Ілля́ Лю́двигович Шраг (, Седнів — , Чернігів) — український громадський і політичний діяч, чернігівський адвокат. Депутат І Державної думи Російської імперії, член Української Центральної Ради, а також культурний діяч, відомий підтримкою класиків української літератури. Ідеолог чернігівської «Просвіти». Тесть заступника Міністра народного господарства УНР Василя Чуднівського.
Біографія Народився в місті Седневі біля Чернігова, в родині місцевого лікаря, вихідця з Саксонії. Студіював у Петербурзькому університеті. З 1869 року працював гласним Чернігівської губернії. Під впливом О. Кониського і Володимира Антоновича приєднався до українського національного руху. З 1897 року належав до Загальної української безпартійної організації, очолював її чернігівську громаду. У 1905—1906 роках був заступником голови Союзу автонімістів. Як адвокат захищав О. Андрієвську. Згодом був заступником голови Товариства українських поступовців, яке утворилося у 1908 році після розпаду УРДП.
1906 року був обраний депутатом до Першої Державної думи від Чернігівщини, де очолював Українську парламентську громаду, яка в Державній думі домагалася національної автономії України, був одним з авторів проекту засад автономії, винесеного на розгляд думи, перебував на посаді заступника голови Союзу автономістів (1905—1906), згодом заступник голови ТУП (брав участь у його створенні), належав до Радикально-демократичної партії, з якої 1917 утворилася Українська партія соціалістів-федералістів. Член Української Центральної Ради від Чернігівської губернії.
Член Українського правничого товариства.
Працював у часописах «Украинский вестник» (видання української фракції), «Записках Наукового Товариства ім. Т.Шевченка», «Раді» (перша щоденна українська газета в Наддніпрянській Україні. Інша назва — попередня — «Громадська думка»). Був одним із засновників чернігівського осередку товариства «Просвіта».
У квітні 1917 р. на Всеукраїнському національному конгресі Ілля Шраг обраний членом Української Центральної Ради, входив до складу її комісії з розробки проекту статусу автономії України. За часів УНР йому запропонували посаду прем'єр-міністра, але він не зміг обійняти її через стан здоров'я.
Помер у Чернігові, де перебував під домашнім арештом більшовиків1847 – народився Ілля Шраг, один із засновників чернігівської «Просвіти».
Його сином був Микола Шраг.
Пам'ять У Чернігові в Навчально-науковому інституті історії, етнології та правознавства імені О. М. Лазаревського Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка проходять Шрагівські читання. Так, 29 жовтня 2015 року пройшли сьомі Шрагівські читанняУ Чернігові проведено 7-мі Шрагівські читання, Північний Вектор | 30.10.2015.
Примітки
Література
Єфремов С. Пам'яті Шрага // Наше минуле. — К., 1919. — № 1—2. — С. 123—124. Демченко Т. П., Курас Г. М. І. Л. Шраг — «славний укр. діяч» // Український історичний журнал. — 1993. — № 10. — С. 91—103. Осташко Т. С. Шраг Ілля Людвигович // Чмырь С. Г. Шраг Илья Людвигович // Политические партии России. Конец XIX — первая четверть ХХ в.: Энциклопедия / Под ред. В. В. Шелохаева. — РОССПЭН, 1996. — С. 704—705. І. Л. Шраг: документи і матеріали / Упор. В. М. Шевченко, Т. П. Демченко, В. І. Онищенко. — Чернігів, 1997. — 166 с. Демченко Т. П., Курас Г. М. Батько і син Шраги // Молода нація. — 2003. — № 1. — С. 8—33. Катренко А. М., Катренко Я. А. Їх об'єднували сповідувані демократичні ідеали та любов до України і її народу (Листи І. Л. Шрага С. Грушевському). — К.: [б. в.], 2009. — 64 с. Демченко Т. П. Батько Шраг: монографія. — Чернігів, 2008. — 264 с. Шрагівські читання: Зб. статей і матеріалів / Відп. ред. О. Коваленко. — Чернігів: видавець Лозовий В. М., 2011. — Вип. 1. — 128 с. Іваницька С. Г. Шрагівські читання: Зб. статей і матеріалів (рецензія) // Сіверянський літопис: всеукраїнський журнал. — 2011. — № 6. — С. 149—154. Шрагівські читання: збірник статей і матеріалів. — Чернігів: Просвіта, 2012. — Вип. 2. — 204 с. Іваницька С. Г. Ілля Шраг у колі сучасників: нове видання чернігівських істориків // Краєзнавство: всеукраїнський журнал. — 2011. — № 4. — С. 290—294. Іваницька С. Г. «Колективний портрет» керівництва Української Демократично-Радикальної партії (1905—1908 рр.) // Українська біографістика. — К.: Інститут біографічних досліджень НБУ ім. В. І. Вернадського, 2010. — Вип. 7. — С. 279—294.
Посилання Шраг Ілля Людвигович //
Доля членів Центральної Ради в СРСР // Історична правда Слід в історії: «Батько Шраг» // Чернігівщина incognita