Персі Олдрідж ГрейнджерСамобутність культури народів Австралії та Океанії. Музика і кіно // Історія культури зарубіжних країн: навч.-метод. посіб. для студентів ВНЗ / Т. В. Бундюченко. — Миколаїв: Гельветика, 2015. — 311 с.Гінзбург Семен Львович // Українська енциклопедія джазу / Володимир Симоненко. — Київ: Центрмузінформ, 2004. — С. 31Портрет великого киянина на Венеційській бієнале 1912 року / О. Сидор // Сучасне мистецтво. — 2014. — Вип. 10. — С. 191, 193, 194Сміховий вектор композиторських пошуків Марка-Андре Амлена / К. В. Підпорінова // Аспекти історичного музикознавства. — 2019. — Вип. 15. — С. 163, також ҐрейнджерМіц О. Р. Творчість М. Мошковського в контексті фортепіанного мистецтва другої половини XIX — початку ХХ століття // Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства (доктора філософії) за спеціальністю 17.00.03 — «Музичне мистецтво». — Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, Міністерство культури та інформаційної політики України, Харків, 2021. — С. 106 (; 8 липня 1882, Мельбурн — 20 лютого 1961, Вайт-Плейнс, штат Нью-Йорк, США) — австралійський піаніст і композитор.
Біографія Навчався грі на фортепіано у матері, у 1892—93 роках — у Л. Пабста у Мельбурні. З 1894 року жив у Німеччині, брав уроки фортепіанної гри у Джеймса Кваста у Франкфурті, потім у Ферруччо Бузоні. З 1902 року гастролював у багатьох країнах, у 1913 році в Росії. У 1909—14 роках жив в Англії, з 1914 — у США. У 1919—31 роках вів літні курси в Музичному коледжі у Чикаго. У 1935 році заснував музей музичної культури у Мельбурні.
Грейнджер робив різні обробки своїх творів. Займався вивченням музичного фольклору, особливо англійського та ірландського. Під впливом знайомства з Е. Грігом (у 1906 році) збирав і робив обробка народних пісень різних країн. Одним з перших застосував для запису фонограф (опублікував записи у 1908 році). Фольклорні елементи Грейнджер використовував у багатьох творах, написаних у різних жанрах, у тому числі у великому хоровому циклі за «Книгою джунглів» Редьярда Кіплінга (1898—1947). Відома фортепіанна парафраза Грейнджер на тему «Вальсу квітів» з «Лускунчика» Петра Чайковського. Грейнджер експериментував у застосуванні елементів лінеарності, поліритмії та інших сучасних прийомів письма. Видав збірку «Англійська готична музика» («English Gothic music», спільно з Д. А. Г'юзом).
Твори для оркестру (у тому числі камерного): Мок Морріс (1911), Ірландські мелодії графства Деррі (Irish tunes from county Derry, обробка, 1911), Колоніальна пісня (Colonial song, з 2 солістами, 1912), сюїти: У горіховій шкаралупі (In a nutshell, з фортепіано, 1905—16), Данська народна пісня (Danish folk-song, 1937), Молодіжна (Youthful suite, 1899—1943), Гімн врожаю (Harvest Hymn, 1933); для духового оркестру: Сила Риму і християнське серце (The power of Rome and the Christian heart, 1919; обробка для дерев'яних і мідних духових — 1937, 2-а ред. 1948), Англійський танець (English dance, з органом, 1925), 2 Пісні пагорба (Hillsongs, для 23 і для 24 соло-інструментів, 1902 і 1907); п'єси для воєнного оркекстру; камерно-інструментальні ансамблі (у тому числі п'єси для фортепіано у 4 і в 6 рук); хори — Пісня-марш демократії (Marching song of democracy, з органом і оркестром, 1916), хори (з камерним ансамблем) на слова Редьярда Кіплінга, з духовим оркестром, з фортепіано, a cappella, у тому числі обробка народних пісень; пісні.
Примітки
Література Parker D. Ch., Persy Aldridge Grainger. A study, N. Y.- Boston, 1918; Taylor R. L., The running pianist, N. Y., 1950; Olsen S., Percy Grainger, Oslo, 1963. Музыкальная энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия, Советский композитор. Под ред. Ю. В. Келдыша. 1973—1982.