.
Література Чіано Галеаццо, Щоденник фашиста. 1939—1943. М.: Видавництво «Плацъ», Серія «Першоджерела новітньої історії», 2010, 676 с. ISBN 978-5-903514-02-1
Посилання Фашизм в Італії