Токи́ — село в Україні, у Скориківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Адміністративний центр колишньої Токівської сільської ради .
Населення — 970 осіб станом на 2022 рік. Налічується приблизно 500 дворів. Межує із селами Воробіївка та Пальчинці. Розташоване на правому березі річки Збруч.
У селі є сірчані джерела.
Назва В історичних джерелах 1741 року передмістя містечка Ожигівці (нині с. Ожигівці Волочиського району Хмельницької області), відомого з 1430 р., на якому були господарства-токи і жили люди. Вперше згадується як село Токи у презенті князя Михайла Корибута Вишневецького на призначення священника до місцевого храму Преображення.
Символіка Герб Затверджений 20 березня 2006 р. рішенням №132 сесії сільської радиУкраїнська геральдика.
Автори — С.В.Ткачов, В.М.Напиткін.
На лазуровому полі на пониженій зеленій нитяній балці срібна мурована башта з відчиненою брамою і піднятим на двох ланцюгах мостом, супроводжувана угорі золотою шестикутною пробитою зіркою, над якою золотий десятираменний хрест на вигнутій дузі. У червоних бічниках золотом та сріблом візерунок токівського килима. Щит обрамований декоративним картушем i увінчаний золотою сільською короною.
На історичній печатці селища (1894 р.) вміщено типовий для тогочасної емблематики громад Галичини символ: зображення косаря, що несе на плечі косу. Довкола напис: «ЗВЕРХНÔСТЬ ГРОМАДСКА ТОКИ»ЦДІА України у м. Львові. - Ф. 178. - Опис 2. - Спр. 432. - Арк. 21..
Історія Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки черняхівської культури.
За першим поділом Речі Посполитої у 1772 році, коли галицькі землі відійшли до Австрійської імперії, східним кордоном якої став Збруч, Токи відійшли до неї, а Ожигівці, у дев'яностих роках XVIII століття, увійшли до складу Російської імперії.
З 1854 року до адміністративної реформи 1867 року у складі Мединського повіту Тернопільського округу.
У 1867 —1918 рр. у складі Збаразького повіту (Королівство Галичини та Володимирії).
Діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Сокіл», «Сільський господар», «Союз українок», «Каменярі», Братство тверезості та кооператива.
На початок 20 ст. село — осередок килимарства.
1944 р. у Токах розміщувався штаб 1-го Українського фронту; відбулася нарада письменників-фронтовиків.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Скориківської селищної громади.
19 липня 2020 року в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підволочиського району, село увійшло до складу новоствореного Тернопільського району.
Релігія церква Преображення Господнього (1902, кам'яна, зберігається чудотворна ікона Розп'яття Христа-Спасителя, відома від 17 ст.), церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (2008, кам'яна. УГКЦ), «фігура» на честь заснування Товариства тверезості (1862).
Пам'ятки
Збереглися залишки Токівського замку князів Збаразьких і Вишневецьких (побудований 1570-ті).
Споруджено сонячний годинник (1907, мурований), пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970), Т. Шевченку (1991), насипано символічну могилу Борцям за волю України (2002, відновл.).
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ 1-3 ступ., Будинок культури, бібліотека, амбулаторія загальної практики сімейної медицини, геріатричний відділ. тер. центру соц. обслугов. пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян (від 1999), дошкільний заклад, відділення зв'язку, аптека, торгові заклади.
Відомі люди
Народилися Єфрем Гасай — український історик, краєзнавець, журналіст; Петро Гасай — український військовий журналіст, підполковник Збройних сил України; Владислав Рубін — український релігійний діяч; Зеновій Флінта — український художник; Антін Малюца — український художник; Михайло Головко — депутат Верховної Ради України 7-го скликання по виборчому округу № 164.
Перебували перебували Іван Франко (1888, 1912). митрополит Андрей Шептицький (1906).
Світлини
Примітки
Література М. Безкоровайна, Є. Гасай. Токи // — С. 458. Він по-синівськи любив своє рідне село [Текст] / М. Безкоровайна // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2019. — № 51 (27 груд.). — С. 7 : фот. Є. Гасай. Село Токи та його околиці: історико-краєзнавчий нарис. — Тернопіль, 1992. Є. Гасай. Пам'ять Токів та їх околиць. — Тернопіль, 2009. Сімейне молоко [Текст] : [в с. Токи Підволоч. р-ну подружжя Безкоровайних відкрили сімейну ферму "Молочний двір"] / М. Безкоровайна // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2019. — № 44 (6 листоп.). — С. 3. . — S. 361—362.
Посилання
http://www.castles.com.ua/n2n.html Токівський (Ожиговецький) замок на www.zamki-kreposti.com.ua https://web.archive.org/web/20090324012702/http://www.travelua.com.ua/ternopilska_toki.html