Ко́смос (від — «порядок») — одне з ключових понять давньогрецької історії та культури. Вживалося на позначення встановленого Богом (богами, Божеством) Всесвітнього Ладу, Порядку — на противагу Хаосу — Всесвітньому Безладу. Для греків у цьому понятті з'єднувалися дві функції — упоряджувальна і естетична
Історія У давньогрецькій космології Космос вважався обмеженим, в його центрі розташовувалася нерухома Земля, навколо якої оберталися всі небесні тіла, враховуючи Сонце. Зірки розташовувалися на периферії Космосу. Геоцентрична система світу, допрацьована в епоху еллінізму в рамках теорії епіциклів (Гіппарх, Птолемей та ін.) і панувала до XVI ст. — аж до поширення ідей Коперника.
Стоїки і неоплатоніки пізньої античності, схоласти і християнські богослови Середньовіччя також включили в свої філософські концепції вчення про Космос. Філософи і вчені епохи Відродження і раннього нового часу (наприклад, Коперник і Кеплер) спиралися на принципи античної космології, тільки розміщуючи в центрі Всесвіту не Землю, а Сонце (геліоцентрична система світу).
У Новий час поняття «космос» витісняється з наукового вжитку, замінюючись поняттям «Всесвіт».
Інше У загальному значенні, космос — надскупчення галактик, які розкидані у просторі та у часі на величезній відстані. У деяких слов'янських мовах (українська, білоруська, російська, польська, болгарська, сербська) слово «космос» вживають щодо простору за межами Землі («космічний простір»).
Див. також
Космічний простір Космологія Всесвіт Пілотований космічний політ Космічний політ
Примітки
Джерела Космос - Енциклопедія сучасної України
Посилання Марки Космос Космос на поштових марках України HubbleSite Image Collection — колекція космічних знімків, що були зроблені телескопом Хаббла.