Марія Карпівна Байда (  — ) — Герой Радянського Союзу (1942), в роки радянсько-німецької війни санінструктор 2-го батальйону 514-го стрілецького полку 172-ї стрілецької дивізії Приморської армії Північно-Кавказького фронту, старший сержант.

Біографія Народилася 1 лютого 1922 року в селі Новий Чуваш (з 1948 року — село Новосільське) Красноперекопського району Кримської Автономної Соціалістичної Радянської Республіки РРФСР (нині Красноперекопський район Автономної Республіки Крим) в селянській родині. Росіянка. У 1936 році закінчила неповну середню школу в місті Джанкої. Працювала в радгоспі, в лікарні, потім у кооперативі села Воїнки Красноперекопського району.

У Червоній Армії з 1941 року. Закінчила курси медсестер. У боях радянсько-німецької війни з вересня 1941 року. Будучи санінструктором 2-го батальйону 514-го стрілецького полку (172-та стрілецька дивізія, Приморської армії Північно-Кавказького фронту) старший сержант М. К. Байда в одному з боїв за Севастополь в травні 1942 року звільнила з полону радянського командира і кількох бійців, при цьому знищивши 15 німців.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 червня 1942 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені мужність і героїзм у боях із німцями старшому сержанту Байду Марії Карпівні присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6 183)Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Красной Армии» от 20 июня 1942 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 30 июня (№ 24 (183)). — С. 1..

12 липня 1942 року, будучи важко пораненою, Марія Байда потрапила в полон, пройшла концтабори «Славута» і «Равенсбрюк». Звільнена американськими військами 8 травня 1945 року. Після війни демобілізована. Жила в Севастополі. Довгі роки очолювала Севастопольський міський відділ реєстрації актів громадянського стану. Неодноразово обиралася депутатом міської ради. Померла 30 серпня 2002 року. Похована на цвинтарі Комунарів у Севастополі.

Нагороди

СРСР Медаль «Золота Зірка» (20 червня 1942) Орден Леніна (20 червня 1942) Орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (6 квітня 1985) Медалі, в тому числі: Медаль «За відвагу» Медаль «За оборону Севастополя» Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Почесний громадянин СевастополяРішення Севастопольської міськради від 15 червня 1976 року

Україна Почесний громадянин Автономної Республіки Крим Орден Богдана Хмельницького 2-го ступеня (1995)

Пам'ять

Ім'я Героїні носила піонерська дружина школи № 36 Севастополя. В 20 вересня 2005 року її ім'ям у місті також названо Комсомольський парк (Одеський яр), де встановлено анотаційний знак.

У 2003 році меморіальна дошка встановлена на будівлі ЗАГСу Ленінського району Севастополя (вулиця Очаківців, 2), в якому в 1961–1986 роках працювала М. К. Байда (скульптор В. Є. Суханов)www.sevmemorymap.info .

Примітки

Література Герои боёв за Крым. — Симферополь: Таврия, 1972. Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987 Героини. — Вып. 1. — М., 1969 Звёзды немеркнувшей славы. — Симферополь: Таврия, 1984 Кузьмин М. К. Медики—Герои Советского Союза. М.,1970 А. М. Чикин. Севастополь. Историко-литературный справочник. «Вебер». Севастополь. 2008. ISBN 978-966-335-102-5. стор. 38—39.

Посилання Лев Рябчиков. Севастопольский вальс