Іре́н Віта́ліївна Роздобу́дько ( 3 листопада 1962, Донецьк) — українська письменниця, ілюстраторка та сценаристка, педагог. До початку письменницької та сценарної кар'єри видала кілька російськомовних збірок поезій та працювала журналісткою.
Біографія
Народилася 3 листопада 1962 року в Донецьку. Закінчила факультет журналістики Київського національного університету.
Працювала в Донецькому відділку ТАРС-РАТАУ телетайпісткою, у багатотиражці Донецького металургійного заводу — журналісткою та дикторкою радіогазети. Працювала також офіціанткою в ресторані, шпрехшталмейстеркою в цирку, завідувачкою відеосалону у кінотеатрі.Ірен Роздобудько: «„Масовість“ сприймаю, як ознаку попиту» — «ЛітАкцент», 2012/11/05
З 1988 року живе в Києві, працювала в газеті «Родослав», коректоркою журналу «Сучасність», оглядачкою на першому й третьому каналах Національної радіокомпанії, оглядачкою в газеті «Всеукраїнські відомості», заступницею головного редактора в журналі «Наталі», головною редакторкою у журналі «Караван історій. Україна» та журналісткою у часописі «Академія».
Має доньку Яну, двох онуків. Вишиває бісером, грає на гітарі, малює вітражі. Натепер старша викладачка кафедри режисури та драматургії кіно і телебачення, художня керівниця курсу драматургів кіно і телебачення Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого.
Кар'єра письменниці та ілюстраторки Роздобудько — авторка ілюстрацій до книг Лариси Масенко, Оксани Соловей, Леся Танюка. Авторка двох збірок поезій російською: «Штрих на черной клейонке» (Молодь, 1990), «Ангелы на проводах» (Світовид, 1994)
В одному з інтерв'ю зізналася, що колись зовсім не володіла українською.Ірен Роздобудько, письменниця. У прифронтових містах є такі патріоти, що дай Боже нам такими бути // Укрінформ, 11.04.2018 Вивчивши ж українську мову та почавши писати романи — стала однією з найуспішніших та найтитулованіших авторок України. Зараз є авторкою майже сорока романів та дитячих книжок, які стали бестселерами, були екранізовані. Авторка кіносценаріїв багатьох успішних фільмів та міні-серіалів.
Бібліографія Авторка романів:Ірен Роздобудько — «Золотий письменник України» (до 55-річчя від дня народження) . Бібліографічний список. уклад. С. Настенко ; ред. С. Чачко; Київ: Держ. б-ка України для юнацтва. 2017. 13 с. (архів)Соколовська, Юлія Степанівна. Творчість Ірен Роздобудько в контексті української масової літератури: дис. … канд. філол. наук; ДВНЗ «Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника». — Івано-Франківськ, 2017. — 196 с.
Романи «Пастка для жар-птиці» (Махаон-Україна, 2000) — детектив. До видання книги у 2000 році також увійшов роман «Правила гри» Алли Сєрової.II місце у номінації «роман» «Коронації слова 2001». Книга була згодом видана під назвою «Мерці» у видавництві Кальварія, всі подальші перевиданий вже під оригінальною назвою «Пастка для жар-птиці» (Фоліо, 2007, 2010) «Ескорт у смерть» (Кальварія, 2002; Фоліо, 2007) — психологічний трилер; «Ранковий прибиральник» (Піраміда, 2004) — роман; «Він: Ранковий прибиральник. Вона: Шості двері» (Нора-друк, 2005) — роман; «Ґудзик» (Фоліо, 2005, Нора-друк, 2011, 2015) — психологічна драмаПерше місце на конкурсі «Коронація слова 2005» у номінації «роман» «Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, не придатних до життя» (Фоліо, 2006) — роман-алюзія; Перевидана у 2012 році «Дванадцять» (Нора-друк, 2012); «Зів'ялі квіти викидають» (Нора-друк, 2006) — роман; «Останній діамант міледі» (Фоліо, 2006) — авантюрний детектив; «Амулет Паскаля» (Фоліо, 2007, 2009) — роман; «Коли оживають ляльки» (Грані-Т, 2007, серія «Сучасна дитяча проза»)Коли оживають ляльки , grani-t.com.ua «Оленіум» (Фоліо, 2007) — комедія абсурду; суттєво доповнена та розширена, вийшла у 2014 році під назвою «Оленіада» (Фоліо, 2014);Олень і телевізор // Друг читатача, 26-01-2015 «Переформулювання» (Нора-друк, 2007); «Дві хвилини правди» (Нора-друк, 2008); «Все, що я хотіла сьогодні...» (Фоліо, 2008); «Гра в пацьорки» (Нора-друк, 2009); «Перейти темряву» (Фоліо, 2010); «Пригоди на невідомому острові» (Теза, 2010); «Мандрівки без сенсу і моралі» (Нора-друк, 2011); «Я знаю, що ти знаєш, що я знаю» (Нора-друк, 2011); «Пригоди на острові Клаварен» (Грані-Т, 2011); «Якби» (Клуб сімейного дозвілля, 2012); «Арсен» (Грані-Т, 2012; Фоліо 2017); «Лікарняна повість» (Клуб сімейного дозвілля, 2012); «Зроби це ніжно" (Нора-друк, 2013); «ЛСД. Ліцей слухняних дружин» (Клуб сімейного дозвілля, 2013); «Одного разу…» (Клуб сімейного дозвілля, 2014); «Подвійна гра в чотири руки» (Клуб сімейного дозвілля, 2014); «Ґудзик-2. Десять років по тому» (Нора-друк, 2015); «Тут і тепер»» (Нора-друк, 2016) Колективна збірка оповідань та новел «Придивитись до життя» із серії «П'ять зірок» (редакція Міли Іванцової, 2017); «Прилетіла ластівочка» (Нора-друк, 2018). «Метелик не кричить» (Нора-друк, 2020). «Фаріде. Роман-апокриф» (Нора-друк, 2021). «Неймовірна. Ода до радості» (Нова-друк, 2022) «Знак потраплянців» (Віват, 2023) Райські яблучка (Нора-друк, 2023). «ТРОє і одна» (Vivat, 2025) «Ной обирає Чорнобить» (Магура, 2026)
Нехудожня література «Ірен Роздобудько про Блеза Паскаля, Вольфі Моцарта, Ганса Андерсена, Катрусю Білокур та Чарлі Чапліна» (Грані-Т, 2007, серія «Життя видатних дітей»)Ірен Роздобудько про Блеза Паскаля, Вольфі Моцарта, Ганса Андерсена, Катрусю Білокур та Чарлі Чапліна, grani-t.com.ua «Кіно на папері» Збірка. (Нора-друк, 2016). «Київ. Жінки. Війна» Колективна збірка/упорядник Міла Іванцова (Київ. Креативна агенція «Артіль», 2023)
Переклади Переклади англійською «The Lost Button». (Glagoslav Publications Ltd. 2012; translated from the Ukrainian: ?)
Переклади російською «Увядшие цветы выбрасывают» (Фоліо, 2007; пер. з укр: ?); «Утренний уборщик. Шестая дверь» (Фоліо, 2007; пер. з укр: ?); «Пуговица» (Фоліо, 2008; пер. з укр: ?); «Две минуты правды» (Фоліо, 2009; пер. з укр: ?); «Мелкий бисер»рос. переклад роману у оповіданнях «Гра в пацьорки» (Фоліо, 2009; пер. з укр: ?); «Двенадцать, или Воспитание женщины в условиях, не пригодных для жизни» (Фоліо, 2012; пер. з укр: ?); «Амулет Паскаля» (Фоліо, 2012; пер. з укр: ?); «Последний бриллиант миледи» (Фоліо, 2012; пер. з укр: ?); «Лицей послушных жен» (КСД, 2013; пер. з укр: Ольга Синюгіна); «Сделай это нежно» (Фоліо, 2014; пер. з укр: ?); «Я знаю, что ты знаешь, что я знаю…» (Фоліо, 2014; пер. з укр: ?); «Смертельный эскорт» (Фоліо, 2014; пер. з укр: ?); «Двенадцать. Увядшие цветы выбрасывают» (Фоліо, 2014; пер. з укр: ?); «Амулет Паскаля. Последний бриллиант миледи» (Фоліо, 2014; пер. з укр: ?); «Одолеть темноту» (Фоліо, 2014; пер. з укр: ?); «Пуговица. Утренний уборщик. Шестая дверь» (Фоліо, 2014; пер. з укр: ?); «Ловушка для жар-птицы» (Фоліо, 2014; пер. з укр: ?); «Пуговицы» (Пуговица; Пуговица. 10 лет спустя) (КСД, 2016 пер. з укр: ?);
Фільмографія
«Ґудзик» (2009)
«Почати спочатку. Марта» (4 серії) (2009) «Осінні квіти» (4 серії) (2009). «Таємничий острів» (1 серія), (2009) «Пастка» (4 серії) (2010) «Поводир» (2013) «Жереб долі» (2015) «Особистий інтерес» (2015) «Вирок ідеальної пари» (2016) «Два полюси любові» (2017) «Родинні зв‘язки» (2017) «Тінь кохання» (2018) «Неймовірна» («Одержима») — сценарій написаний за грантом УКФ 2018 р. «Подвійний іммельманн» (2021)
Відзнаки Лавреатка (2000, 2001) та переможниця (2005) літературних конкурсів «Коронація слова»; Спеціальна відзнака конкурсу «Коронація слова 2011» у номінації «Кіносценарії» за «Садок Вишневий…» (разом із Олесем Саніним);, переможниця «Ґранд-Коронація» за роман «Фаріде» (2021) 1 місце за кращій сценарій (фільм «Ґудзик») на міжнародному телевізійному фестивалі «Маслина-Олива» в м. Бар (Чорногорія) (2008 р.) Відзнака «Золотий письменник України» (2012); Фіналістка Шевченківської премії у номінації «Література» (2019).Шевченківський комітет визначив короткі списки претендентів на здобуття премії // Читомо, 26.12.2018. Всеукраїнський конкурс «Коронація Слова» (2020): Перше місце в номінації «Кіносценарії» за сценарій фільму «Подвійний іммельманн» та спецвідзнака «Симпатія Одеської кіностудії» за кіносценарій «Кіготь і Велика Ханум». «Гранд Коронація Слова» (2021): Перше місце в номінації «Видані романи» за роман «Фаріде» Премія імені Дмитра Нитченка (2022)Лауреати премії імені Дмитра Нитченка 2022 року — Ірен Роздобудько, Олександр Алфьоров і Тарас Кремінь Премія імені Івана Огієнка (2023, у галузі літератури)Ухвала Комітету із присудження Премії імені Івана Огієнка від 28 квітня 2023 «Про присудження Премії імені Івана Огієнка 2023 року»
Джерела
Посилання
Неофіційний сайт прихильників Ірен Роздобудько Ірен Роздобудько на сайті видавництва «Нора друк» Ірен Роздобудько на сайті видавництва «КСД» Ірен Роздобудько на сайті видавництва «Віват»