Комерціалізація традиційних препаратів або біопіратство — практика патентування транснаціональними корпораціями різних медичних, сільськогосподарських та інших ноу-хау, що є надбанням аборигенних культур.

Біопіратством вважається узаконене вилучення генетичних ресурсів і традиційних знань суспільства.

На думку його противників , транснаціональні корпорації дещо змінюють запозичені у суспільства винаходи біотехнології, одержують патенти на них, а потім здійснюють продаж продукції за монопольно високими цінами. Критики біопіратства вказують на американські корпорації як на найнебезпечніших «піратів» у біотехнологічній індустрії.

В. Шива зазначає:

Відомі випадки В останні роки фармацевтичними компаніями США запатентовано велика кількість традиційних аюрведачних рецептів, так що індійські виробники тепер не можуть користуватися ними, не сплачуючи ліцензійні відрахування компаніям-правовласникам. Різновид біопіратства — патентування генів, похідних від рослин. Так, рис «басматі» традиційно вирощувався фермерами Північної Індії. На початку 1990-х його імпорт становив 400—500 тисяч тонн щорічно і приносив державному бюджету 280 млн доларів доходу. 2 вересня 1997 року техаська компанія Rice Tec Inc. отримала патент № 5663484 на генні послідовності рису «басматі», що включає також його модифікації, і негайно приступила до розкручування брендів «касматі», «тексматі» і «жасматі» (Докладніше: Зелена революція в Індії).

Форми біопіратства Критики біопіратства виділяють такі його форми: Ресурсне піратство — безоплатне вилучення біологічних та природних ресурсів сільського населення країн Півдня і Сходу з комерційною метою. Проявом цієї форми вважають запозичення рису басматі з Індії американською компанією «Rice Tec Inc.». Інтелектуальне і культурне піратство — безоплатне привласнення інтелектуальної та культурної спадщини з наділенням її правовою охороною (патентами і торговельними марками) — наприклад, використання найменування «Басматі» для позначення сорту рису. Економічне піратство — узурпація національного та міжнародного ринку шляхом використання географічних зазначень місць походження товарів, що традиційно вирощувалися у країнах Півдня та Сходу.

Юридичні аспекти Згідно зі статтею 1 Конвенції ООН про біологічне різноманіття, її цілями є «збереження біологічного різноманіття, стале використання його компонентів і справедливе і рівне розподілення вигод, що виникають в результаті використання генетичних ресурсів, і, відповідно, передачу необхідних технологій, беручи до уваги всі права щодо цих ресурсів, технологій та їх фінансового забезпечення». Біопіратство пов'язано з процесом позбавлення аборигенних товариств права на генетичні ресурси і власні знання, який відбувається останнім часом і заміни цього права правом монополій на експлуатацію біологічного різноманіття.

Науковець Дж. Стігліц у своїй праці (спільно з Е. Чарльтоном) вважає Угоду про права інтелектуальної власності, прийняття якої є обов'язковим при вступі до Світової організації торгівлі (членом якої є й Україна), такою що відстоює інтереси лише передових економік світу і спияє біопіратству Переваги та ризики вступу України до СОТ стаття в Журналі Верховної Ради України «Віче».

Примітки

Посилання Текст Конвенції про біологічне розмаїття Відкритий лист вчених світу всім урядам світу щодо ГМО на progmo.com.ua. Гроші на деревах, стаття про біопіратство на finance.ua .

Джерела