Ой на горі та й женці жнуть

«Ой на го́рі та й женці́ жнуть» — українська народна пісня. Належить до козацьких історичних пісеньГрица С. Й. Історичні пісні // .

Історія Пісня виникла, ймовірно, у другій половині XVII століттяПримітки (ІІ) (середина XVII ст.) // Українська поезія: кінець XVI — середина XVII ст. / Упорядники В. П. Колосова, В. І. Крекотень, М. М. Сулима. — Київ, Наукова думка, 1978, 1992.. Найстаріший варіант зафіксований на Галичині в записах 1713 року «Пісні різні і деякі на ноти перекладені»Rudnycki D. Wiersze różne, i niektóre pieśni na noty położone. — 1713.. Срезневський і Каманін пов'язували пісню з Михайлом Дорошенком та Петром Конашевичем-СагайдачнимЗапорожская старина. — Харьков, 1833. — Ч. 1. — Кн. 3. — С. 58 — 60Записки Українського наукового товариства в Києві. — 1908. — № 2. — С. 217—231. часів хотинського походу. Максимович припускав дату виникнення пісні часами Петра Дорошенка, вбачаючи в Сагайдачному когось із старшин запорозького куреняМаксимович М. Малороссийские песни. — М., 1827. — С. 214.. Яворницький, посилаючись на Максимовича, припускав, що це був кошовий отаман, сподвижник гетьмана Петра Дорошенка Григорій Сагайдачний.Яворницький Д. І. Гетьман Петро Конашевич Сагайдачний // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К.: Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 316. ISBN 5-319-01072-9 Датування пісні другою половиною 17 століття підтримували В. Антонович, М. ДрагомановИсторические песни малорусского народа. — К., 1875. — Т. 2. — С. 11, Б. Грінченко«Пісня про Дорошенка й Сагайдачного» // Записки Українського наукового товариства в Києві. — 1908. — Кн. 1. — С. 44 — 71..

У Дрогозденкові Борис Грінченко вбачав брацлавського полковника Василя Дрозденка; текст із збірника Доменіка Рудницького він визначав як літературний.

М. ЄвстахевичTwórczość Dominika Rudnickiego (1676 — 1739). — Wrocław, 1966. — S. 61, припускала, що «Дрогозденко» — це Дрозденко, сотник, «котрий привів Дорошенкові гетьмана Задніпрянської України Брюховецького в червні 1668 р., після чого Брюховецький був убитий», а Сагайдачний — «правдоподібно, не Петро Конашевич-Сагайдачний, а Григорій Сагайдачний, кошовий отаман в 1686 р.»Korzon T. Dzieje wojen і wojskowości w Polsce. — Lwów, 1923, — T. 3. — S. 24, 402.

Існує польський варіант пісні «По широкій Україні», де замість Сагайдачного згадується київський воєвода Стефан Хмелецький, прозваний «бичем татарським» за перемоги над татарами.

Інші назви: «Ой на горі да женці жнуть», «Ой на горі та женці жнуть», «Ой на горі женці жнуть», «Гей, на горі та женці жнуть», «Гой, на горі женці жнуть».

З часом мелодію пісні було використано Євгеном Адамцевичем при написанні «Запорозького маршу» та оркестрою ЗПО ЗСУ у «Козацькому марші».

Текст

За Рудницьким

Ой, на горі женці жнуть, Да долом, долом, да долиною козаки ідуть. Межи ними три гетьмани, Што ведуть войсько запорозьке долинами:

Один гетьман Дорошенко, Што ведет войсько запорізьке хорошенько; Други гетьман Сагайдачник, Што згубив триста козаков, зли необачник; Третій гетьман Дрогозденко, Што ведет войсько московське борозденько.

Ідуть ляхи дорогами: Закричу[ть], кликну[ть] вам «Пома[га]й Бог» за горами — Помагай Бог козаченьк[а]м, Щоб одкрикнули да з самопалов ляшеньк[а]мПеретц В. Н. Заметки и материалы для истории песни в России // Известия ОРЯС АН. — 1901. — Кн. 2, — С. 83 (окремий відбиток — С. 31).Деякі варіанти зберігають третю дійову особу пісні, але «Дрогозденко» замінений «хорунжим» Ой на горі та женці жнуть // Пісні Явдохи Зуїхи. — Київ, 1965. — С. 606:

Посередині пан хорунжий, Під ним кониченько, Під ним вороненький Сильно дужий.

НароднийПодано за виконанням НЗКБУ ім. Г.Майбороди

Ой на горі та й женці жнуть, (2) А попід горою, яром-долиною козаки йдуть Гей, долиною, гей, широкою, козаки йдуть.

Попереду Дорошенко (2) Веде своє військо, Військо запорізьке хорошенько. Гей, долиною, гей, широкою, Хорошенько.

А позаду Сагайдачний, (2) Що проміняв жінку на тютюн та люльку необачний. Гей, долиною, гей, широкою, Необачний.

«Гей, вернися, Сагайдачний, (2) Візьми свою жінку, віддай тютюн-люльку необачний! Гей, долиною, гей, широкою, Необачний!»

«Мені з жінкою не возиться, (2) А тютюн та люлька козаку в дорозі знадобиться! Гей, долиною, гей, широкою, Знадобиться.»

«Гей, хто в лісі, озовися, (2) Тай викрешем вогню, тай запалим люльку. Не журися! Гей, долиною, гей, широкою, Не журися!!»

Ой на горі та й женці жнуть, (2) А попід горою, яром-долиною козаки йдуть Гей, долиною, гей, широкою, козаки йдуть.

У культурі Перші ноти мелодії грають у 30 хвилин щогодини у годиннику дзвіниці грецької церкви, що розташована на Контрактовій площі поруч із пам'ятником Сагайдачному і вулицею Сагайдачного.

Примітки

Джерела Публікація: Rudnycki D. Wiersze różne, i niektóre pieśni na noty położone. — 1713. Hoy na hory źęcÿ znut // Перетц В. Н. Заметки и материалы для истории песни в России // Известия ОРЯС АН. — 1901. — Кн. 2, — С. 83. (окремий відбиток — С. 31.). Варіанти: Ой на горѣ да женьци́ жнуть // Максимович М. Малороссийские песни. — 1827. — С. 18—19. Ой на гори́ та женьци́ жнуть // Срезневский И. Запорожская старина. — Харьков, 1833. — Ч. 1. — Кн. 1. — С. 58—60. Ой на горѣ та женьци́ жнуть // Закревский Н. Старосветский бандуриста. — М., 1860. — Кн. 1. — С. 65. Ой на горі да женьці жнуть // Чубинский Я. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западнорусский край, — Спб., 1874. — Т. 5. — С. 958—959. Ой на горѣ женьци́ жнуть // Головацкий Я. Народные песни Галицкой и Угорской Руси. — М., 1878. — Ч. 1. — С. 26. Українські народні думи та історичні пісні. — Київ, 1955. Ой на горі та женьці жнуть // Перлини української народної пісні / Упорядник Микола Гордійчук. — Київ: Музична Україна, 1991. — С. 43—45. Piosenki Lemkowskie I Ukrainskie. Akademicki Klub Turystyczny «Maluch», 2001. — 137 с. Пісні маминого серця / Упорядник Р. П. Радишевський. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2006. — 351 с. Пісенний вінок: Українські народні пісні'' / Упорядник Андрій Михалко. — Київ: Криниця, 2007. — 400 с.

Література Гой на горі женці жнуть // Українські народні пісні, записані в XVI—XVII ст. / Пісні та романси українських поетів. В двох томах. Том 1. / Упорядкування, вступна стаття і примітки Г. А. Нудьги. — Серія: `Бібліотека поета.`— Київ: Радянський письменник, 1956. — С. 300—301.

Посилання

Варіанти пісні Ой на горі та й женці жнуть // Youtube. Державна капела бандуристів України