Украї́нська (ру́ська) систе́ма мі́р — система мір і ваги Русі (України) в X—XX століттях. Використовувалася в Русі (Х–XIII ст.), Руському королівстві (XIII–XV ст.), Великому князівстві Литовсько-Руському і Речі Посполитій та Українській козацькій державі (XV–XVIII ст.), а також руських (українських) землях, підвладних Габсбурзьким монархіям та Російській імперії (XVIII — початок XX ст.).

Довжина

Загальна

Міри довжиниДодаток V. Міри // Гвоздик-Пріцак, 1999 Перст, або Палець (цаль, дюйм) = 2,54 см Стопа (фут) = 12 цалей (30,48 см) Лікоть (cubitus, ulna) = 2 стопи = 24 цаліЦДІА України, м. Львів. — Акти Міського суду. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 256. — Арк. 368. Штука полотна дорівнює 48 ліктям, бела сукна — 25 поставам, постав сукна—20—50 ліктям, частіше 30—36 ліктям, лікоть львівський—73,2. (Ісаєвич Ярослав. Деякі питання української метрології XVI—XVIII ст. // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. — 1961. — № 2(46). — С. 10.; за Гвоздик-Пріцак, 1999. (60,96 см) Лікоть львівський = 73,2 см. Шух (міра) = 30 см = 12 перснів.

1 сажень = 3 лікті = 6 шухів = 72 цалі = 182,88 см.

На теренах Лівобережної України до кінця XVII ст., а у Правобережній Україні до кінця XVIII ст. як міра довжини використовувався лікоть, уніфікований із європейською системою мір. Із XIII ст. застосовувався лікоть хелмінський (57,62 см), запроваджений у Пруссії тевтонськими лицарям. Поряд з ним застосовувався лікоть старопольський у 59,6 см. У містах на ринковій площі зберігались еталонні міри довжини, ваги, об'єму, за користування якими купці сплачували мито. На теренах Галичини у 1787—1857 роках діяла міра довжини — лікоть львівський чи галицький у 59,6 см.

Довжина тканин Міри довжини тканин Постав сукна = 20—50 ліктів, найчастіше 30—36 ліктів. Бал (бела) сукна = 25 поставів. Штука полотна найчастіше = 48 ліктів. Штука різних тканин (porcio, ресіа) = 30, 50, 60, 79 ліктів.

Площа Міри поверхні Королівський гіберновий лан = 64,8 морга. Війтівський (ревізорський) лан = 90 моргів.

Об'єм 1. Насипні міри об'єму Лашт у Польщі = 60 корців, див. прим. 301.Ісаєвич Ярослав. Деякі питання української метрології XV—XVIII ст. // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. — 1961. — № 2(46). — С. 11—12. Лашт у Гданську дорівнював 32 корцям, лашт дорівнює 60 корцям, корець — 36 гарнців (на підставі конституції 1565 р.). На практиці корець — 16—45 гарнців. Гарнець краківський — 3,15—3,17 л; гарнець — 4 кварти.; за Гвоздик-Пріцак, 1999. Корець = 36 гарнців Гарнець = 4 кварти = 16 кватирок (= 3,7681 л) Белець — місцева міра об'єму та місткостіГерасименко Н. О. БЕЛЕЦЬ // . У джерелах зафіксовано її застосування на Волині в 16 століттіВинник В. О. Назви одиниць виміру і ваги в українській мові. К., 1966 Мірка солодова — одиниця виміру солоду зерна, пророщеного для виробництва вару пива або горілки. Прирівнювалася до трьох солянокГерасименко Н. О. Мірка солодова // .

2. Наливні міри об'єму Бочка = від 36—122 гарнцівЦДІА України, м. Львів. — Реєстри поштучної каси. — Ф. 52. — Оп. 3. — Кн. 829781. — Арк. 2, 4 об. Пуд дорівнював 40 фунтам. Бочка — найчастіше від 36 до 122 гарнців; гарнець (у Львові) 3,84 л. Ісаєвич Ярослав. Деякі питання української метрології XVI—XVIII ст. // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління. — К., 1961. — № 2(46). — С. 11, 12; за Гвоздик-Пріцак, 1999.. Бочка велика, наприклад віденська = 4 чверті = 8 осьмин = 72 великих (цехових) гарнців = 144 малих (шинкових) гарнців = 407 л. Бочка руська = 2 півбочки = 6 поков = 24 ручки (чверті) = 232 л. Барило = 18—28 гарнців. Куфа = 2 бочкиКуфа — 2 бочки, бочка від 36—122 гарнців; камінь у Львові — 10 безмінів; 1 безмін — 8-9 фунтів; крім того, камінь найчастіше важив 32 фунти; хаба (габа) — турецьке грубе біле ворсисте сукно; за Гвоздик-Пріцак, 1999. Солянка = малій бочці, тобто 20—25 гарнцям. Наливний гарнець у Львові = 3,84 л.

Вага Міри ваги Фунт (libra) = 32 лути = 48 скойців. Фунт львівський = 405,224 г. Камінь = 32 фунти. Камінь львівський = 10 безмінів. Пуд = 6 безмінів = 53,8 фунти. Безмін = 8—9 фунтів = 3,3—3,7 кг. Гривна = фунт — 32 лути.

Лічба Способи лічби різних товарів Копа = 60 шт. Кіпа шкір = 100 штКіпа — міра тканини, що мала 100 відрізків. Див.: Документи Богдана Хмельницького (1648—1657). — С. 686; за Гвоздик-Пріцак, 1999 Бунт = мендель = 15 шт., див. прим. 219. Сороки — бунт із 40 штук хутра лисиць, куниць, пупків соболів, див. с. 58. Фаска масла = 30 кварт. Віз заліза = 2 снопи = 24 шини, див. с. 66. «Віз» заліза важив близько одного сотнара. Звичайно на однокінний віз вантажили 5 «возів» заліза, оскільки середнє навантаження коня в той час становило приблизно 5 сотнарів.

Див. також Російська система мір Білоруська система мір

Примітки

Джерела Чибирак С.В. Україна, держава: метрологія . // Україна—Українці. Кн. 1 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2018. Ісаєвич Я. Д. Деякі питання української метрології XVI—XVIII ст. // Науково-інформаційний бюлетень Архівного управління УРСР. — 1961. — № 2(46). 9.9. Наукові знання (М. Ю. Брайчевський) // Історія української культури. — Київ, 2001. Том 1. Розділ 9. Київська Русь. § 3. Соціальні світи Русі // Попович М. В. Нарис історії культури України. — К., 1998. — С.71–87. 1.3. Виробнича культура: світоглядні аспекти, обряди та ритуали // Історія української культури. Том 2 (Українська культура XIII — першої половини XVII століть). — Київ, 2001. Додаток V. Міри // Лариса Гвоздик-Пріцак. Економічна і політична візія Богдана Хмельницького та її реалізація в державі Військо Запорозьке. — Київ, 1999. Герасименко Н. З історії української метрології: міри об'єму збіжжя й меду // Український історичний журнал. — 2014. — Вип. 4 (№ 517). Винник В. О. Назви одиниць виміру і ваги в українській мові. — Київ: Наукова думка, 1966.