Розташування Донецька область за своїм географічним розташуванням відноситься до Центрального степу. Клімат області континентальний із посушливо-суховійними явищами. Вітрові маси, які надходять з Азійського материка й Нижне-волзьких степів, зумовлюють низькі температури взимку з холодними, а восени і влітку сухими гарячими вітрами. Середні температури січня від −5 до −8 °C, липня 21–23 °С. Опадів близько 500 мм на рік. Навесні бувають суховії (частіше — у травні), влітку — посухи, іноді — пилові бурі, град, взимку — завірюхи.

Рельєф Рельєф переважно рівнинний (висотою до 200 м), розчленований ярами й балками. На північному сході знаходиться Донецький кряж висотою до 367 м, поверхня якого порізана долинами річок. На заході кряж переходить в Придніпровську низовину, на півдні — у Приазовську низовину з окремими підняттями (Могила-Гончариха, Савур-Могила та інші). На півдні — вузька смуга Причорноморської низовини, яка уступами обривається до Азовського моря. У місцях залягання вапняків і соленосних відкладень розвиваються карстові форми рельєфу. Характерна риса рельєфу області — наявність форм антропогенного походження: терикони, кар'єри тощо.

Корисні копалини Надра області багаті на різноманітні корисні копалини, з яких найбільше значення має кам'яне вугілля (Донецький вугільний басейн). Значні запаси кам'яної солі (Артемівське та Слов'янське родовища). Мінерально-сировинна база промисловості будівельних матеріалів і чорної металургії представлена значними родовищами доломітів, вапняків (флюсових і будівельних — Докучаєвськ, Комсомольське, смт Новотроїцьке), вогнетривких (Часівоярське, Новорайське, Андріївське, Затишанське, Веселівське, Жовтневе родовища) і пластичних (керамічні — Краматорське, Курдюмівське, Кутейніковське, Миколаївське, Рай-Олександрівське, Никифоровске родовища) глин, мергелю (Амвросіївський район, район міста Краматорська), гіпсу (Бахмутський район), каолінів (Володимирське, Богородицьке, Катеріновське родовища), крейди (Слов'янський район), будівельних і кварцових пісків, граніту (Тельманівський, Володарський район (Київська область)), кварциту тощо. Є також ртуть (Микитівське родовище), мінеральні фарби (охра — Яснополянське родовище), фосфорити (Резніковское й Осиковское родовища), азбест, графіт (у Приазов'ї). Виявлені родовища нефелінових сієнітів (алюмінієві руди — Калініно-Шевченківське родовище), флюориту (плавиковий шпат — Петрово-Гнутовське й Покров-Кириївське родовища), вермикуліту (Кам'яномогільне родовище), залізних руд (в Приазов'ї), давсоніта, калійних солей (поряд зі Слов'янськом). У північних районах області знаходиться Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна область (в області практично не розробляється), у південних, на узбережжі моря — Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна провінція. Експлуатуються джерела мінеральних вод (Добропілля, Новоазовськ).

Геологічна структура Територія Донбасу відноситься до структурної зони, тектонічне положення якої не дуже зрозуміле. З одного боку, вона тісно пов'язана з докембрійською Східно-Європейською платформою, з іншого — з Предкавказькою епігерцинською платформою. За комплексу ознак він являє собою палеозойської трог, що вклинився в межі платформи.

Палеозойські породи зім'яті в складки з утворенням великої кількості тектонічних порушень. З породами кам'яновугільного та пермського періодів пов'язані великі родовища кам'яного вугілля й солей.

Порода складчастого комплексу перекриваються відкладеннями, що полого залягають мезозою та кайнозою.

За площею поширення переважають території кайнозойської (неогенової) системи. У районі Донецького кряжу — палеозойської(кам'яновугільної й частково пермської) системи. На Приазовської височини — архейської системи. У заплаві річок Сіверський Донець, Бахмут — ділянки мезозойської (крейдяний) системи.

Водні об'єкти Докладніше: Річки Донецької області, Водосховища Донецької області, Стави Донецької області

По території Донецької області протікають близько 246 річок, з яких 47 довжиною понад 25 км. Загальна довжина річок становить більш ніж 3000 км. Найбільша з них — Сіверський Донець довжиною 1053 км, а в межах області — понад 100 км, шириною від 60 до 80 м. Середня глибина 1,5—2 м (на плесах досягає 7 м). Її притоки — Казенний Торець, Бахмутка та Лугань. До басейну Дніпра належать річки: Самара і Вовча; до басейну Азовського моря: Кальміус, Грузький Єланчик, Кринка.

Озер на території області мало, є невеликі озера в заплаві Сіверського Дінця (Вовче та інші), а також Слов'янські солоні озера — Гедзі та Ріпне.

Для поліпшення водопостачання створено 130 водосховищ, у тому числі: Старокримське, Клебан-Бикське, Карлівське, Вільхівське, Зуївське, Ніжнекальміуське, Старобешівське та канал Сіверський Донець — Донбас.

Ґрунти Наявність різноманітних форм рельєфу призвела до створення на них різноманітних видів ґрунтів. На лесовидних породах утворилися гумусні чорноземи. У заплавах річок і балок: лугові чорноземи, луго-болотні, переважно із засоленими ґрунтами. Для ґрунтового покрову більшої частини Донецької області характерні чорноземи, у північних районах зустрічаються дерново-слабопідзолисті ґрунти, уздовж узбережжя Азовського моря — слабосолоні чорноземи й солонці. Усього на карті області виділено 60 видів ґрунтів.

Рослинність Рослинний світ Донецької області за кліматогеографічним розташуванням регіону належить до степової зони і представлений в основному степовими, лісостеповими й заплавними формаціями флори. Природна степова рослинність збереглася головним чином на заповідних ділянках, на узбережжі Азовського моря — ділянки із солончакової рослинністю. Ліси й чагарники займають 5,6 % території області, переважно в долині Сіверського Дінця — соснові бори, на Донецькому кряжі — діброви, байрачні ліси. Переважають північностепові підвищені і схилові природно-територіальні комплекси. Науковцями на території області відмічено 1870 видів флори, яка становить близько 40 % видів, що зустрічаються в Україні. З рідкісних рослин у регіоні спостерігається понад 91 з 541 виду флори, занесених до Червоної книги України та 39 видів, занесених до Європейського Червоного списку.

Тваринний світ Практично повсюдно в природі зустрічаються лисиця руда, заєць сірий, миша пасиста, і різноманітні мишоподібні гризуни, з птахів — перепілка, куріпка сіра, ворона сіра, ворона чорна, одуд, жайворонки, лелеки, качки, ластівки, горобці, дятли.

У лісах на півночі області, окрім згаданих видів, поширені також окремі види, які проникають у регіон уздовж заплави Дінця: борсук, єнот уссурійський, лось європейський, сарна європейська (можливі знахідки азійської), дикий кабан, вивірка руда (у багатьох місцях також вселяли алтайську форму «телеутка»), їжак білочеревий, кріт європейський тощо. З птахів тут мешкають: фазан, грак, сорока, соловей, різноманітні синиці, горлиці, сови, дятли.

На піщаних косах і узбережжі Азовського моря зустрічаються: лисиця, заєць сірий, з птахів: сіра гуска, лисуха, мартини, качки, кулики, голуби та інші.

У річках області зустрічаються риби: короп, карась, щука, краснопірка, лящ, рибець, товстолоб білий, сом звичайний, йорж, окунь, судак, лин. В акваторії Азовського моря: бичок, шпрот європейський, хамса, оселедець, пузанок азовський, камбала, піленгас та інші.

Колись для фауни області вказували також Із ссавців: пацюк чорний, хом'як звичайний, тарпан, сайгак, тур та ін.; у прибережній акваторії майже остаточно зникли дельфіни-азовки. З рибоподібних: осетер руський, вирезуб, карась золотий тощо.

Див. також: фауна Придінців'я.

Екологія

Метеорити На території Донецької області впали метеорити:

Бахмут (15 лютого 1814 року) Жовтневий (10 жовтня 1938 року) Оленівка (17 жовтня 1951 року) Андріївка (7 серпня 1969 року) Горлівка (17 липня 1974 року).

Рекреаційні можливості

Донецька область має багаті природні ресурси. Тут є дивовижні місця й лікувальні джерела. Бальнеологічне значення мають Слов'янські солоні озера (Ропне, Сліпне, Вейсове) і джерела мінеральних вод. Національну цінність становлять дві заповідні зони — Хомутовський степ і Святогір'я. В останньому створено національний природний парк «Святі гори». Унікальні природні лікувальні властивості має соляна шахта в м. Соледарі, де створений спелеологічний санаторій. Азовське узбережжя за оздоровчим ефектом — прекрасна рекреаційна зона.

Див. також Донецький кряж Сіверський Донець Донецький вугільний басейн Донецька височина

Посилання

Прісноводні молюски Донецької області Преображенский В. С. Животный мир // Преображенский В. С. Очерки природы Донецкого кряжа. — Москва: Изд-во АН СССР, 1959. — С. 172—177. Тараненко Л., Мельниченко Б., Пилипенко Д., Дьяков В. Раритетные виды наземных млекопитающих Донецкой области: современное состояние и перспективы их охраны // Раритетна теріофауна та її охорона / За ред. І. Загороднюка. — Луганськ, 2008. — С. 187—198. — (Праці Теріологічної школи. Вип. 9).