Спартак

Спарта́к (; ; бл. 109 — 71 р. до н. е.) — гладіатор, вождь і лідер рабів під час Третьої Рабської війни, великого повстання рабів проти Римської республіки. Мало що відомо про Спартака поза подіями війни, історичні відомості, що збереглися, іноді суперечливі за своєю структурою і не завжди можуть бути надійними. Спартак був досвідченим воєначальником: його армія складалася лише з утікачів-гладіаторів та рабів і розбила в ряді битв кілька досвідчених римських легіонів.

Повстання Спартака часто розглядається як боротьба пригнобленого народу за свою свободу проти рабовласницької знаті, що знайшло новий сенс для сучасних письменників, починаючи з XIX-го століття. Вона служила натхненням для багатьох сучасних літературних і політичних письменників, зробивши Спартака героєм як давньої, так і сучасної культури.

Походження

Давні джерела одностайні в тому, що Спартак був фракійцем. Плутарх описує його як «кочовика фракійського складу». Аппіан каже, що він був «фракійцем за походженням, який колись служив солдатом з римлянами, але з тих пір потрапив у полон і був проданий у гладіатори». Флор (2.8.8) описує його як одного з «фракійських найманців, який став римським солдатом, від солдата — дезертиром і розбійником, а потім, з урахуванням його міцності, гладіатором». Деякі автори відносять Спартака до фракійського племені маеді, яке в історичні часи займало площу на південно-західній околиці Фракії (нині південно-західна Болгарія). Плутарх пише, що дружина Спартака, віщунка племені маеді, була поневолена з ним.

Ім'я Спартак зустрічається в Чорноморському регіоні і з інших обставин: царі фракійских династій Боспорської держави і Понта, як вважається, заснували його, і також відомі фракійські варіанти: «Спарта», «Спардакус» або «Спарадокос», батько Севфа I з Одриського царства.

Повстання

74 року до н. е. — 73 року до н. е. він разом із сімдесятьма гладіаторами утік зі школи гладіаторів, володарем якої був Лентул Батіат (місто Капуа), і розташувався табором на горі Везувій.

Упродовж наступних двох років з військом, що розрослося до 100 тисяч воїнів (за іншими даними — до 20 тисяч воїнів), Спартак пройшов всю Італію від Альп до Мессінської протоки. 72 року до н. е. у запеклих битвах він по черзі розбив кожного з трьох тодішніх консулів. Зрештою Спартака загнали в глухий кут у Петелії, Луканія, перед тим відокремивши від галльських та германських союзників, і претор Марк Ліциній Красс розбив його військо. За легендою, Спартак загинув з мечем у руці, спершу вбивши свого коня, щоб унеможливити втечу з поля бою.

Спартак у мистецтві та культурі

Політика Образ Спартака надихав революціонерів, наприклад Союз Спартака в Німеччині (існував у 1918). У країнах Варшавського договору проводилися спартакіади — подібні до Олімпійських ігор спортивні змагання. Засновник теорії комунізму Карл Маркс вважав Спартака героєм, Че Гевара був великим шанувальником Спартака. Із Спартаком порівнювали аболіціоніста часів перед Громадянською війною в США Джона Брауна, за властивий їм обом радикальний (стосовно їх часу, звичайно) погляд на рабство й прагнення слідувати своїм власним шляхом, не звертаючи увагу на можливі наслідки. Обидва загинули через свої переконання.

Мистецтво

Література Говард Фаст написав історичний роман «Спартак». Артур Кестлер також написав роман про Спартака, назвавши його «Гладіатор». Також відомий роман «Спартак» шотландського письменника Люїса Ґрасика Ґібона. Італійський письменник Рафаелло Джованьйолі написав роман «Спартак» у 1874 році. Він був перекладений на багато європейських мов, зокрема в 1884 р. та 1974 р. на українську. Роман «Діти Спартака» польської письменниці Галини Руднічки. Роман «Діти Спартака» білоцерківського письменника Ігора Черненка. Повість «Спартак» радянського письменника Василя Яна, 1933 р.

Кіно «Спартак» (1926) — фільм ВУКФУ "Одеська кіностудія". «Спартак» — італійсько-французький фільм-драма 1953 року, поставлений режисером Ріккардо Фредою з Массімо Джиротті в головній ролі. «Спартак» — фільм США 1960 року, режисер Стенлі Кубрик. «Спартак» — фільм-балет СРСР 1977 року, екранізація балету Хачатуряна. «Спартак» — фільм США 2004 року. «Спартак: Кров та пісок» — серіал, США / Нова Зеландія, 2010 рік, режисер Майкл Херст, Рік Джейкобсон, Джессі Уарн. «Спартак: Боги Арени» — серіал, США / Нова Зеландія, 2011 рік, режисери Майкл Херст, Рік Джейкобсон, Джессі Уарн. «Спартак: Помста» — серіал, США / Нова Зеландія, 2012 рік, режисери Майкл Херст, Рік Джейкобсон, Джессі Уарн. «Спартак: Війна проклятих» — серіал, США / Нова Зеландія, 2013 рік, режисери Майкл Херст, Рік Джейкобсон, Джессі Уарн.

Театр Балет А. Хачатуряна «Спартак» (1954) Мюзикл Джефа Вейна «Спартак» (1992).

Див. також

2579 Спартак — астероїд, названий на честь ватажка.

Примітки

Джерела Winkler, Martin. Spartacus: Film and History. Oxford: Blackwell Publishing, 2007. Christopher Kaltsas. Spartacus Mythistoricus: Winning Spartacus into the Mythical. A thesis submitted to the faculty of Wesleyan University in partial fulfillment of the requirements for the Degree of Bachelor of Arts ... Middletown, Connecticut. April, 2011. Дейвіс, Норман. «Європа: Історія». К., Видавництво Соломії Павличко «Основи», 2001. Пламен Павлов. Спартак — идеята за един по-добър свят (болг.)