Словник фразеологічних антонімів української мови — перше ґрунтовне видання, що відображає малодосліджену сторінку сучасної української мови — фразеологічну антонімію. У словникових статтях представлені не лише фразеологізми-антоніми, але й тлумачиться їх значення, наводяться синоніми кожного фразеологічного антоніма. Значення ідіом ілюструють влучні цитати з творів українських письменників.
Рецензенти: доктор філологічних наук Л. А. Лисиченко, доктор філологічних наук В. Д. Ужченко.
Будова словника Структура словникової статті включає: порядковий номер кожної словникової статті; назва словникової статті (фразеологічні антоніми); тлумачення кожного фразеологічного антоніма; синонім чи синоніми (за наявності) кожного із фразеологічних антонімів; ілюстрації, які засвідчують опозицію фразеологізмів і те, що вони є знаками однієї логічної сутності.
Використана література У процесі роботи автори послуговувалися даними: «Фразеологічного словника української мови» (К., 1993), «Словника фразеологічних синонімів» М. П. Коломійця та Є. С. Регушевського (К., 1988), «Словника антонімів української мови» Л. М. Полюги (К., 1987, 1999).
Джерела
Словник фразеологічних антонімів української мови.