Іскри () — український шляхетський козацький рід. За даними польського геральдиста Адама Бонецького, був представлений у Белзькому та Волинському воєводствах; за легендою, перший відомий представник роду Яків Острянин.

Історія За легендою, першим відомим представником роду був Яків Острянин родом з Чернігівщини, з міста Остер. Згодом представники роду розселилися на території Полтавського, Стародубського, Переяславської полків.

Острянин мав двох синів Івана та Юрія.

Його син, Іван Якович, наказний гетьман, убитий у 1659. Онук Іскра, Іван Іванович, полковник полтавський, страчений разом з Василем Кочубеєм за донос на гетьмана Івана Мазепу.

Інший син Якова Остряниці, Юрій Якович. Його син, Захар Юрійович, був Корсунським полковником. Він був заарештований разом з Іваном Іскрою з приводу доносу на гетьмана Мазепу. Після реабілітації отримав назад свої маєтності. Оселився на території Стародубського полку, був там сотником, потім полковим обозним у тому ж полку.

Рід Іскр внесений в VI і II частини родовідних книг Київської та Полтавської губерній Російської імперії.

Внесені як дворяни Російської імперії до «Малоросійського гербовника».

Представники Мартин Іскра-Зерванський, згаданий у записах львівських судів у 1504—1506 роках; дружина — Катерина Білецька з Білки Іван, 1511 року дав свідчення в Перемишлі Яків, 1543 року мав справу зі Зелінським Мартин — торговицький урядник князя Корецького 1575 року ? — дідич села Чехи у Львівській землі 1578 року Теодора Мартинівна — у 1579 році була дружиною Остафія Хомича Мокренського Софія — дружина князя Матвія Масальського 1613 року Войтіх; 1623 року в луцькому гродському суді зареєстровано його заповіт Маріанна — дружина Андрія Сіцинського 1642 року Михайло (пом. до 1705) — буський стольник Іван — мозирський стольник у 1705 році Андрій — буський стольник Андрій; ймовірно, його удова Катерина з Янковських разом з Теофілією, дружиною Миколая Дрогойовського, і Анною, дружиною Стефана Кухарського, 1746 року посідали Кокорів і ЧехиBoniecki A. Herbarz polski… — Cz. 1. — T. 8. — S. 61.

Яків Острянин (? — 1641) — козацький отаман, керівник повстання Острянина 1638 року. Іскра Іван Якович (? — 1659) — полтавський полковник Іскра Іван Іванович (? — 1708) — полтавський полковник, донощик на гетьмана Івана Мазепу. Іскра Йосип Іванович (? — до 1715) — помер бездітним. Іскра Юрій Якович (? — ?) — корсунський полковник. Іскра Захар Юрійович (1650—1730) — корсунський полковник (1699 року з синами Климентом і Григорієм отримали Лисянку (), Станишівку і Псищів (). Іскра Климентій Захарович (? — до 1730) — трахтемирівський сотник, переяславський хорунжий. Іскра Іван Захарович — сотник компанійського полку. Іскра Григорій Захарович Іскра Олена Захарівна — дружина компанійського полковника Карпа Часника.

Вацлав — буський підстолій і стольник, дружиною мала бути Анна Косінська, яка 1693 року викупила Семенівку та Хрустну в Потоцьких Тереза — дружина буського стольника,Przyboś K. (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII wieków. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — S. 46. — ISBN 83-04-0251213-4 całość, ISBN 83-04-01814-4. галицького каштеляна Йосифа Браницького гербу КорчакHejnosz W. Branicki z Branicy Józef, h. Korczak (†1735) // Polski Słownik Biograficzny. — T. 2. — S. 407. Олена — дружина Жечицького

Анеля — дружина Потемпського (Potępska), підкоморія галицького, її кам'яницю для залагодження справ, пов'язаних з будівництвом костелу домініканців у Львові, викупив гетьман Юзеф ПотоцькийBiernat, M., Kurzej, M., Ostrowski, J. Kościół p.w. Bożego Ciała i klasztor OO. Dominikanów we Lwowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, drukarnia Stabil, 2012. — T. 20. — S. 192—193. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-63463-02-1. .

Примітки

Джерела та література Томазов В. В. Іскри // Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1905. — Cz. 1. — T. 8. — S. 61—62.