ENIAC () — перший у світі програмований комп'ютер, створений у 40-х роках 20-го століття в США. Комп'ютер розміщувався в Інституті електроніки Пенсильванського університету і займав площу 167 кв. м. Його маса складала 30 тонн, а споживання електроенергії — 150 кВт. Вартість розробки становила майже пів мільйона доларів.

ENIAC було розроблено для вирішення однієї зі складних і нагальних задач того часу — обрахунку балістичних таблиць армії.

Створення ENIAC став першим електронним цифровим комп'ютером, який можна було перепрограмувати для вирішення повного діапазону завдань (попередні комп'ютери мали тільки частину з цих властивостей). Побудований на замовлення армії США в Лабораторії балістичних досліджень для обрахунку балістичних таблиць і офіційно введений до ладу 15 лютого 1946 року. Деякі джерела помилково зазначають інший день — 14 лютого, також називаючи цей день неофіційним міжнародним святомДень комп'ютерника День компьютерщика отмечается сегодня во всем мире . До початкової розробки ENIAC було залучено шість жінок-програмісток — Мерлін Мельцер, Кетлін Макнальті, Бетті Дженнінгс, Бетті Снайдер, Франсіс Білас та Рут Ліхтерман. Спочатку їхня роль у розробці проєкту не отримала широкого публічного визнання; наприклад, на фотографіях з розробницями ENIAC їх деколи підписували як моделей. Перші програмістки ENIAC отримали публічне визнання за свою роботу на кілька десятиліть пізніше — зокрема, у 1997 році вони були включені до Залу слави організації .

Архітектура

Архітектуру комп'ютера розробили 1943 року Джон Преспер Еккерт, Джон Вільям Моклі і Джон фон Нейман з університету Пенсильванії. На відміну від комплексу Z3, створеного 1941 року німецьким інженером Конрадом Цузе, де застосовувались механічні реле, в ЕНІАКу як основа компонентної бази застосовувалися електровакуумні лампи. Загалом комплекс містив 17468 ламп, 7200 кремнієвих діодів, 1500 реле, 70000 резисторів і 10000 конденсаторів. Споживана потужність — 150 кВт. Обчислювальна потужність — 300 операцій множення або 5000 операцій додавання на секунду. Маса — 27 тонн. Обчислення виконувались у десятковій системі. До 1948 року для перепрограмування ЕНІАКу потрібно було, фактично, перекомутувати його заново.

Використання

Машина використовувалася переважно для розрахунків, пов'язаних із задачами балістики, виробництвом ядерної зброї, прогнозуванням погоди, проєктуванням аеродинамічних труб і досліджень космічного випромінювання. Вона також використовувалася для вивчення та аналізу випадкових помилок округлення.

ENIAC працював до 2 жовтня 1955 року, коли його вимкнули назавжди. Невдовзі комп'ютер було розібрано, окремі його панелі зберігаються в музеях США та Великої Британії, зокрема в Лондонському науковому музеї, Музеї американської історії, Музеї комп'ютерної історії, Смітсонівському інституті та інших.

З 1973 року за рішенням федерального суду США у справі скасовано, і винайдення електронного цифрового комп'ютера перебуває в суспільному надбанні. День ENIAC

День створення першого комп'ютера у світі відзначається 15 лютого.

Примітки

Література Berkeley, Edmund. GIANT BRAINS or machines that think. John Wiley & Sons, inc., 1949. Chapter 7 Speed—5000 Additions a Second: Moore School's ENIAC (Electronic Numerical Integrator And Computer) Hally, Mike. Electronic Brains: Stories from the Dawn of the Computer Age, Joseph Henry Press, 2005. ISBN 0-309-09630-8

McCartney, Scott. ENIAC: The Triumphs and Tragedies of the World's First Computer. Walker & Co, 1999. ISBN 0-8027-1348-3. Tompkins, C.B. and J.H Wakelin, High-Speed Computing Devices, McGraw-Hill, 1950.

Посилання історія комп'ютера ENIAC