Олексі́й Анатолійович Нава́льний (; , Бутинь, Московська область, РРФСР — 15 лютого або , Лабитнангський міський округ, Ямало-Ненецький автономний округ, Росія) — російський опозиційний політик, громадський діяч і юрист українського походження. Став відомим як організатор демонстрацій проти корупції в Росії, а також проти президента Путіна і його уряду. Лауреат Премії імені Сахарова 2021 року.
Wall Street Journal описав Навального як «людину, яку Путін боїться найбільше».
Писав колонки в ЗМІ, зокрема в російський Forbes. Газета Ведомости назвала Навального переможцем у номінації Персона року — 2009. Навальний став World Fellow в Єльському університеті, де він пів року навчався за програмою «».
За підсумками 2011 року компанія «Медіалогія» назвала Навального найцитованішим російським блогером із більш як дворазовим відривом від другого і десятиразовим відривом від третього місць у відповідному рейтингу.
19 грудня 2014 російська прокуратура зажадала 10 років позбавлення волі для Навального у так званій «справі Ів Роше», за якою політик і його брат Олег звинувачуються в розкраданні та подальшій легалізації грошових коштів французької фірми «Ів Роше Схід». В останньому слові на суді Олексій відкинув висунуті йому обвинувачення. 30 грудня 2014 суд засудив Олексія Навального до 3 років і 6 місяців умовно. Одночасно його брат Олег по тій же справі отримав такий самий, але вже реальний термін, вийшовши на волю лише в червні 2018 року.
20 серпня 2020 року був отруєний у літаку з Томська до Москви, впав у кому. 24 серпня був перевезений у берлінську клініку «Шаріте» на лікування. 23 вересня його виписали із лікарні, а 17 січня 2021 повернувся до Росії. Його було затримано в аеропорті, що спричинило масові протести.
Коли Росія почала стягувати війська до кордону з Україною 22 грудня 2021 року команда Навального опублікувала розслідування про Олександра Бородая (ватажка «ДНР»), закликаючи росіян не брати участь у бойових діях проти України.
Знаходячись у в'язниці в тому числі за звинуваченням у «дискредитації» ЗС РФ (антивоєнній позиції та визнанні злочинів Росії проти України) незважаючи на катування з боку керівництва колонії 2022 і 2023 року (тримання у нестерпних умовах, відсутність нормального сну, відмова у медичній допомозі тощо) вкотре оголосив на слуханнях суду що він виступає проти війни з УкраїноюNavalny publishes key principles of his political platform: return Crimea to Ukraine, pay reparations to Kyiv, and investigate war crimes.
Біографія Народився 4 червня 1976 року у військовому містечку Бутинь Одинцовського району Московської області РРФСР.
Хронологічна таблиця 1993 — 20001993Закінчив школу1993 — 1998Студент юридичного факультету Російського університету дружби народів; робота в банку «Аерофлот»1998 — 1999Юрист у девелоперській компанії ST Group1999 — 2001Студент факультету «Фінанси і кредит» Фінансової академії при уряді РФ2000 — 20102000 — 2007Член партії «Яблуко» 2003Керівник московської виборчої кампанії Яблука на виборах у Держдуму2004Виконавчий секретар створеного при «Яблуці» Комітету захисту москвичів, що виступав проти ущільнювальної забудови2004 — 2007Заступник голови, керівник апарату московського відділення «Яблука»2005Кандидат у депутати Мосміськдуми за списком «Яблуко — Об'єднані демократи»2005Один з організаторів молодіжного громадського руху «ТАК! — Демократична Альтернатива», координатор проєктів «ТАК! за свободу ЗМІ!» і «Міліція з народом»2006Один із творців проєкту «Політичні дебати»2006 — 2007Член федеральної ради «Яблука»2007Організатор програми «Бійцівський клуб» на каналі ТВЦ2007Один з організаторів руху «Народ» 2007Виключений із партії «Яблуко»2008Почав займатися інвест-активізмом 2009Організатор (разом із російською версією журналу Forbes) проєкту по захисту прав міноритарних акціонерів — Центру захисту акціонерів2009«Приватна особа року» («Відомості»), «людина року» (біржове огляд «Stock In Focus») 2009 — 2010Позаштатний радник губернатора Кіровської області Микити Бєлих2009Отримав статус адвоката2009Зареєстрував юридичну фірму «Навальний і партнери»2010 — 20122010Переміг на «віртуальних виборах мера Москви» (45 % голосів)2010Запустив проєкт «РосПил» 2011«Найкорисніший для суспільства ресурс» (РосПил, Deutsche Welle); кращий російськомовний блог (LiveJournal, голосування читачів); «Людина року» в номінації «Головний редактор» (GQ)2011Назвав «Єдину Росію» «партією шахраїв і злодіїв» 2011Організував збір коштів для «РосПилу» через платіжну систему «Яндекс-гроші»2011Порушено справу «Кировлеса» 2011Учасник мітингу на проспекті Сахарова проти фальсифікацій на виборах2012Член списку ста найвпливовіших людей світу (Time)2012Створив Фонд боротьби з корупцією 2012 — 2013Член ради директорів «Аерофлоту»2012Справа «Кировлеса» закрито за відсутністю складу злочину і знову порушено2012Один із лідерів «маршу мільйонів», в'язень совісті (Transparency International)2012Отримав найбільшу кількість голосів на виборах Координаційної ради опозиції (більш як 43 тисячі)2012Порушено справу «Ів Роше» 2013 — сьогодення2013Винесено перший вирок у справі «Кировлеса»; народна схід проти вироку; заміна реального строку умовним2013Друге місце на виборах мера Москви (27 % голосів) 2013 — сьогоденняГолова партії «Народний альянс» (згодом — «Партія прогресу») 2014Винесено вирок у справі «Ів Роше»; Олег Навальний засуджений до 3,5 років колонії загального режиму2015Випущено фільм «Чайка» 2016ЄСПЛ визнав перший вирок у справі «Кировлеса» таким, що порушує право Навального на справедливий судовий розгляд; Верховний Суд РФ скасував вирок і відправив справу на новий розгляд; захист Навального подав скаргу на невиконання рішення ЄСПЛ до комітету міністрів Ради Європи2016Оголосив про бажання брати участь у президентських виборах — 2018 і почав передвиборну кампанію 2017Винесено другий вирок у справі «Кировлеса»2017Випущено фільм «Він вам не Дімон» 2017Організував масові протести проти корупції 2017Один із 25 найвпливовіших людей в Інтернеті (Time)2017ЄСПЛ визнав вирок у справі «Ів Роше» довільним і необґрунтованим202020 серпня екстрена госпіталізація в Омську, а згодом у Німеччині, впав у кому через отруєння РБК, 20 августа 2020. Находящийся в омской больнице оппозиционер Алексей Навальный впал в кому
Родина
Батьки Навального володіють «Кобяковською фабрикою з лозоплетіння» в Одинцовському районіЧто плетут против Навального // Московский комсомолец, 29 августа 2012.. Батько — Анатолій Іванович Навальний (нар. 28 січня 1947), народився і закінчив школу в Заліссі (раніше Чорнобильський район, зараз Вишгородський район, Київська область) Української РСР, після закінчення Київського військового училища зв'язку отримав призначення під МосквоюАлексей Навальный. Правила жизни .. Дід — Іван Тарасович — був теслею і майже все життя, як і його дружина Тетяна Данилівна, пропрацював у місцевому колгоспі Чернобыльское детство Алексея Навального. Оппозиционер привозит близким в Украину конфеты и доллары, и посещает могилу деда. Репортаж «Вестей» из Залесья | Страна | Вести .
Мати — Людмила Іванівна (нар. 4 квітня 1954), походить зі сільської місцевості з-під Зеленограда Московської області, навчалася в Московському інституті управління імені Серго Орджонікідзе, працювала лаборанткою в Зеленоградському НДІ мікроприладів, 1975 року одружилася з Анатолієм Івановичем Навальним, після закінчення інституту працювала економісткою, з 1987 року — заступницею директора з економіки Враг № 1. Интервью с матерью Алексея Навального, «New Times», № 14-15 (283), 22.04.2013. .
Брат — Олег Анатолійович Навальний (нар. 9 квітня 1983), до травня 2013 року — заступник директора компанії «Автоматизовані сортувальні центри», філія «Пошти Росії», перший заступник директора компанії експрес-доставки EMS Russian Post .
Дружина — Юлія Борисівна Навальна (до шлюбу Абросимова; нар. 24 липня 1976) — економістка. Двоє дітей: дочка Дарина (нар. 2001; з 2019 року — студентка Стенфордського університету ) і син Захар (нар. 2008).
Двоюрідна сестра — Марина Іванівна Навальна (нар. 3 лютого 1971) — лінгвістка, журналістка, доктор філологічних наук, професор. Депутат Переяславської міської ради чотирьох скликань (2002—2015 і знову з 2020).
2013 року в ефері українського телеканалу «Інтер» Навальний сказав, що є наполовину росіянином, наполовину — українцем, зазначивши, що, «напевно, більше українець за своїми якимсь коріннями і генетикою». Тоді ж політик повідомив, що більшість його родичів живуть в Україні. До 1986 року всі вони проживали в Київській області, де щоліта проводив і сам Навальний, але після аварії на Чорнобильській АЕС частина рідні переїхала в інші райони України Навальный: я больше украинец по своим корням и генетике // LB.ua. За словами його дядька, більш ніж половина родичів Навального проживає в Заліссі і Переяславі-Хмельницькому.
Станом на 2015 рік Навальний проживав у московському районі Мар'їно Эхо Москвы. Последнее интервью Бориса Немцова, 27 февраля 2015 .
Освіта 1993 року, у віці 17 років, Навальний закінчив Алабінську середню школу у військовому селищі Калинінець в околицях підмосковного села Тарасково.
1998 року, у віці 22 років, закінчив юридичний факультет Російського університету дружби народів. Наступного року заочно вступив на факультет фінансів і кредиту Фінансової академії при Уряді РФ (спеціальність «Цінні папери і біржова справа»), який закінчив 2001 року.
2010 року за рекомендацією Гаррі Каспарова, Євгенії Альбац, Сергія Гурієва і Олега Цивінського проходив піврічне навчання в Єльському університеті за програмою «Yale World Fellows».
Робота і бізнес Володів 25 % сімейного підприємства ТОВ «Кобяковська фабрика з лозоплетіння» Выписка из ЕГРЮЛ на 2012 год (в Одинцовському районі Московської області) в рівних частках разом із батьком, матір'ю і братом. Пізніше від частки у фірмі позбувся . Деякий час працював у банку «Аерофлот» .
1997 року (у віці 21 рік, ще будучи студентом РУДН) заснував ТОВ «Несна», основним видом діяльності фірми були заявлені перукарські послуги. Деякий час «Несна» здавала «нульові» баланси, а потім була продана.
Тоді ж, 1997 року, зареєстрував ще одну фірму, ТОВ «Аллект». У 1998—2005 роках обіймав посаду заступника директора з юридичних питань у цій компанії. На думських виборах 2007 року фірма «Аллект» була агентом партії Союз правих сил із розміщення реклами. Усього СПС закупив через «Аллект» реклами на 99 млн рублів, Навальний із цього отримав комісію в 5 %, тобто 5 млн рублів. Станом на 2011 рік ТОВ «Аллект» знаходилося у стадії ліквідації .
У 1998—1999 роках працював у девелоперській компанії «СТ-груп» Шалви Чигиринського Максим Кононенко: Тайна адвоката Навального // Взгляд.ру, 28.11.2011. Поміж іншого займався валютним контролем і антимонопольним законодавством й одночасно почав вчитися у Фінансовій Академії біржової справи і цінних паперів.
2000 року, разом із друзями з юридичного факультету РУДН, відкрив фірму «Н. Н. Секьюритиз». Навальний був власником 35 % акцій цієї компанії і займав у ній пост головного бухгалтера. «Н. Н. Секьюритиз» торгувала цінними паперами на біржі, у підсумку ця компанія збанкрутувала. За словами Навального, граючи на біржі, він програв «ті деякі гроші», що у нього були .
2001 року Навальний виступив співзасновником ТОВ «Євроазійські транспортні системи». Фірма займалася логістикою, заробляючи на автомобільних вантажоперевезеннях.
2006 року був ведучим програми «Містобудівні хроніки» на радіостанції «Ехо Москви» Градостроительные хроники .
2009 року Навальний склав кваліфікаційний іспит в адвокатській палаті Кіровської області. 2010 року Навальний перевівся у Московську міську адвокатську палату. Згідно з Банком рішень арбітражних судів у свою юридичну практику брав участь в 11 справах в арбітражних судах, причому тільки у двох із них особисто, а в інших випадках від його імені виступали його представники Д. В. Волов, А. В. Глушенков і В. Д. Кобзєв.
2009 року Навальний заснував ТОВ «Навальний і партнери», 2010 року цю компанію ліквідовано.