Ва́лове націона́льне ща́стя (ВНЩ) — холістична міра якості життя, яка включає моральні і психологічні цінності, на відміну від валового національного продукту (ВНП). Термін походить від англійського Gross National Happiness, як протиставлення Gross National Product.
Опис
Історія поняття і ситуація в країні Це поняття було введено в ужиток як неофіційна державна філософія Бутану четвертим королем цієї країни Джігме Сінг'є Вангчук в 1972 році. «Щастя народу важливіше відсотків валового внутрішнього продукту», — сказав король. Сенс цього поняття для Бутану полягає в розвитку такої економіки, яка відповідала б унікальній бутанській культурі, заснованій на буддійських духовних цінностях. Практично «валове національне щастя» реалізується через п'ятирічне планування розвитку економіки, при якому прогрес здійснюється повільними кроками, намагаючись підтримувати і не руйнувати традиційні цінності — сім'ю, культуру, природу, буддійську релігію.
До початку правління короля Джігме Сінг'є Вангчук Бутан був ізольованою від світу країною з середньовічними порядками. Бутан ще не набув остаточно членства в ООН, не входив майже в жодні міжнародні організації, в ньому практично був відсутній грошовий обіг, рівень грамотності був украй низький, автомобільні дороги, зв'язок, телефон, електрика були фактично не розвинені. Різка модернізація з наповненням Бутану споживчими товарами могла б призвести до соціальних потрясінь або до перетворення Бутану в індустріальну колонію чи «бананову республіку».
Основні реформи за ВНЩ Нижче наводяться приклади бутанських реформ, пов'язаних з цією програмою: Спрощення церемоніалу та етикету, скасування жорстких правил етикету, пов'язаних з простяганням до землі перед Королем та вищими посадовими особами, запровадження святкового церемоніального одягу для відвідування палаців і дзонгів. Відкриття країни для туризму з введенням високих мит на туризм і обмеженням кількості виданих віз. Реформа освіти. Введення багатоступінчастої системи освіти на базі інтернатів по всій країні (значна частина бутанців живе в невеликих поселеннях або окремо розташованих будинках, тому для дітей потрібна організація інтернатів). Обов'язкове вивчення англійської мови, використання вчителів-добровольців із західних країн. Відбір на конкурсній основі найкращих випускників шкіл і коледжів для навчання за кордоном (в Індії, США, Сінгапурі, Європі). Залучення в індивідуальному порядку іноземних консультантів з питань модернізації, екології, медицини та управління. Повсюдна державна опіка буддійських монастирів і храмів. Підтримка в чистоті і порядку чортенів і ступ. Підтримання чистоти на вулицях міст і поселень. Вирощування квітів. Будівництво мінімальних автодоріг для зв'язку між найбільшими дзонгами, щоб не нашкодити при цьому навколишньому середовищу. Соціальна програма турботи про старих при монастирях. Організація бездротового телефонного зв'язку по всій країні. Застосування малих гідроелектростанцій. Охорона природи. Майже половина території Бутану оголошена національними парками, де заборонено полювання. Лісове відомство займається вирощуванням лісів на лисих схилах гір і плануванням лісозаготівель для потреб населення без шкоди довкіллю. Заборона куріння по всій країні. Заборона хімічних добрив і хімічних інгредієнтів. Заборона шкідливих для довкілля виробництв.
Критика і поточна ситуація в країні Багатьом з цих питань в сусідніх країнах регіону (Непал, Індія, Бангладеш, М'янма) не приділяється достатньої уваги, через що виникають серйозні соціальні проблеми.
Така система повільних реформ і державного регулювання поступово дає плоди. Бутан показує стабільне зростання економічних показників, проте продовжуючи залишатися однією з найбідніших держав світу з річним доходом на душу населення в 1100 доларів США. При цьому існують суттєві розбіжності в оцінці чисельності населення за даними влади Бутану (близько 700 тис. осіб) і міжнародних експертів (до 2,5 мільйона осіб). Перевірити ці цифри складно через закритість держави.
Також маловідомі для іноземців внутрішні заворушення в країні (Ассамська операція) і боротьба уряду з ними шляхом вигнання людей з країни.
Див. також Міжнародний індекс щастя Індекс якості життя Економіка щастя
Посилання
Англійською мовою Сервер «Валове Національне Щастя» з плануванням розвитку Бутану і п'ятирічними планами Layard, Richard (2005), Happiness: Lessons from a new Science, The Penguin Press Nadia Mustafa, Time, 10 січня 2005, «What About Gross National Happiness?» article / 0,8599,1016266,00. html? promoid = rss_top Rajni Bakshi, Resurgence, 25 січня 2005, «Gross National Happiness» Gross National Happiness | Environment | AlterNet «Gross National Happiness — a set of discussion papers», Centre for Bhutan Studies Gross-National-Happiness Institute of Empirical Research in Economics, Zurich University Institute for Empirical Research in Economics, University of Zurich — Working papers . php search with «happiness» Frank Dixon, Innovest Inc. February 2004, «Gross National Happiness: Improving Unsustainable Western Economic Systems» BBC Story of Bhutanese Refugees Bhutan refugees on hunger strike A New Measure of Well-Being From a Happy Little Kingdom, The New York Times, 4 жовтня 2005