Ізмаїл, Ісмаїль, Їшмаель ( — букв. переклад «Нехай почує; Господь») — син Авраама та його наложниці Агар, єгиптянки, брат Ісаака по батьку.
Про нього ангел Господній сказав: «Він буде дикий чоловік: його рука проти всіх, і рука всіх проти нього; він оселиться перед усіма своїми братами» ().
Відомо, що він оселився у Паран-пустарях, що його дружиною була єгиптянка ().
Ізмаїл помер у 137-річному віці ().
Араби називають Ізмаїла своїм пращуром. Про це свідкує частково Біблія списком поколінь Ізмаїла, і частково Коран. Також до арабів відносяться інші шість синів Авраама від жінки, яку він взяв після смерті Сари. Бог обіцяв Аврааму () та Агарі () вивести з нього великий народ.
Див. також Ізмаїл в ісламі
Примітки