Помпеї

Помпе́ї — давньоримське місто, руїни якого в межах сучасної комуни Помпеї в регіоні Кампанія в Італії, неподалік від Неаполя. Помпеї загинули внаслідок виверження вулкана Везувій 24 серпня 79 року. або за уточненими даними 24 жовтня 79 року, яке поховало місто під тоннами пилу. На розкопаній частині Помпеїв облаштовано музей просто неба.

У XVI столітті архітектор Доменіко Фонтана, прокладаючи канал, натрапив на стіну з написом, де була згадана Венера Помпейська — покровителька міста. Розкопки почалися майже через два століття, у 1763 році. До початку 1980-х розкопано близько 3/5 території Помпеїв. Багато знахідок зберігаються в Національному археологічному музеї (Неаполь). Руїни міста щодня відвідують сотні туристів.

У ХХ ст. неподалік від розкопок виникли нові Помпеї — сучасне місто із старовинною назвоюПомпеї: життя, що застигло під попелом Везувію // The Epoch Times, 30.09.2011. Загибель Докладніше: Виверження Везувію 79 року Під час виверження Везувію загинуло три міста — Помпеї, Геркуланум та Стабії — а також розташовані поруч вілли. Розкопки виявили ці міста під багатометровою товщею лави такими, якими вони були до лиха: вулиці, будинки з повним облаштуванням та люди й тварини, які не встигли врятуватисьЗагинули від виверження Везувію: в Помпеях знайшли скелети двох 50-річних чоловіків. // Автор: Тетяна Денисенко. 16.05.2023.

Попіл від виверження долітав до Єгипту та Сирії. Із 20 000 мешканців Помпеїв у будівлях та на вулицях загинуло приблизно 2 000 осіб. Більшість мешканців залишили місто до виверження.

Дослідники припускають що руйнуванню міста сприяла сейсмічна активність в регіоні, яка призвела до виверження вулкану. Стародавній письменник Пліній Молодший з сусіднього міста писав, що виверження Везувію супроводжувалося сильними поштовхами. Саме одночасний з виверженням потужний землетрус спричинив обвал будівель, від якого загинула більшість з загиблих містян. Це пояснює, чому місцеві жителі не зуміли втекти від лави, що насувається, – їх поховали під собою стіни їхніх же будинківДяченко Ольга. Невдала смерть у Помпеях: чоловік майже втік від вулкана. Що насправді сталося в Помпеях того страшного дня // Інформатор України, 14.11.2024.

Будівлі Після масштабних розкопок стародавнє місто постало перед істориками і археологами у майже всій своїй повноті — від величних храмів і портиків до громадських туалетів і публічних будинків.

Важливим місцем міста був критий продовольчий ринок Мацеллум, у центрі якого облаштували басейн для живої риби. Вулицями Помпеїв щоденно рухались десятки возів, і своїми колесами вони вибили глибокі колії в мощених мостових.

Вистави акторів можна було подивитись у Великому та Малому театрах міста. Великий міг вмістити до 5 тисяч глядачів і накривався від сонячних променів тентом. Окремо був побудований амфітеатр на 20 тисяч глядачів розмірами 135 на 104 м.

Спортом помпейці могли займатись в будівлі палестри. В місті було декілька лазень. Найбільші, Стабієві терми, мали зали з холодною та гарячою водою. У місті працювали 34 хлібопекарні, які не тільки забезпечували потреби мешканців міста, але й виготовляли хліб на експорт. Громадське харчування забезпечували 89 термополіумів — стародавніх аналогів сучасних ресторанів і кнайп.

Розпланування, вулиці, Форум в Помпеях

Розбудова міста йшла роками і в різні історичні періоди. Місто виростало повільно і не мало єдиного розпланування, як то було в місті Капуя. Найдавніша частина міста — західна, забудована ще самнітами, найхаотичніша. Цей район міста прилягає до Морських воріт і Форуму (вулиця позначена жовтим). Інші райони виникли в римську добу і мають регулярне розпланування. Головна вулиця аристократичного району — вулиця Меркурія (позначена блакитною фарбою). Серед багатих мешканців міста — Помпеїв Абіт — родич другої дружини римського імператора Нерона, Поппеї Сабіни. Аристократичний район розташований на північ від Форуму і прилягав до Геркуланумської брами, остання вела до дороги Гробниць у бік вілли Містерій та вулкану Везувій. Чорною фарбою позначена вулиця Фортуни. Після перехрестя з вулицею Стабій (позначена червоною фарбою) вулиця Фортуни переходила у вулицю Ноли. Від Морських воріт через Форум йшла вулиця Достатку. Між вулицями Ноли і Достатку археологи залишили значну ділянку нерозкопаного міста для досліджень нових поколінь науковців і новітніми засобами. Нерозкопаним залишили і район на північ від вулиці Ноли, Везувіанською і Ноланською брамами та фортечними мурами. Центральні вулиці Помпеїв — досить широкі:

вул. Меркурія 9 метрів вул. Достатку 8,5 метрів вул. Стабій 7,5 метрів

Форум, створений ще сабінянами, вважався римлянами бідним і непарадним. На його західному боці розташовані найстаріші споруди міста — базиліка та храм Аполлона. Вони відокремлені від майдану муром. Сакральне і побутове було поряд — за храмом Аполлона невелика площа, яка була ринком зерна та овочів. Поряд казначейство, комори для зберігання збіжжя і просторі туалети.

Форум перебудували римляни. Це майдан розмірами 38 на 157 метрів. На цій площі могли зібратися всі мешканці міста. В південній частині форуму — будівля муніципалітету, де проходили засідання Ради міста. Поруч був розташований Коміцій — спеціальна будівля для голосувань. Форум вимостили кам'яними брилами, з трьох боків прикрасили двоярусними колонними портиками, монотонними і спокійними за характером. Другий ярус портиків використовували як глядацькі місця в часи свят чи гладіаторських боїв, які теж влаштовували на Форумі. Гладіаторські бої перенесли в амфітеатр, а простір площі використали для монументів римським імператорам. Зараз на майдані стоять лише постаменти від колишніх скульптур і кінних монументів, але збережені написи з посвятами.

Позбавленим колонад був північний бік Форуму, на якому розташували помпейський Капітолій (храм на честь Юпітера, Юнони і Мінерви). Величний храм мав терасу трьох метрів заввишки і сходи наверх, вівтар, бічні кінні монументи і сам храм, від якого збереглися лише колони переднього портика. Споруди і монументи на майдані були поруйновані під час землетрусу 62 року н. е. Керівництво міста розпочало відновлювальні роботи, які так і не встигли закінчити до 79 року. Покриття з м'якого туфу замінили на травертин. Розпочали вивіз брил вапняку, видобутого в кар'єрах Казерти. На майдані досі лежать кам'яні брили, призначені для склепінь, мурів і «барабанів» майбутніх колон.

Житлові будинки

Розкопки залишків античних поселень дають тільки побутові чи культурні залишки — поховання, гробниці, скарби монет, руїни храмів, господарських споруд, підмурки тощо. Наукова вартість трьох засипаних гарячим попелом міст (Помпеї, Стабії та Геркуланум) надзвичайна через виняткову збереженість комплексів — майже цілих амфітеатрів, ремісничих майстерень, приватних будинків з тогочасними меблями, побутовими речами, монетами, скульптурами на первісних місцях перед трагічним лихом.

Міський будинок як тип в Помпеях пройшов довгий шлях розвитку і увібрав давньоіталійські, елліністичні і римські впливи. Типовий будинок фінансово успішного помпейця — кам'яна садиба (латиною — domus), побудована на видовженій земельній ділянці, з невеликим садом. (Житла бідних верств населення будували з дощок — латиною taberna).

Приблизно з II століття до н. е. посилились елліністичні впливи — в помпейських приватних будинках з'явились перистилі — внутрішні дворики, прикрашені колонними портиками. Зазвичай перистиль посідав центральну частину помешкання. В цей дворик виходили літні їдальні (триклінії), вітальні (екуси) і спальні (кубікули). Перистиль ставав найдекорованішою частиною будинку — прикрашеною в багатих оселях мозаїками, фонтанами, скульптурами з мармуру чи бронзи, квітами. Атріум мав значення парадної частини приватного будинку. Далі нього зайвих людей не допускали. Приватний будинок виходив на вулицю глухим муром з вхідним порталом, мур зазвичай не мав вікон. (Всі назви будинків в Помпеях — умовні і сучасні.)

Будинок Фавна

Будинок розкопаний в 1831 році. Сучасну назву отримав через знайдену тут бронзову скульптуру Фавна в танці, одну з найкращих, збережених з цього періоду. Фавн стояв в атріумі. Помпеї заснували самніти, вже тоді вперше забудували цю ділянку. В римську добу будинок перебудували, перетворивши на палацову споруду з двома атріумами, двома перістилями. Разом з двома перістилями будинок Фавна обійняв площу близько трьох гектарів. Замість вапняку попереднього періоду для побудови використали вулканічний туф, легкий в обробці. Мури будинку Фавна декоровані стінописами строгого стилю (або Перший стиль). Вони — імітація кольорових каменів та мармуру. Аби підсилити реальність стінописів, їх архітектурні деталі виконали ліпленням (карнизи, пілястри). Розкішною оздобою будинку були численні мозаїки на підлогах. Серед них орнаментальні і декоративні композиції. На порозі камінцями було викладене вітання «Have» (привіт). Серед декоративних мозаїк — натюрморт з фруктами і квітами, нільські краєвиди, театральні маски, кіт, що вполював птаха, голуби на чаші з водою, грецький бог Вакх верхи на пантері.

Серед унікальних знахідок — мозаїка Битва при Іссі або Мозаїка Александра. Пошкоджена під час землетрусу, вона створена за зразком більш раннього твору. Оригінал міг належати роботі еретрійського художника IV століття до н. е. Філоксена, учня Нікомаха Фіванського. Він створив мозаїку на замовлення Кассандра близько 300 р. до н. е., згідно зі свідченнями Плінія Молодшого. За іншою версією, Мозаїку Александра первісно створив маляр Апеллес з Колофона, що в Лідії.

Мозаїка Александра з 1843 року зберігається в Національному археологічному музеї Неаполя. У Помпеях з 2005 року експонується копія мозаїки, створена школою-майстернею мозаїки в Равенні, яка точно відтворює помпейський оригінал за матеріалом, кольоровою гамою, формою та розміром. Вартість робіт зі створення копії склала понад 500 тисяч євро.

Фрагменти мозаїки Александра і її реконструкція

Будинок хірурга

Приватний будинок отримав назву через знахідку значної кількості хірургічних інструментів. Він розкопаний 1887 року. Будинок хірурга розташований на Консульській вулиці біля Геркуланумської брами. Споруду вважають одною з найдавніших в Помпеях, бо її мури складені з тесаних брил вапняку на глиняному розчині. Жовтуватий вапняк видобували в IV–III століттях до н. е. на березі Сарно. На вулицю Будинок хірурга виходив порталом та входом в маленьку крамницю. Помешкання не мало розкішних декорацій, стінописів та мозаїк на підлогах. Але добре збережене його розпланування, коридор до атріума, чотири спальні (кубікули), дві їдальні і сад. Лікарі римського періоду — зазвичай освічені греки. В Римі практикував уславлений грек-лікар Гален, покровителем якого був сам імператор.

Про значну хірургічну практику помпейського хірурга свідчать бронзові, латунні інструменти. В Помпеях також проводили гладіаторські бої, бо пихаті римляни бажали бачити, як вбивають один одного їх раби. Але навчений гладіатор коштував гроші, а його володар не бажав швидкої смерті пораненого актора. Рани гладіаторів лікували хірурги. Останні мали навіть деякі знеболювальні ліки, які готували з рослин, серед яких чемериця чорна, мандрагора біла, блекота чорна, опійний мак тощо. Науковці припускають, що сад Будинку хірурга використовували для вирощування саме лікарських рослин, бо лікарі-греки були на самопостачанні.

Будинок Панси