Ка́нівська гідроакумулю́юча електроста́нція — недобудована гідроакумулююча електростанція в селі Бучак поблизу міста Канева Черкаської області України. Канівська ГАЕС потужністю 3600 МВт почала споруджуватись у 1986 році, в 1991 році роботи було зупинено. Оновлений проєкт з адаптацією до сучасного стану об'єднаної енергетичної системи України передбачає будівництво гідроакумулюючої електростанції із зменшенням потужності до 1000 МВт.
Історія проєкту Проєкт будівництва електростанції, який було розроблено в 1985 році Харківським Інститутом «Укргідропроект» передбачав будівництво ГАЕС з добовим і тижневим регулюванням графіку навантаження енергосистеми потужністю в 3600 тис. кВт у складі 16-ти обертальних гідроагрегатів потужністю 225 і 250 тис. кВт в генераторному і насосному режимах відповідно.
Роботи з будівництва ГАЕС, розпочалися в 1984 році. Був виритий котлован під верхню водойму, споруджені ЛЕП, бетонна дорога, залізниця, намито 759 тис. м. куб. піску, частково укріплені береги Канівського водосховища. Жителі села Бучак, розташованого в зоні будівництва, були переселені (всього 85 дворів). Переселеним мешканцям виплачено компенсацію. Усього було витрачено 57 млн рублів (у цінах 1984 року). Роботи були призупинені в 1991 році під час впровадження надзвичайних заходів зі стабілізації економіки України. За ініціативою ДАГК «Дніпрогідроенерго», яку було підтримано Міністерством енергетики України, мораторій на будівництво Канівської ГАЕС було скасовано розпорядженням Кабінету Міністрів України за № 307 —р від 19 квітня 1999 року. Таким чином створено необхідні передумови для продовження будівельних робіт.
У період з 2006 по 2007 роки ПАТ «УКРГІДРОПРОЕКТ» (м.Харків) було розроблено і затверджено оновлене ТЕО будівництва Канівської ГАЕС. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 р. № 965-р будівництво ГАЕС планували відновити в 2009 році. Проєкт, розрахований до 2015 року, передбачав будівництво станції з проєктною встановленою потужністю в турбінному режимі 1000 МВт, в насосному — 1120 МВт, в складі чотирьох гідроагрегатів типу POHT-851. В листопаді 2008 року в селах Пшеничники і Бобриця Канівського району Черкаської області були проведені громадські слухання з питань продовження будівництва Канівської ГАЕС та отримано схвалення будівництва та експлуатації електростанції з боку місцевої громади, про що складено відповідні протоколи. На початку липня 2011 року оператор українських гідроелектростанцій ПАТ «Укргідроенерго» та Sinohydro LLC. (Китай) підписали меморандум про співпрацю при будівництві Канівської гідроакумулюючої станції (ГАЕС). У 2013 році був затверджений новий проєкт, встановленою потужністю станції 1 000 МВт в турбінному режимі і 1 040 МВт в насосному. Передбачуваний термін будівництва визначався в 6,5 років, окупність проєкту в 10 років, бюджет — в 12 млрд.гривень, з яких 70 % за рахунок міжнародних фінансових інституцій, в тому числі за рахунок проєкту Європейського інвестиційного банку по реабілітації гідроелектростанцій України. Реалізація проєкту призупинилася через політичні подій, але відновилася з липня 2016 року, коли Кабінетом Міністрів України була прийнята нова програма розвитку гідроенергетики, що передбачає будівництво Канівської ГАЕС. У жовтні 2016 року Укргідроенерго оголосило тендер на проведення робіт з будівництва першочергових об'єктів і споруд на ГАЕС. Представники Укргідроенерго заявили в цей час, що у них є листи підтримки від Світового банку і Європейського інвестиційного банку, а також виражена Європейським банком реконструкції та розвитку готовність приєднатися до проєкту, і що вони очікують підписання кредитної угоди в 2017 році. За рахунок європейських кредитів передбачається покрити 1 млрд доларів США витрат з необхідних за кошторисом 1,5 млрд..
В жовтні 2016 року відбулось перше засідання робочої групи Черкаської обласної державної адміністрації щодо будівництва Канівської ГАЕС. В обговоренні взяли участь члени робочої групи — представники Канівської громади, громадських організацій, органів місцевого самоврядування. В листопаді 2016 року ПАТ «Укргідроенерго» ініціювало опитування громадськості Канівського району стосовно пріоритетних напрямків соціальних інвестицій, передбачених проєктом.
У березні 2019 року ПрАТ «Укргідроенерго» підписало меморандум з турецькою компанією Ozaltin Holding про співпрацю в будівництві Канівської ГАЕС.
У 2023 році проводилося відселення із зони будівництва.Канівській ГАЕС заважає хата жителя с. Бучак. Його виселяють…
У липні 2024 року стало відомо, що у проект станції вносяться корективи із переміщенням гідроагрегатів під землю.Підземна Канівська ГАЕС. Гендиректор Укргідроенерго розповів про плани убезпечення інфраструктури
Обґрунтування проєкту На думку авторів і прихильників проєкту, введення в експлуатацію Канівської ГАЕС дозволить: задовольнити попит на пікову і напівпікову електроенергію і, таким чином, забезпечити суттєве підвищення якості електроенергії, що, в свою чергу, буде сприяти стабільному функціонуванню всієї енергосистеми України; створити умови для організації паралельної роботи енергосистеми України з енергосистемами країн Східної і Західної Європи.
Технічні характеристики: гідроагрегати — чотири РОНТ-В-675 потужністю по 250 МВт (в турбінному режимі), 260 МВт (в насосному режимі); річне виробництво електроенергії — 1038 млн кВт⋅год; верхня водойма — корисний об'єм 17 млн куб. метрів із земляною огороджуючою греблею завширшки 10 метрів, довжина напірного фронту — 4 кілометри; кількість експлуатаційного персоналу — 236 осіб, середньооблікова чисельність працюючих, зайнятих на будівництві, — 1900 осіб; вартість будівництва — орієнтовно 1,5 млрд доларів США за цінами на 1 січня 2013 року; на розвиток інфраструктури Черкаської області додатково до затвердженого кошторису передбачається 302 млн гривень.
Світовий досвід В світі на гідроакумулюючі електростанції припадає 99 % накопичувальних потужностей. В 2009 році гідроакумулюючі потужності в світі складали за різними даними від 104 до 127 ГВт.
Станом на квітень 2016 року в США у стані будівництва перебували 14 проєктів ГАЕС загальною потужністю понад 18 ГВт.
Канівська ГАЕС у державних стратегічних документах Продовження будівництва Канівської ГАЕС потужністю 1000 МВт передбачено «Енергетичною стратегією України до 2030 року», яку було прийнято розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 р. № 1071-р (розділ 3.2.7. «Розвиток гідрогенерації»).
13 липня 2016 року Кабінет міністрів України схвалив Програму розвитку гідроенергетики на період до 2026 року (Розпорядження № 552-р). Згідно з цим документом, будівництво Канівської ГАЕС визнано перспективним проєктом.
Роль Канівської ГАЕС у забезпеченні енергетичної незалежності України На сьогодні в об'єднаній енергетичній системі України існує дефіцит резервів потужності автоматичного вторинного регулювання. Ефективним способом забезпечити наявність швидкостартуючого резерву потужності в зазначеній системі є перепрофілювання гідроелектростанцій з добового регулювання на вторинне регулювання частоти/потужності, для чого необхідне перспективне будівництво гідроакумулюючих електростанцій, які будуть забезпечувати регулювання добового графіка навантаження в енергосистемі країни.
Внаслідок анексії Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та збройного конфлікту на сході України зруйновано енергогенеруючі об'єкти та електричні мережі, об'єкти вугільної галузі, об'єкти транспортної та соціальної інфраструктури. Це обумовило зміну режимів роботи об'єднаної енергетичної системи України, необхідність оптимізації паливного балансу України та внесення відповідних змін в структурі генеруючих потужностей.
Найбільш мобільною групою енергогенеруючих потужностей, що економічно ефективно забезпечують резерв потужності, є гідро- і гідроакумулюючі електростанції.
Підвищення рівня використання в енергетиці гідроенергетичних ресурсів дасть змогу зменшити паливну складову і залежність країни від імпорту органічного палива.
Із загального економічно ефективного гідроенергетичного потенціалу, який становить близько 17,5 млрд кВт·г, використовується близько 11 млрд кВт·г. При цьому невикористаний ефективний потенціал становить близько 6,5 млрд кВт·г.
В Україні частка використання економічно ефективного гідроенергетичного потенціалу становить понад 60 відсотків, у той час як більшість розвинутих країн досягла високого рівня його освоєння, наприклад, Італія, Франція та Швейцарія — 95-98 відсотків, США — 82 відсотки.
Економічне значення проєкту За результатами розрахунків введення в експлуатацію Канівської ГАЕС забезпечить середньомісячну економію природного газу під час пусків енергоблоків теплових електростанцій в обсязі 10,3 млн куб. метрів, або 4 млн доларів США, відповідно. Крім того, в разі заміщення Канівською гідроакумулюючою електростанцією енергоблоків теплових електростанцій середньомісячна економія вугілля очікується в обсязі 43,8 тис. тонн, або 3,9 млн доларів США.
Збільшення частки енергії з відновлювальних джерел Згідно з Рішенням Ради Міністрів Енергетичного співтовариства Україна взяла на себе зобов'язання до 2020 року досягти рівня 11 відсотків енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, в загальній структурі енергоспоживання країни. Ця мета знайшла відображення в Національному плані дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 жов тня 2014 р. № 902.
Національним планом передбачається зростання загальної встановленої потужності вітряних електростанцій та сонячних електростанцій майже в п'ять разів, а також передбачає збільшення маневрових потужностей, що необхідно для збереження надійної роботи енергосистеми України. Для розв'язання проблеми з нестачею маневрених і регулюючих потужностей Національний план передбачає будівництво гідро- і гідроакумулюючих потужностей, зокрема, продовження будівництва Канівської ГАЕС потужністю 1000 МВт з пуском першого гідроагрегату в 2015 році.
Зобов'язання щодо інтеграції України з Об'єднанням європейських енергосистем Наразі основними регулюючими потужностями у добовому графіку навантаження в ОЕС України є енергоблоки ТЕС 200 та 300 МВт. Однак згідно Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства Україна зобов'язується нарощувати частку відновлювальних джерел енергії у валовому кінцевому споживанні енергії, а також обмежувати використання ТЕС, які не задовольняють вимогам щодо рівня викидів SO2, NOx та пилу.
Паризька угода до РКЗК ООН, підписана Україною у квітні 2016 року, яка визначає обмеження викидів парникових газів та досягнення рівня викидів — 30 % відносно 1990 року, що призводитиме до обмеження генерації електроенергії із використанням викопного палива, в першу чергу, «вугільними» ТЕС.
На виконання Меморандуму між Україною та Європейським Союзом про порозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі від 01.12.2005 р. розпочато роботу з об'єднання енергетичної системи України з Європейською енергетичною системою. Стандарти європейської енергосистеми ENTSO-E, передбачають високі вимоги щодо резервування потужностей для регулювання частоти та активної потужності в системі.
Скорочення викидів шкідливих речовин Заміщення енергоблоків теплових електростанцій в добовому графіку навантаження в об'єднаній енергетичній системі України під час експлуатації Канівської ГАЕС дозволить значно зменшити викиди тепловими електростанціями забруднюючих речовин.
За рахунок заміщення в добовому графіку навантаження енергоблоків теплових електростанцій гідроагрегатами Канівської ГАЕС щомісячне скорочення викидів тепловими електростанціями забруднюючих речовин оцінюється на рівні 104 тис. тонн викидів CO2, 1,2 тис. тонн викидів SO2, 0,3 тис. тонн викидів NOx та 0,4 тис. тонн викидів пилу.
Соціально-екологічні аспекти будівництва
Екологічна експертиза