Археологія Дніпропетровської області — археологічні дослідження на території Дніпропетровської області, що проводяться з метою вивчення первісних суспільств.
У Дніпропетровській області вивченням археології займається кафедра археології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. Також у Дніпропетровську знаходиться один з найбільших в Україні історичних музеїв імені Дмитра Яворницького з великим археологічним матеріалом.
Давньокам'яна доба
Заселення краю, як свідчать археологічні знахідки, розпочалося близько 100 тисяч років тому. Уздовж берегів Дніпра і Самари, в межах нинішніх Верхньодніпровського, Дніпропетровського, Солонянського, Синельниківського, Павлоградського та Петропавлівського районів відомо близько 80 місць, де виявлені крем'яні знаряддя праці, стоянки й поселення давньокам'яної доби.
Середня давньокам'яна доба Найбільш давніми з них є стоянки мисливців і збирачів мустьєрської культури виявлені у Романкове (західна частина Кам'янського), села Василівки Синельниківського району й села Петро-Свистунове Солонянського району, а також що існували тут 100-40 тисяч років томуМатеріали і дослідження з археології СРСР № 81. М.-Л., 1960, с. 15, 22, 23, 135; Археологія Української РСР, т. 1. К., 1971, с. 27, 28.. Поселення у Романкове залишається майже недослідженим.
Важливим є поселення мустьєрської культури у балці Сажівка у Старих Кодаках навпроти острову Кодачок. Також поселення біля Військового та у Скубовій балці.
Пізня давньокам'яна доба У Дніпропетровській області був поширений місцевий варіант оріньяцької культури. Знаряддя зі стоянки Ненаситець-3 у Василівки-на-Дніпрі близькі до класичного оріньяку Франції та Ізраїлю.
На схилах стародавніх балок у Петро-Свистунове, поблизу Василівки, а також у села Волоське Дніпропетровського району та в інших місцях розташовувалося багато поселень пізньої давньокам'яної доби (35-10 тисяч років тому). Господарська діяльність родових колективів в період палеоліту обмежувалася головним чином полюванням на мамонтів, бізонів, оленів та інших тварин, а також збиранням.С. В. Смирнов. Палеоліт Дніпровського Надпоріжжя. К., 1973, с. 15, 43.
Маленька сокирка мадленського типу виявлена біля Чаплів тепер зберігається у Дніпровському історичному музеї.
1961 року на Монастирському острові Н. Н. Карповим знайдено декілько відщепів та гостроконечник.
Знахідки поселення й майстерні у Ковалівській балці у колишньому Верньодніпровському повіті тепер у Кривому Розі, що увійшли до «Каталогу колекції старожитностей А. Н. Поля» були подаровані Одеській спілці історії та старожитностей. Велика колекція четвертинної фауни, включала 88 предметів — вістря, ножі, фрагмент дротика.
Відомі пам'ятки пізньої давньокам'яної доби окрім вищезгаданих — Майорка й Дніпрове у південної межі міста Дніпро у Дніпровському районі.
Середньокам'яна доба В епоху мезоліту (10-8 тисяч років тому) полювання стає досконалішим завдяки винаходу лука і крем'яних наконечників стріл. З'являються перші приручені тварини — собака, а потім і свиня. Значну роль починає грати рибальство.
Рання середньокам'яна доба За ранньої середньокам'яної доби у області була поширена осокорівська культура з головною пам'яткою у Осокоровій балці на лівобережжі на межі Дніпропетровської й Запорізької області. Культура була поширена від Нижньої Наддніпрянщини й Поозів'я до Кирилівської стоянки у Києві, й від Побужжя до Південної Сіверськодонеччини. Інші значні пам'ятки в області — стоянка на Сурському острові та у Ямбурга.
Волосько-васильвські могильники Поблизу сіл Волоське й Василівки — в унікальних могильниках досліджено понад 80 поховань. Вчені припускають, що поховані, в кістках яких знайдені кременеві наконечники стріл, загинули в результаті зіткнення ворогуючих родових груп.
Пізня середньокам'яна доба
Кукрецька культура Дніпровський варіант кукрецької культури пізньої середньокам'яної доби займав середню Надніпрянщину. На основі цього варіанту склалася наступна новокам'яна сурсько-дніпровська культура.
Основними пам'ятками культури у Дніпропетровській області є:
поселення Ігрень-8 (нині у Самарському районі Дніпра) — тут було розкопано п'ять осель.; Кізлевий острів та інші пам'ятки Надпорожжя середньокам'яної доби.
Новокам'яна доба Для епохи неоліту (VI—IV тисячоріччя до н. е.), на відміну від попередніх періодів, характерний перехід до відтворюючих форм господарства — скотарства і примітивного землеробства. Однак і в цей період полювання продовжує відігравати важливу роль. Поява знарядь для виготовлення човнів і глиняного посуду свідчить про досконаліших умовах побуту. На території Дніпропетровської області нині відомо понад 150 неолітичних поселень.
Сурсько-дніпровська культура
Неоліт був також часом формування племінних об'єднань. У VI—IV тисячоліттях до н. е. одне з таких племен заселяло вузьку смугу Надпоріжжя (Сурсько-дніпровська культура). Основними заняттями цього племені спочатку були мисливство та рибальство з використанням човна, пізніше значну роль набуло скотарство. Поселення цієї культури досліджені біля сіл Вовніги, Волоське і Микільське Солонянського району, Василівки Синельниківського району, міста Дніпропетровська, на південь від якого (на острові Сурському) вивчений житловий комплекс, що складається з трьох жител і одного двору з вогнищем у центріАрхеологія Української РСР, т. 1, с. 75, 82-84, 105—112; В. Н. Даниленко. Неоліт Україні. К., 1971, с. 28, 156, 189..
Дніпро-донецька культура
У V тисячоріччі до н. е. на територію Дніпропетровської області поступово починають проникати з півночі племена дніпро-донецької культури. Вони заселяли не тільки берега Дніпра та його великого припливу річки Самари, але мали свої поселення також на прибережних дюнах, в долинах річок Орелі, Базавлуку, Інгульцю. Основним заняттям дніпро-донецьких племен були мисливство та рибальство, скотарство було розвинене слабо. Відомими пам'ятками цих племен є залишки поселень і особливо могильники, досліджені біля сіл Вовніги і Волоське, а також могильник біля села Микільське Солонянського району. Крім глиняного посуду та прикрас, в похованнях зустрічаються кам'яні булави — знаки влади, які свідчать про виділення родових вождів.Д. Я. Телегін. Дніпро-Донецька культура. К., 1968, с. 47, 63-83.
Мідна й бронзова доба
Наприкінці IV і III тисячоріччі до н. е. з'являються перші вироби з міді та бронзи. З початком обробки металів (доба міді та бронзи, III — початок I тисячоліття до н. е.) остаточно затверджуються відтворюють форми господарства — скотарство і землеробство.
Численні поселення і могильники доби міді та бронзи виявлені в багатьох місцях вздовж Дніпра і Самари, в басейні річок Орелі і Чортомлика і в верхів'ях Інгульця. У курганних похованнях катакомбної культури зрідка зустрічаються залишки дерев'яних возів, бронзові ножі і тесла, глиняний посуд, прикраси. Найбільший інтерес представляють унікальні поховання металургів початку II тисячоріччя до н. е., відкриті в гирлі річки Самари та біля села Верхня Маївка Дніпропетровського району, в яких виявлено форми для відливання бронзових сокир і ковальські інструменти для їх обробки, а також бронзоливарне майстерні кінця II — початку I тисячоріччя до н. е. (досліджені біля сіл Волоське Дніпропетровського, Вищетарасівка Томаківського, Капулівки Нікопольського районів), що свідчать про те, що тут в бронзову добу перебував великий Придніпровський металообробний центр. Це ж підтверджують і клади бронзових знарядь праці, зброї і прикрас, знайдені не тільки в місцях, де існували майстерні, — Дніпропетровському (Обухівка, Лобойківка), Томаківському (Тарасівка, Михайлівка) районах, але також у Верхньодніпровському (Дніпровокам'янка) районі та у міста Кривий Ріг. Скарби є також яскравим свідченням появи нерівності в родовій громаді, концентрації багатств у руках її правлячої верхівки.
На той час були приручені всі основні види домашніх тварин, культивувалися різні злаки, виникло орне землеробство. Все це сприяло різкому збільшенню народонаселення. Заселеною до того часу була вся територія нинішньої Дніпропетровської області, порівняно багатолюдними були райони, де життя почалося ще в епоху палеоліту. Етнічний склад населення був далеко не однорідним.
Середньостогова культура
Вже наприкінці IV тисячоліття до н. е. тут з'являються скотарські племена середньостогової культури, витіснили неолітичні племена дніпро-донецької культури. Вони приручили коня і пристосували першими її для верхової їзди. На берегах Дніпра і скельних островах біля села Волоське Дніпропетровського району, біля сіл Домоткань і Суслівка Верхньодніпровського району виявлені поселення, а поблизу Дніпропетровську — могильники середньостогових племен.
Ямна культура
У III—II тисячоріччях до н. е. землі Дніпропетровської області входили до складу великої території, зайнятої праіндоєвропейськими племенами скотарів ямної культури, яким вже був відомий візок. У кургані Сторожова могила у Дніпропетровська знайдена одна з найдавніших у Східній Європі возів.
Катакомбна культура
У II тисячоріччі до н. е. на цій же території з'являються і послідовно змінюють один одного ще дві групи племен, представлені археологічними пам'ятками катакомбної культури (початок II тисячоріччя до н. е.) та культури багатопружкової кераміки (середина II тисячоріччя до н. е.).
Зрубна культура
Всі ці племена наприкінці II — початку I тисячоріччя до н. е. змінює потужне об'єднання землеробсько-скотарських племен зрубної культури, що входило до складу північно-іранського етнічного утворення.Археологія Української РСР, т. 1, с. 223—229; 263—272, 288—290, 426—428, 431, 432.
Залізна доба Скіфи