Український центр охорони кажанів (УЦОК) — наукова спільнота, яка діє у складі Українського теріологічного товариства НАН України (УТТ) і займається питаннями моніторингу поширених в Україні видів кажанів (ссавці ряду Лиликоподібні).
Історія УЦОК
УЦОК діє на правах секції УТТ і є на сьогодні одним з найпотужніших його центрів. 28 квітня 2011 року виповнилося 10 років від дня офіційного затвердження цієї секції Радою УТТ (на чолі з академіком Вадимом Топачевським та за участі відомого українського хіроптеролога, професора Юлія Крочка) і Положення про УЦОК. Проте фактично діяльність центру почалася значно раніше, зокрема: 1995 року сформовано дослідницьку групу «Український хіроптерологічний центр» (УХЦ) 1997 року на запит Мінприроди підготовлено огляд «Сезонні міграції кажанів в Україні» 1998 року на 5-й Теріологічній школі видано збірку «Ніч кажанів '98 в Україні» 1999 року під егідою УЦОК видано «Польовий визначник кажанів підземних порожнин».
Сайт УЦОК
УЦОК має свій сайт kazhan.org.ua, який існує і регулярно поновлюється з 2005 року. Його розділи: про кажанів наша фауна охорона кажанів галерея лінки про УЦОК новини читальня карта сайту Сайт має три мовні версії — українську, російську та англійську.
Ніч кажанів в Україні
УЦОК є організатором і активним учасником щорічної акції «Європейська ніч кажанів в Україні», яка традиційно проводиться восени. 2011 року акція «ніч кажанів» за рішенням секретаріату Угоди про збереження популяцій кажанів у Європі (EUROBATs) переросла у «Рік кажана» з великою програмою спеціальних заходів щодо охорони і популяризації кажанів.
Завдяки діяльності УЦОК та сприянню EUROBATs в Україні 2000 року створено «детекторну мережу» — мережу фахівців, які пройшли навчання з користування ультразвуковими детекторами й отримали навички у визначенні кажанів та пошуку їхніх сховищ за ультразвуками з використанням ультразвукових детекторів.
На сьогодні в Україні є близько 20 зоологів, що працюють з ультразвуковими детекторами.
Сторінки про кажанів фауни України 2011 рік — Європейський рік кажана, 2012 рік — Міжнародний рік кажана. В українському сегменті Вікіпедії є такі сторінки про кажанів та їхніх дослідників, підготовлені з цієї нагоди (покращені сторінки відмічено зірочкою; таксони наведено у систематичному порядку): великі систематичні групи кажанів: Лиликоподібні (ряд Vespertilioniformes) Крилановиді (підряд Pteropodimorpha) Лиликовиді, або Кажани (підряд Chiroptera) Криланові (родина Pteropodidae) Підковикові (родина Rhinolophidae) Лиликові (родина Vespertilionidae)* Підковик (рід Rhinolophus) Нічниця (рід Myotis)* Широковух (рід Barbastella)* Вухань (рід Plecotus)* Лилик (рід Vespertilio) Пергач (рід Eptesicus)*
види фауни України та суміжних країн Підковик великий (Rhinolophus ferrumequinum) Підковик Мегея (Rhinolophus mehelyi) Нічниця велика (Myotis myotis)* Нічниця водяна (Myotis daubentonii) Широковух звичайний (Barbastella barbastellus)* Вухань австрійський (Plecotus austriacus) Нетопир лісовий (Pipistrellus nathusii) Нетопир пігмей (Pipistrellus pygmaeus) Нетопир карлик (Pipistrellus pipistrellus) Пергач донецький (Eptesicus lobatus)* Довгокрил звичайний (Miniopterus schreibersi)*
найвідоміші дослідники Борис Попов* Яків Зубко Василь Абелєнцев Юлій Крочко Кость Татаринов* Альфред Дулицький Олександр Кондратенко
дотичні до кажанів теми Хіроптерологія Зимова сплячка Міграція тварин* Епіблема кажанів* Роди ссавців України Зоологічний музей Луганського університету Зоологічний музей імені Бенедикта Дибовського Зоологічний музей імені М.М. Щербака*
Примітки
Посилання Європейська ніч кажанів '98 в Україні: Збірник наукових праць / Під ред. І. Загороднюка. — Київ, 1998. — 199 с. — (Праці Теріологічної Школи, Вип. 1). Загороднюк І., Покиньчереда В., Домашлінець В. Діяльність та інформаційні матеріали Українського хіроптерологічного центру Сайт Українського центру охорони кажанів 28.04.2011 — 10 років УЦОК (форум теріологічного товариства НАН України) сайт EUROBATs