Сунь-цзи ( «Майстер Сунь», справж. ім'я Сунь У, ; 544—496 до н.е.) — китайський стратег і мислитель. Автор знаменитого трактату про військову стратегію «Мистецтво війни».
Біографія Єдиним свідоцтвом того, що Сунь-цзи був історичною фігурою, є його біографія, написана у II-му столітті до нашої ери істориком Симою Цяном, який описує його як генерала князівства У. Цей факт робить його сучасником одного з найвидатніших філософів давніх часів — Конфуція.
Згідно з традицією, Сунь-цзи був безземельним аристократом, нащадком дворян, які втратили свій статус унаслідок військових сутичок VII—VIII століть до н. е. На відміну від більшості безземельного дворянства, представники якого були мандрівними вченими, Сунь-цзи працював найманцем. Приблизно у 512 році до н. е., після закінчення трактату «Мистецтво війни», Сунь-цзи був найнятий на посаду генерала князівства У. За припущенням, його було вбито в 496 році до н. е.
«Історичні Записи» Найдавніший і найповніший життєпис Сунь-цзи міститься у багатотомній роботі «Історичні записи», автор — китайський історик Сима Цянь (101—91 до н.е.). Вони вважаються достовірним джерелом з історії Стародавнього Китаю, оскільки їх упорядковував очевидець подій. Проте епоха Сунь-цзи була віддалена від епохи автора «Записів» на 400 років, тому джерела, які використовував історик для життєпису, а саме перекази і легенди, могли не мати фактологічної основи. Крім цього, основний текст «Історичних записів» піддавався редагуванням і коментуванням істориками пізніших часів, що могло спотворити початкову оповідь Сима Цяня про Сунь-цзи. Учитель Сунь [на ім'я] У походив з [ванства] Ци. 。Завдяки [книзі] «Мистецтво війни», його прийняли на аудієнції Хе Лю, вана [ванства] У. Хе Лю мовив: «Я повністю прочитав 13 частин твоєї [книги]. Чи можна перевірити твої командирські вміння?»[Учитель Сунь] відповів: «Можна».Хе Лю спитав: «Чи можна перевірити на жінках?».[Учитель Сунь] сказав: «Можна».Тоді [ван] дав дозвіл і вивів з палацу 180 красунь.Учитель Сунь розділив їх на два загони, поставив старшинами кожного загону двох улюблених наложниць вана, і дав усім [алебарди] цзі.[Він] спитав: «Чи знаєте ви де груди, ліва і права руки, і спина?»Жінки відповіли: «Знаємо».Учитель Сунь мовив: «[Коли скомандую] вперед — дивіться [в бік] грудей, [коли] ліворуч — дивіться [в бік] лівої руки, [коли] праворуч — дивіться [в бік] правої руки, [коли] назад — дивіться [в бік] спини».Жінки відповіли: «Добре».Домовившись так, [Учитель Сунь] узяв залізну командирську сокиру, три [рази] віддав наказ і п'ять [разів] пояснив його.Тоді [він] вдарив у барабан і скомандував: «Праворуч!». Жінки зареготали.Учитель Сунь сказав: «[Якщо] домовленості не зрозумілі, а накази не чіткі — [це] провина полководця».[Він] знову три [рази] віддав наказ і п'ять [разів] пояснив його, [а потім] вдарив у барабан і скомандував: «Ліворуч!». Жінки зареготали знову.Учитель Сунь сказав: «[Якщо] домовленості не зрозумілі, а накази не чіткі — [це] провина полководця. Проте [якщо] вони зрозумілі, але не [виконуються] згідно з законами [війни], — [це] провина офіцерів».Тому [він] забажав стратити правого і лівого старшину.Ван [ванства] У споглядав з всім з постаменту і, коли побачив, що його улюблених наложниць [ведуть] на страту, сильно захвилювався, і послав гінця, мовлячи: «[Тепер] я вже знаю, що [ти] гарний полководець і добре вправляєшся з військом. Без цих двох наложниць моя їжа буде мені несмачною, тому прошу, не страчуй їх».Учитель Сунь відповів: «[Я, ваш] слуга, вже отримав [ваш] наказ про призначення полководцем, а полководець, що перебуває у війську, не приймає наказів від монарха».Після цього [він] стратив обох старшин для напучування.[Учитель Сунь] призначив наступних старшин і тоді знову вдарив у барабан.Жінки [поверталися] ліворуч, праворуч, вперед і назад, клякали на коліна і вставали. Вони всі виконували команди відповідно до наказів і [ніхто] не осмілився вимовити і слова.Тоді Вчитель Сунь відправив гінця вану, мовивши: «Війська вже упорядковані, і ви можете спуститися і подивитися на них. Якщо ви лише забажаєте, вони підуть і у воду, і у вогонь».Ван [ванства] У відповів: «Полководець нехай іде на постій і спочиває. Я не бажаю спускатися і дивитися на них».Учитель Сунь сказав: «Ван любить [лише] розмови [про війну] і не вміє вигідно користуватися нею».Тоді Хе Лю зрозумів, що вчитель Сунь вміє використвувати війська і одразу зробив його [своїм] полководцем.[Учитель Сунь] розбив на заході могутнє [ванство] Чу і вступив у [його столицю] Ін, а на півночі залякав Ці та Цзінь. Завдяки цьому його ім'я стало відомим серед [китайських] правителів.
Переклади українською
Примітки
Джерела Сунь-цзи Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416 с. ISBN 978-966-485-156-2
Посилання
Сунь-Цзи. Кантата «МИСТЕЦТВО ВІЙНИ» Сунь-Цзи Мистецтво Війни — український переклад на сайті Бібліотеки ім. Марії Фішер-Слиж (невідомий перекладач) Сторінка україномовного перекладу «Мистецтво війни» на сторінці «Видавництва Старого Лева».