Іва́н Дми́трович Бе́х — дійсний член Національної академії педагогічних наук України, доктор психологічних наук, професор, директор Інституту проблем виховання НАПН України, заслужений діяч науки і техніки України.

Життєпис Народився 9 жовтня 1940 р. в с. Олексіївці (тепер селище міського типу Вільча) Поліського району Київської області.

1947—1954 рр. — навчався в Олексіївській семирічній школі.

1954—1957 рр. — навчався в Поліській середній школі № 1.

1959—1964 рр. — навчався на педагогічному факультеті Київського державного педагогічного інституту імені М. Горького.

1964—1965 рр. — вчитель Нікольсько–Пустинської допоміжної школи–інтернату Києво–Святошинського району Київської області.

1965—1970 рр. — вихователь і вчитель Дарницького дитячого будинку м. Києва.

1970—1974 рр. — вихователь допоміжної школи–інтернату № 10 Дарницького району м. Києва.

1974 р. — видання першої статті «Формирование у школьников умений классификации как компонента способности к самообразованию», надрукованій у збірнику «Взаимосвязь школьного и внешкольного образования взрослых» (Л., 1974).

1974—1976 рр. — молодший науковий співробітник Київської лабораторії Науково–дослідного інституту загальної педагогіки і педагогічної психології Академії педагогічних наук СРСР.

1976—1977 рр. — молодший науковий співробітник лабораторії психології праці Науково–дослідного інституту психології УРСР.

1977—1978 рр. — молодший науковий співробітник лабораторії психології навчання Науково–дослідного інституту психології УРСР.

1978 р. — захист кандидатської дисертації на тему «Формування у школярів узагальнених способів розв'язання практичних завдань (на матеріалі ручної праці у 2–му класі)».

1978—1979 рр. — старший науковий співробітник лабораторії психології навчання Науково–дослідного інституту психології УРСР.

1979—1983 рр. — завідувач лабораторії психології трудового виховання Науково–дослідного інституту психології УРСР.

1983—1993 рр. — голова профспілкового комітету Науково–дослідного інституту психології УРСР.

1983—1991 рр. — завідувач лабораторії психології формування особистості молодшого школяра Науково–дослідного інституту психології УРСР.

1991—1993 рр. — провідний науковий співробітник відділу виховання і соціальної психології Інституту психології АПН України.

1993 р. — завідувач лабораторії психологічних основ розвитку довільності поведінки особистості Інституту психології АПН України.

1993—1996 рр. — заступник директора з наукової роботи Інституту дефектології АПН України.

1993—1998 рр. — голова об'єднаного профспілкового комітету Академії педагогічних наук України.

1995 р. — отримав звання професора.

1996—1998 рр. — директор–організатор Інституту проблем виховання АПН України.

1997 р. — член–кореспондент АПН України.

З 1998 р. — директор Інституту проблем виховання АПН України, голова спеціалізованої ученої ради в Інституті проблем виховання АПН України.

1999 р. — дійсний член АПН України.

2002 р. — присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».

2002—2005 рр. — голова науково–методичної комісії з фізичного виховання Міністерства освіти і науки України.

2003 р. — заступник голови редакційної колегії журналу «Світ виховання».

Творчий доробок Іван Дмитрович Бех — відомий український вчений, спеціаліст у сфері методології, теорії, технологій виховання. Його шлях до цих аспектів наукового знання визначився у першу чергу запитами широкої соціальної практики, проблемами освіти стосовно підвищення ефективності духовно–морального виховання і розвитку підростаючої особистості. У центрі теоретичних й експериментальних досліджень І. Д. Беха була проблема створення педагогіки виховання, яка б ґрунтувалася на сучасних філософсько–гуманістичних ідеях існування людини, її прагненні до вищих смислів життя. Такий науково–світоглядний масштаб вимагав від вченого виходу за рамки традиційного педагогічного підходу і доцільного синтезу цілого ряду наукових дисциплін: педагогічної і соціальної психології, психології спілкування, емоцій і мотивації, педагогіки суб'єкт–суб'єктної взаємодії і вчинку.

Дослідженням І. Д. Беха з теорії виховання властиві наукова принциповість і фундаментальність, глибина теоретичного змісту і широта узагальнень. Учений розробив концептуальну схему, крізь призму якої аналізує духовно–моральний світ особистості в шкільному онтогенезі. Здійснив продуктивний синтез теорії культурно–історичного розвитку вищих психічних функцій, гуманістичної психології та педагогіки, теорії почуттів і на цій основі створив дієву теорію сходження особистості до духовно–моральної культури людства. Експериментально–генетичний метод у становленні особистості дав дослідникові можливість запропонувати високоефективні технології виховання й розвитку суб'єкта, що ґрунтуються на принципах свідомості та самосвідомості.

Доля дитини, її виховання й розвиток є стрижнем не тільки наукових, а й життєвих, особистісних інтересів ученого.

Ним створено теорію особистісно-орієнтованого виховання, оригінальну концепцію правиловідповідної суб'єкт-суб'єктної взаємодії та концепцію вчинку.

І. Д. Бех є автором понад 647 наукових праць, підготував 31 доктора і більше 51 кандидата наук.

Під науковим керівництвам і консультуванням І. Д. Беха розгорнута науково-орієнтована освітня практика. На експериментальних майданчиках всеукраїнського рівня ведеться апробування інноваційних навчально-виховних моделей та відповідних розвивальних технологій, що дозволяє якісно удосконалювати сучасний повчально-виховний процес.

Нагороди Бех Іван Дмитрович нагороджений: Орденом «За заслуги» ІІ ступеня (2015), Нагрудним знаком «Відмінник народної освіти» (1986); Почесною грамотою Міністерства у справах сім'ї, дітей та молоді (2004); Почесною грамотою МОН України (2005); Почесною грамотою Верховної Ради України (2005); Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2007); Нагрудним знаком МОН України «Василь Сухомлинський» (2007).

Основні публікації

Бех І. Д. Про поєднання розумових і практичних дій в навчальній діяльності молодших школярів(на матеріалі ручної праці та природознавства) // Психологія: Республік. наук.-метод. зб. / М-во освіти УРСР. — К., 1976. — Вип. 15. — С. 77-84. Бех І. Д. Формирование у школьников обобщенных способов решения практических задач (на материале ручного труда во 2 кл.): Автореф. дис… канд. психол. наук: 19.00.07 / НИИ психологии УССР. — К., 1977. — 25 с. Бех І. Д. Важливий аспект психологічної підготовки дітей до праці // Почат. шк. — 1978. — № 3. — С. 19. Бех І. Д. Формування узагальнених способів розв'язування задач з трудового навчання // Мислення в діяльності молодших школярів / За ред. Г. С. Костюка, Г. О. Балла. — 1981. — Розд. 6. — С. 113—134. Бех І. Д. Деякі психологічні аспекти трудового виховання школярів // Рад. шк. — 1982. — № 2. — С. 23-27. Бех І. Д. Психологічні особливості навчальної діяльності школярів // Почат. шк. — 1982. — № 4. — С. 53-57. Бех І. Д. Праця — головний вихователь школярів: Психол. аспект труд. виховання мол. школярів. — К.: Т-во «Знання» УРСР, 1983. — 32 с. — (Сер. 7 «Педагогічна»; № 9). — Бібліогр.: с. 31-32. Бех І. Д. Батькам про трудове виховання дітей у сім'ї / С. Д. Максименко, І. Д. Бех// Почат. шк. — 1984. — № 9. — С. 57-63. Бех І. Д. Психологічні умови поєднання навчання і праці як фактор морального розвитку школярів // Рад. шк. — 1984. — № 11. — С. 23-26. Бех І. Д. Психологічні особливості розвитку моральних властивостей особистості // Рад. шк. — 1987. — № 12. — С. 11-15. Бех І. Д. Психологические основы нравственного развития личности: Автореф. дис… д-ра психол. наук: 19.00.07 / Киев. гос. пед. ин-т им. М. П. Драгоманова. — К., 1992. — 42 с. — Библиогр.: с. 39-42. Бех І. Д. Психологічні основи застосування генетико-моделюючого методу у моральному вихованні особистості // Психологія: Республік. наук.-метод. зб. / Наук.-дослід. ін-т психології України. — К., 1992. — Вип. 38. — С. 11-19. Бех І. Д. Психологічні умови ефективності виховної дії // Рід. шк. — 1992. — № 1. — С. 41-46. Бех І. Д. Вивчення особистості молодшого школяра // Почат. шк. — 1993. — № 3. — С. 6-10. Бех І. Д. Довільна поведінка школяра як мета виховання // Рід. шк. — 1993. — № 9. — С. 29-32. Бех І. Д. Психологічний аналіз довільної поведінки особистості // Психологія: Наук.-метод. зб. / Ін-т систем. досліджень освіти. — К., 1993. — Вип. 41. — С. 3-10. Бех І. Д. Відповідальність особистості як мета виховання // Почат. шк. — 1994. — № 9/10. — С. 4-8. Бех І. Д. Концепція виховання особистості // Рад. шк. — 1991. — № 5. — С. 40-47. Бех І. Д. Моральність особистості у психологічному ракурсі // Філософ. і соціол. думка. — 1994. — № 3/4. — С. 172—184. Бех І. Д. Особистість народжується у сім'ї: [Основні вихов. цінності сім'ї] // Почат. шк. — 1994. — № 2. — С. 8-10. Бех І. Д. Психологічна суть гуманізму у вихованні особистості // Педагогіка і психологія. — 1994. — № 3. — С. 3-12. Бех І. Д. Від волі до особистості. — К.: Україна-Віта, 1995. — 202 с. Бех І. Д. Гуманізм у вихованні підростаючої особистості // Рід. шк. — 1995. — № 9. — С. 23-25. Бех І. Д. Теоретичні засади навчання і розвитку аномальних дітей // Педагогіка і психологія. — 1995. — № 4. — С. 147—155. Бех І. Д. Особистісно зорієнтовані технології виховання // Психологія і педагогіка життєтворчості: [Наук.-метод. посіб.] / Ін-т змісту і методів навчання та ін. — К., 1996. — Ч. 1, розд. 2. — С. 283—298. Бех І. Д. Проблема методів виховання в сучасній школі // Педагогіка і психологія. — 1996. — № 4. — С. 136—141. Бех І. Д. Спадкові передумови розвитку особистості // Рід. шк. — 1996. — № 7. — С. 2-5. Бех І. Д. Виховання в особистісному вимірі // Мистецтво життєтворчості особистості: У2 ч. — К., 1997. — Ч. 2: Життєтворчий потенціал нової школи, розд. 3. — С. 55-95. Бех І. Д. Духовні цінності в розвитку особистості // Педагогіка і психологія. — 1997. — № 1. — С. 124—129. Бех І. Д. Категорія «ставлення» в контексті розвитку образу «Я» особистості // Педагогіка і психологія. — 1997. — № 3. — С. 9-21. Бех І. Д. Цінності як ядро особистості // Цінності освіти і виховання: Наук.-метод. зб. / За заг. ред. О. В. Сухомлинської та ін. — К., 1997. — С. 8-11. Бех І. Д. Наукове розуміння особистості як основа ефективності виховного процесу // Почат. шк. — 1998. — № 1. — С. 2-6. Бех І. Д. Образ «Я» як мета формування і розвитку особистості // Педагогіка і психологія. — 1998. — № 2. — С. 30-40. Бех І. Д. Ядро особистості у фокусі виховання // Психологія на перетині тисячоліть: Зб. наук. пр. учасників П'ятих Костюків. читань. — К., 1998. — Т. 1. — С. 135—144. Бех І. Д. Біля витоків сутності особистості // Шлях освіти. — 1999. — № 2. — с. 10-14. Бех І. Д. Виховання підростаючої особистості на засадах нової методології // Педагогіка і психологія. — 1999. — № 3. –С. 5-14. Бех І. Д. Науковий підхід — запорука виховного успіху педагога // Почат. шк. — 1999. — № 11. — С. 1-5. Бех І. Д. Особистісно-зорієнтоване виховання: шляхи реалізації // Рід. шк. — 1999. — № 12. — С. 13-16. Бех І. Д. Дві експериментально-виховні стратегії — два етапи розвитку педагогічної науки // Педагогіка і психологія. — 2000. — № 3. — С. 5-15. Бех І. Д. Молодший школяр у виховному просторі міжособистісних взаємин // Почат. шк. — 2000. — № 5. — С. 1-3. Бех І. Д. Формувати у дитини почуття цінності іншої людини // Педагогіка толерантності. — 2001. — № 2. — С. 16-23. Бех І. Д. Інтеграція як освітня перспектива // Почат. шк. — 2002. — № 5. — С. 5-6. Бех І. Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн. 1: Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади. — К.: Либідь, 2003. — 280 с. Бех І. Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн. 2: Особистісно орієнтований підхід: науково-теоретичні засади. — К.: Либідь, 2003. — 344 с. Бех І. Д. Організація правиловідповідного виховання // Освіта і упр. — 2003. — № 4. — С. 86-93. Бех І. Д. Психологічний супровід особистісно орієнтованого виховання // Почат. шк. — 2003. — № 3. — С. 1-6.