Барлі́г, берло́гаЕтимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН УкраїниТлумачний словник української мови. Томи 1-15 (А-П'ЯТЬ), ґа́вра — лігво великих диких тварин, як-от, ведмедя, свині й подібне. Найчастіше це слово вживають для опису місця зимової сплячки ведмедя.
Слово походить від , очевидно, утвореного за допомогою суфікса *-og від основи *bьrl-, для якої відновлюється значення «бруд» (пор. — «бруднити», — «брудний», — «бруд», — «перемішую, забруднюю»). Окрім того, *bьrlogъ, bьrloga може розглядатися як поєднання основ *bьrl- та *log-/leg- (пор. лігво). Звук /а/ на місці *ь міг виникнути під впливом баруля («барліг»), бара («болото»). У польській barłóg — «денне ведмеже або кабаняче лігвище», у хорватській brlog — «лігвище свиней»; для українського слова барліг відоме також значення «болото, калюжа». Необґрунтованим є припущення про зв'язок слов'янського слова з , а також спроби його розкладу на *bьr («бурий», пор. та ) і log-.
У західноукраїнських діалектах ведмежий барліг називають ґавра (від ). З української цю назву запозичено до польської мови .
Примітки
Посилання