Шенгенська зона включає в себе 29 європейських держав, що приєдналися до однойменної угоди, підписаної в селі Шенген (Люксембург) в 1985 році. У плані міжнародних подорожей Шенгенська зона діє подібно до єдиної держави з прикордонним контролем на зовнішньому кордоні — при в'їзді та виїзді із зони, але без прикордонного контролю на внутрішніх кордонах держав, що входять у цю зону.
З країн ЄС 25 входять до Шенгенської зони. З двох членів ЄС, які не входять до Шенгенської зони, Кіпр юридично зобов'язаний приєднатись до цієї зони в майбутньому; Ірландія зберігає право на неучасть, натомість застосовуючи власну візову політику, перебуваючи в єдиному міграційному просторі разом з Сполученим Королівством. Чотири країни-члени Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ), Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія, не є членами ЄС, але підписали угоди про приєднання до Шенгенської угоди і є членами Шенгенської зони. Крім того, три європейські мікродержави — Монако, Сан-Марино та Ватикан — зберігають відкриті кордони для пасажирських перевезень зі своїми сусідами, і тому вважаються де-факто членами Шенгенської зони через практичну неможливість подорожувати до них або з них без транзиту, принаймні через одну країну-члена Шенгенської зони .
Населення Шенгенської зони становить майже 420 млн осіб і площа 4 312 099 км² (1 664 911 миль²). Близько 1,7 млн людей щодня їздять на роботу через внутрішній європейський кордон, а в деяких регіонах ці люди складають до третини робочої сили. Щороку загалом кордони Шенгенської угоди перетинають 1,3 мільярда людей. 57 мільйонів переїздів пов'язані з перевезенням вантажів автомобільним транспортом вартістю 2,8 трильйона євро щороку. Зниження вартости торгівлі через Шенген коливається від 0,42 % до 1,59 % залежно від географії, торгових партнерів та інших факторів See also: . Держави Шенгенської зони посилили контроль на кордоні з країнами, які не входять до Шенгенської зони.
10 квітня 2026 року у країнах Шенгенської зони повністю запрацювала система «Entry/Exit System» (EES), яка фіксує в'їзд/виїзд громадян третіх країн. Система охоплює 29 європейських держав та замінює традиційне штампування паспортів.
Історія
Шенгенська угода була підписана 14 червня 1985 року п'ятьма з десяти держав-членів ЄС у місті Шенген, Люксембург. Шенгенська зона була створена окремо від Європейських співтовариств, коли не вдалося досягти консенсусу між усіма державами-членами ЄС щодо скасування прикордонного контролю. Відтоді до числа країн, що підписали Конвенцію, приєдналися Італія (1990), Іспанія та Португалія (1991), Греція (1992), Австрія (1995), Швеція, Фінляндія і Данія (1996); Конвенцію підписали також Ісландія та Норвегія.
1990 року Угода була доповнена Шенгенської конвенцією, яка пропонувала скасування внутрішнього прикордонного контролю та спільну візову політику. Угоди та прийняті відповідно до них правила були повністю відокремлені від структур ЄС і призвели до створення Шенгенської зони 26 березня 1995 року.
Оскільки все більше країн-членів ЄС підписали Шенгенську угоду, було досягнуто консенсусу щодо включення її в процедури ЄС. Угода та пов'язані з нею конвенції були включені до основного законодавства Європейського Союзу Амстердамським договором у 1997 році, який набув чинности в 1999 році. Наслідком того, що Угода є частиною європейського права, є те, що будь-які поправки чи правила вносяться в рамках її процесів, у яких не беруть участь члени ЄС.
З 1923 року Сполучене Королівство, країни, що залежать від корони, та Ірландія мають Єдиний міграційний простір (CTA) (з вільним пересуванням між паспортами та свободою пересування), але Сполучене Королівство не скасовує прикордонний контроль з будь-якою іншою країною, тому відмовилася від Шенгенської угоди. Не підписуючи Шенгенську угоду, Ірландія завжди більш прихильно дивилася на приєднання, але не зробила цього, щоб зберегти CTA та свій відкритий кордон з Північною ІрландієюMinister for Justice, Nora Owen, Dáil Debates volume 450 column 1171 (14 March 1995) ; for Justice, John O'Donoghue, Dáil Debates volume 501 column 1506 (9 March 1999); «Declaration by Ireland on Article 3 of the Protocol on the position of the United Kingdom and Ireland» attached to the Treaty of Amsterdam.
Країни-члени До Шенгенського простору входять 25 з держав-членів ЄС (усі, крім Ірландії і Кіпру) та 4 країни ЄАВТ (Ліхтенштейн, Норвегія, Ісландія, та Швейцарія).
21 грудня 2007 року до Шенгенської зони приєдналися 9 нових держав-членів ЄС, що пристали в Союз 2004 року (окрім Кіпру). Станом на 2011 рік угода діяла в 26 країнах: Австрії, Бельгії, Данії, Фінляндії, Франції, Німеччині, Ісландії, Італії, Греції, Ліхтенштейні, Люксембурзі, Нідерландах, Норвегії, Португалії, Іспанії, Швеції, Естонії, Латвії, Литві, Польщі, Словаччині, Словенії, Угорщині, Чехії, Швейцарії.
Естонія, Латвія, Литва, Польща, Словаччина, Словенія, Угорщина, Чехіяhttp://ua.korrespondent.net/world/297557 Європа узгодила розширення Шенгенської зони приєдналися до Шенгенської зони 21 грудня 2007 року. Входження Польщі в Шенгенську інформаційну систему (ШІС) відбувається у два етапи: з 1 вересня 2007 р. року Польща бере участь в електронному обміні інформацією в Шенгенській зоні; другий етап охоплює скасування внутрішніх кордонів — контроль на польських внутрішніх кордонах скасовано 21 грудня 2007, а контроль в авіасполученнях — 29 березня 2008 року.
5 червня 2005 року на референдумі в Швейцарії громадяни проголосували за входження країни до Шенгенської зони. 12 грудня 2008 року Швейцарія приєдналась до Шенгенської зони. 12 грудня 2008 року Швейцарія приєдналася до Шенгенського безвізового простору. Разом з тим паспортно-візовий контроль скасовано лише з 29 березня 2009 року, з набуттям чинности літнього розкладу авіарейсів.
Причиною для участі в Шенгені є покращення поліцейської та судової співпраці в боротьбі проти міжнародної злочинности, спрощення в'їзду для осіб з країн з візовим режимом, що, отримавши шенгенську візу, змогли в'їхати також і до Швейцарії.
Усі Шенгенські країни, окрім Ісландії, Ліхтенштейну, Норвегії та Швейцарії, є членами ЄС.
Поточні члени ДержаваПриєднання до угоди Припинення Винятки Примітки 28 квітня 1995 1 грудня 1997 — —З боку Андорри відсутній прикордонний контроль на кордонах з Іспанією й Францією. Проте з боку Франції та Іспанії вибірковий контроль залишається, а іноземці, що в'їхали до Франції чи Іспанії за одноразовою шенгенською візою, не мають легальної можливості відвідувати Андорру. 14 червня 1985 26 березня 1995 З 10 по 30 січня 2000 року, у зв'язку з амністією осіб без права на перебування в країні. Перед і під час чемпіонату Європи з футболу 2000. 31 березня 2024 (морські та повітряні кордони)Болгарія та Румунія приєднаються до Шенгенської зони 31 березня. 30.03.2024, 16:27Болгарія і Румунія приєднуються до Шенгенської зони, але з обмеженнями: що це означає. // Автор: Михайло Левакін. 31.03.2024, 01:48; 1 січня 2025 (сухопутні кордони)Болгарія і Румунія стали повноправними членами Шенгену 01.01.2025Болгарія та Румунія стали повноправними членами Шенгенської зони 01.01.2025 — 26 жовтня 1997 З погляду прикордонного режиму де-факто частина Італії. 16 квітня 2003 21 грудня 2007 14 червня 1985 26 березня 1995 Перед і під час чемпіонату світу з футболу 2006. Під час зустрічі «Великої вісімки» в 2007 році. З приєднанням НДР до ФРН 3 жовтня 1990 року, Шенгенська угода поширилась і на територію колишньої НДР. Місто Бюзінген-на-Верхньому Рейні і острів Гельголанд не входять до митного союзу ЄС. При цьому Бюзінген-на-Верхньому Рейні є в митному союзі зі Швейцарією. 6 листопада 1992 26 березня 2000 Формальне набуття чинности вже в 1997 році, але через сумніви інших держав ЄС щодо надійности й безпеки, фактично лише з 2000 року. 19 грудня 1996 25 березня 2001Фарерські острови, не входячи до Шенгенської зони, в той же час входять до північного паспортного союзу. Громадяни країн цього союзу мають право в'їжджати на острови не проходячи паспортного контролю. Це право не поширюється на громадян третіх країн, в тому числі й громадян Європейського Союзу.16 квітня 2003 21 грудня 2007 17-23 квітня 2010. Зустріч міністрів закордонних справ НАТО в Естонії. 29 травня 2000 - Подано заявку до Ради ЄС на участь у передбачених Шенгенським законодавством постановах про поліцейське й судове співробітництво. Заявку схвалено, проте формально поки чинности не набула. 19 грудня 1996 18 травня 1999 25 березня 2001 25 червня 1991 26 березня 1995 Сеута Мелілья
(паспортний контроль при виїзді з території африканських міст на решту території Іспанії) 27 листопада 1990 26 жовтня 1997 Перед і під час зустрічі «Великої вісімки» в 2001 році в Генуї. Перед і під час зустрічі «Великої вісімки» в 2009 році в Аквілі.Міста Кампіоне-д'Італія й Лівіньйо не входять до митного союзу ЄС. Кампіоне-д'Італія є при цьому в митному союзі зі Швейцарією. 16 квітня 2003 - Північна частина острова залишається непідконтрольною уряду Кіпру, і до неї законодавство ЄС не застосовується. Повне застосування законодавства відкладено на невизначений термін через небажання Кіпром встановлення жорсткого прикордонного режиму з Турецькою Республікою Північного Кіпру.16 квітня 2003 21 грудня 2007 24.05-01.06.2010 у зв'язку з проведенням в Ризі Парламентської Асамблеї країн НАТО. 16 квітня 2003 21 грудня 2007 Перед і під час зустрічі міністрів оборони держав НАТО в Вільнюсі в 2008 році.28 лютого 2008 19 грудня 2011 14 червня 1985 26 березня 1995 16 квітня 2003 21 грудня 2007 — 26 березня 1995 З погляду прикордонного режиму де-факто частина Франції. 14 червня 1985 26 березня 1995 Перед і під час чемпіонату Європи з футболу 2000. Кюрасао
Сінт-Мартен
Карибські Нідерланди 19 грудня 1996 18 травня 1999 25 березня 2001 Свальбард (Шпіцберген) (вільний доступ за Шпіцбергенським трактатом) 16 квітня 2003 21 грудня 2007 25 червня 1991 26 березня 1995 Перед і під час чемпіонату Європи з футболу 2004. 16.-20.11.2010 у зв'язку із зустріччю глав держав НАТО —26 жовтня 1997 З погляду прикордонного режиму де-факто частина Італії. 16 квітня 2003 21 грудня 2007 16 квітня 2003 21 грудня 2007 19 грудня 1996 25 березня 2001 14 червня 1985 26 березня 1995 Заморські департаменти 9 грудня 2011 1 січня 2023 16 квітня 2003 21 грудня 2007 16 жовтня 2004 12 грудня 2008 Митний контроль залишається, оскільки Швейцарія не перебуває в митному союзі з Європейським Союзом. 31 березня 2024 (морські та повітряні кордони); 1 січня 2025 (сухопутні кордони) 19 грудня 1996 25 березня 2001
Зобов'язані члени
Процедура вступу до Шенгенської зони полягає в тому, що Єврокомісія оцінює певні критерії. Ці критерії включають законодавство про прикордонний контроль, інфраструктуру та організацію, захист персональних даних, візи, депортацію, співпрацю поліції тощо . Після позитивної оцінки члени Шенгенської зони Ради Європейського Союзу разом із Європейським Парламентом ухвалюють одноголосне рішення прийняти нового члена. Держава Площа (км²) Населення Підписано Можливе вирішення УмовиНе підписаноОфіційна дата не встановленаЄС і Сполучене Королівство обговорюють договір або іншу домовленість для застосування в Гібралтарі на основі угоди, досягнутої між Сполученим Королівством та Іспанією 31 грудня 2020 року. Гібралтар не є суверенною державою, тому в міжнародному праві Сполучене Королівство діє від імені Гібралтару.Офіційної кінцевої дати не існуєАсиметричний прикордонний режим, викликаний кіпрським конфліктом
Території країн Шенгенської угоди за межами Зони
Є території країн-учасниць Шенгенської угоди, які виключені з Шенгенської угоди. Території, розташовані за межами Європи, не входять до Шенгенської зони. Єдині території країн-членів Шенгенської угоди, розташовані в Європі, але виключені, це Фарерські острови (Королівство Данія) та Шпіцберген (Норвегія).